189. Пункти спостережень за якістю морських і океанічних вод 2 категорії:

розташовують у прибережних районах, що мають важливе господарське значення: зони проживання і відпочинку населення, у портах і припортових акваторіях, у місцях нересту цінних і промислових риб, місцях скидання стічних вод, гирлах великих рік, місцях розвідки, видобутку, розробки і транспортування корисних копалин;

+встановлюють для дослідження сезонної і річної мінливості рівня забруднення морських вод і розташовують у місцях, де надходження ЗР відбувається за рахунок міграційних процесів;

встановлюють у районах відкритого моря і призначені для дослідження річної мінливості забруднення морських вод і для розрахунку балансу ЗР. Ці пункти розташовують у районах із найбільш низькою концентрацією ЗР;

немає правильної відповіді.

190. Пункти спостережень за якістю морських і океанічних вод 3 категорії:

розташовують у прибережних районах, що мають важливе господарське значення: зони проживання і відпочинку населення, у портах і припортових акваторіях, місцях нересту цінних і промислових риб, місцях скидання стічних вод, гирлах великих рік, місцях розвідки, видобутку, розробки і транспортування корисних копалин;

встановлюють для дослідження сезонної і річної мінливості рівня забруднення морських вод і розташовують у місцях, де надходження ЗР відбувається за рахунок міграційних процесів;

+встановлюють у районах відкритого моря і призначені для дослідження річної мінливості забруднення морських вод і для розрахунку балансу ЗР. Ці пункти розташовують у районах із найбільш низькою концентрацією ЗР;

немає правильної відповіді.

191. Спостереження за якістю морських і океанічних вод в пунктах 1 категорії проводять:

+у місцях скиду забруднювальних речовин;

у забруднених районах морів та океанів;

у відносно чистих водах (фонові спостереження);

немає правильної відповіді.

192. Спостереження за якістю морських і океанічних вод в пунктах 2 категорії проводять:

у місцях скиду забруднювальних речовин;

+у забруднених районах морів та океанів;

у відносно чистих водах (фонові спостереження);

немає правильної відповіді.

193. Спостереження за якістю морських і океанічних вод в пунктах 3 категорії проводять:

у місцях скиду забруднювальних речовин;

у забруднених районах морів та океанів;

+у відносно чистих водах (фонові спостереження);

немає правильної відповіді.

194. Спостереження за нафто- і хлорвуглеводнями в морських і океанічних водах проводять:

+на поверхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна;

біля поверхні, 10 м і біля дна;

біля поверхні, 10, 50, 100 м і біля дна;

в шарах: 0-10, 10-25, 25-50, 50-100, 100-200, 200-500 м.

195. Спостереження за СПАР і фенолами в морських і океанічних водах проводять:

на поверхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна;

+біля поверхні, 10 м і біля дна;

біля поверхні, 10, 50, 100 м і біля дна;

в шарах: 0-10, 10-25, 25-50, 50-100, 100-200, 200-500 м.

196. Спостереження за важкими металами в морських і океанічних водах проводять:

на поверхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна;

біля поверхні, 10 м і біля дна;

+біля поверхні, 10, 50, 100 м і біля дна;

в шарах: 0-10, 10-25, 25-50, 50-100, 100-200, 200-500 м.

197. Зоопланктон відбирають сіткою:

на поверхні, на глибинах 5, 10, 20 м і біля дна;

біля поверхні, 10 м і біля дна;

біля поверхні, 10, 50, 100 м і біля дна;

+в шарах: 0-10, 10-25, 25-50, 50-100, 100-200, 200-500 м.

198. У пунктах 1 категорії спостереження здійснюють:

+за скороченою програмою 2 рази на місяць (1 і 3 декада), за повною – 1 раз на місяць (2 декада);

5-6 разів на рік за повною програмою;

2-4 рази на рік за повною програмою;

немає правильної відповіді.

199. У пунктах 2 категорії спостереження проводять:

за скороченою програмою 2 рази на місяць (1 і 3 декада), за повною – 1 раз на місяць (2 декада);

+5-6 разів на рік за повною програмою;

2-4 рази на рік за повною програмою;

немає правильної відповіді.

200. В пунктах 3 категорії спостереження здійснюють:

за скороченою програмою 2 рази на місяць (1 і 3 декада), за повною – 1 раз на місяць (2 декада);

5-6 разів на рік за повною програмою;

+2-4 рази на рік за повною програмою;

немає правильної відповіді.

201. Об’єктний (детальний) рівень моніторингу геологічного середовища включає:

+систему моніторингу території підприємств, родовищ корисних копалин, господарських комплексів тощо;

міські, районні системи моніторингу;

оцінювання змін геологічного середовища територій комплексного антропогенного засвоєння;

немає правильної відповіді.

