
- •14. Поняття мікродержави. Мікродержавні прагматичні утворення в класичному анархізмі.
- •15. Основні завдання неоконсерватизму. Роль неоконсерватизму в підвищенні рівня глобалізації.
- •16. Роль держави і концепції держави в консерватизмі і неоконсерватизмі.
- •18. Розвиток ініціативи власника в лібералізмі. Основні постулати лібералізму.
- •20. Анархізм як політична доктрина.
- •23.Види анархістської політичної свідомості. Роль корпоративізму в політичній доктрині класичного анархізму.
- •25Роль індивідуальної свободи в класичному анархізмі. Рівність в анархізмі.
- •26Види неоконсерватизму (нові праві, соціал-ліберталізм).
- •27Види класичного консерватизму(структурний та цінносно-процесуальний консерватизм).
- •29. Ситуаційна і джерельна база соціал-демократії.
- •31 Значення політичного примусу в анархізмі. Роль держави в пригнобленні особистості.
- •32 Політична свідомість», «політична культура», політична ідеологія», політична наука»: кореляція понять. Категорія «політична доктрина».
- •33 Поняття держави та “повзучого партнерства” в класичній соціал- демократії
- •34. Політика і історична спадковість за роботою м.Хайдегера «Буття і час».
- •35 Порівняльний аналіз неолібералізму та неоконсеватизму.
- •36. Поняття власності в соціал-демократії. Розподіл функцій власника. Солідарна відповідальність сторін економічного процесу.
- •37. Поняття революції. Недопустимість політичних струсів в соціал-демократії та марксистська теорія революції.
- •38. Шкода ринкової економіки та плановості в роботі ф.Ф.Хайека «Шлях до рабства»
- •39. Неолібералізм як тип політичної свідомості. Концепція «Держави всезагального блага».
- •40. Поняття надлишкової вартості. Вартість товару та основі марксистського розуміння експлуатації.
- •41. Проблематика політичних досліджень епохи постмодерну.
- •52. Примус, мета і час в соціал-демократії. Роль групи в соціал-демократії
- •57. Постулати анархізму
- •58. Джерела лібералізму. Основні ліберальні постулати.
- •59. Моделі соціалізму та їх основні характеристики
- •60,Перший етап розвитку політичної науки. Парадигми політичного знання.
- •62.Політична теорія ч.Меріама.Сутність політичного лідерства по Меріаму.
- •63,Політична теорія г.Ласуела та її основні характеристики.
- •64.Влада, політичний лідер та політична дія в політичній теорії м.Вебера.
- •65.Робота м.Вебера “ Протестантська етика і дух капіталізму” та її політологічний зміст.
- •66.Політична поведінка і політична культура- кореляція понять.
- •67.Політична система та держава в доктринах класичного і модерніського консерватизму.
- •68. Система джерел неолібералізму. Місце ліберальних теорій в системі неоліберальних концепцій.
- •69. Політична теорія неоконсервативної хвилі. Сутність економічної доктрини неоконсерватизму.
- •70. Політична теорія м.Гайдеггера. Присутність та подія.
- •71. Ситуація виникнення та основні політичні завдання неоконсерватизму.
- •72. Політична ситуації навколо виникнення неолібералізму. Ринок та значення його функціонування для розвитку політичних доктрин хх століття.
- •73. Політична теорія формального володарювання м.Вебера.(панування)
- •74. Система джерел та ситуація виникнення неоконсерватизму.
- •75. Приклади класифікації політичних доктрин. Класичні та модерніські, державні та альтернативні.
- •76. Порівняйте державні теорії в політичній доктрині класичних лібералізму та консерватизму.
- •77. Національна держава в політичній системі неоконсерватизму.
- •78. Види класичного консерватизму та їх основні відмінності.
- •79. Політична система та система політичних регуляторів в політичній доктрині модерніського лібералізму.
- •80. Елітариські теорії структурної політики г.Моски та в.Парето.
- •83. Неоконсервативна політична свідомість та основні її характеристики.
- •84. Соціал-демократична політична свідомість. Роль громадянського суспільства в соціал-демократії
- •85. Політичні доктрини як рівень політичної свідомості.
- •86. Етапи розвитку світової політичної науки.
- •87. Політична владі в традиціоналізмі. На прикладі класичного консерватизму і неоконсерватизму.
- •88. Особливості функціонування держави та зміна її рольового навантаження в політичних моделях класичного і нового лібералізму.
- •89 Політична доктрина та її характеристики. Рівні теоретичної політичної свідомості.
- •90. Джерельна база класичного консерватизму.
57. Постулати анархізму
Анархизм - теория, пропагандирующая идеи о неограниченной свободе и равенстве людей. Главными постулатами теории Анархизма являются: ликвидация классов, уравнивание в правах всей людей, отсутствие правительства или другой управляющей структуры, ликвидация частной собственности и введение права владения, означающие что физическое лицо может располагать имуществом, которое нельзя передать или уступать кому-либо
Анархізм пропонує замінити співпрацею індивідів влада, існуючу за рахунок придушення одних людей іншими і завдяки привілеям одних по відношенню до інших. Це означає, що, на думку анархістів, суспільні відносини та інститути повинні грунтуватися на особистій зацікавленості, взаємодопомоги, вільній згоді та відповідальності (вихідної з особистої зацікавленості) кожного учасника, а всі види влади (тобто примусу й експлуатації) повинні бути ліквідовані.
Основний ідейний принцип анархізму - заперечення держави та її окремих інститутів, а також всякої насильницької влади в цілому. Центральним програмним пунктом цієї течії вважається звільнення людської особистості від усіх форм економічного, політичного та духовного поневолення. Головним інструментом цього поневолення анархісти називають держава і офіційну релігію, тому весь пафос заперечення спрямований проти них. Анархізм включає в себе три основні течії: анархо-комунізм, анархо-індивідуалізм і анархо-синдикалізм. Представники анархо-комунізму вважали, що на зміну державі повинна прийти децентралізована конфедерація самоврядних комун, заснованих на суспільній власності.
58. Джерела лібералізму. Основні ліберальні постулати.
Ліберальна теорія спочатку сформувалася на Заході, точніше, у ряді країн на берегах Північної Атлантики. Причому початково вона становила якоїсь єдиної школи громадської думки: так, існували значні відмінності між англійською, американської та французької ліберальними традиціями, які приблизно в один і той же час, але спиралися на різні теоретичні джерела і, що навіть важливіше, що вирішували різні історичні завдання. Пізніше ліберальні ідеї були перенесені і в інші країни, однак перенесення цей супроводжувався істотною трансформацією, бо початково ці ідеї формулювалися як відповідь на питання, поставлені в абсолютно іншому історичному контексте.
Головні постулати лібералізму, які виражають філософсько-світоглядну основу вчення, склалися в антифеодальної боротьби, що ставила завдання звільнення від станових і цехових обмежень, свавілля влади, авторитету церкви. Лібералізм органічно пов'язаний з розвитком капіталізму в Європі в XVII-ХVIII століттях і на ранніх етапах представляв собою засіб боротьби,'' третього стану'' проти абсолютизму. Тому зміст лібералізму спочатку визначалося інтересами і прагненнями купців, власників великих і дрібних мануфактур, які стали прагнути до влади після антифеодальних революцій. З'явився клас торговців і промисловців потребував економічній свободі, в соціальних інститутах, в які обиралися б їх представники і забезпечували їм незалежність від примх монарха, земельної аристократії і клерикалів. Соціально-економічні аспекти становлення капіталізму і лібералізму були грунтовно проаналізовано К. Марксом.