202. Локальний рівень моніторингу геологічного середовища включає:

систему моніторингу території підприємств, родовищ корисних копалин, господарських комплексів тощо;

+міські і районні системи моніторингу;

оцінювання змін геологічного середовища територій комплексного антропогенного засвоєння;

немає правильної відповіді.

203. Регіональний рівень моніторингу геологічного середовища включає:

систему моніторингу території підприємств, родовищ корисних копалин, господарських комплексів тощо;

міські, районні системи моніторингу;

+оцінювання змін геологічного середовища територій комплексного антропогенного засвоєння;

немає правильної відповіді.

204. Постійними пунктами ґрунтового моніторингу вибрано:

+природні об’єкти, еталонні об’єкти високого рівня сільськогосподарського використання ґрунтів (держсортдільниці), звичайні господарства;

сільськогосподарські території обладнані спеціальними контрольними приладами;

землі природоохоронного призначення;

немає правильної відповіді.

205. Стан ґрунтів достовірно діагностують за наявності:

інформації про зміни структури землекористування, сівозміни і тип господарства (інтенсивне, екстенсивне, біодинамічне тощо);

+інформації про зміни структури ґрунтового покриву, трансформації земельних угідь, оцінювання темпів зміни основних показників (гумусу, рН, ємності катіонного обміну, забрудненості, біологічної активності тощо);

інформації про зміни структури і забруднення ґрунтів, земельних угідь, природоохоронних територій тощо;

немає правильної відповіді.

206. У слабо забруднених ґрунтах:

+вміст ЗР не перевищує ГДК або фонове значення;

перевищення ГДК (фону) незначне і не приводить до істотних змін властивостей ґрунтів;

вміст ЗР у кілька разів перевищує ГДК (фон);

немає правильної відповіді.

207. У середньо забруднених:

вміст ЗР не перевищує ГДК або фонове значення;

+перевищення ГДК (фону) незначне і не приводить до істотних змін властивостей ґрунтів;

вміст ЗР у кілька разів перевищує ГДК (фон);

немає правильної відповіді.

208. У сильно забруднених ґрунтах:

вміст ЗР не перевищує ГДК або фонове значення;

перевищення ГДК (фону) незначне і не приводить до істотних змін властивостей ґрунтів;

+вміст ЗР у кілька разів перевищує ГДК (фон);

немає правильної відповіді.

209. Ґрунти вважають забрудненими, якщо:

+концентрація нафтопродуктів у них досягає такої величини, за якої починаються негативні екологічні зміни: порушується екологічна рівновага в ґрунті, гине ґрунтова біота тощо;

концентрація нафтопродуктів призводить до такого рівня забруднень, який перевищує межу потенціалу самоочищення;

концентрація нафтопродуктів перевищує орієнтовно допустиму концентрацію (ОДК) – 0,2 мг/кг;

немає правильної відповіді.

210. Рівень забруднення ґрунту вважається небезпечним, якщо:

концентрація нафтопродуктів у них досягає такої величини, за якої починаються негативні екологічні зміни: порушується екологічна рівновага в ґрунті, гине ґрунтова біота тощо;

+концентрація нафтопродуктів призводить до такого рівня забруднень, який перевищує межу потенціалу самоочищення;

концентрація нафтопродуктів перевищує орієнтовно допустиму концентрацію (ОДК) – 0,2 мг/кг;

немає правильної відповіді.

211. З метою встановлення інтенсивності надходження ВМ в ґрунт проводять відбір проб снігу:

+з площі 1,0 га складається з 20-40 точкових проб;

з площі 0,1 га складається з 10-20 точкових проб;

з площі 0,5 га складається з 20-40 точкових проб;

немає правильної відповіді.

212. Екологічна інформація характеризує об’єкти:

+розподілені у просторі й є просторово-орієнтованою інформацією;

розташовані в атмосфері, гідросфері та педосфері;

розподілені рівномірно між складовими біосфери;

немає правильної відповіді.

213. Методи аналізу результатів моніторингових досліджень включають:

оптимізацію отриманих показників стану довкілля з їх гранично-допустимими значеннями;

визначення основних статичних характеристик: медіани, моди, ексцесу, коефіцієнту асиметрії тощо;

+порівняння показників стану довкілля з їх гранично-допустимими значеннями та визначення їх максимуму і мінімуму;

немає правильної відповіді.

214. Інтерполяція даних – це:

+порівняно простий спосіб розв’язання задач прогнозування, що дає можливість наближено описати залежність певного параметру від однієї чи декількох координат;

головний метод математичного моделювання з урахуванням фізико-хімічної та біологічної природи процесів;

ідентифікація параметрів та структури математичної залежності, яка описує заданий набір точок;

прогнозування значень функції за межами того інтервалу, на якому ця функція будувалась.

215. Апроксимація – це:

порівняно простий спосіб розв’язання задач прогнозування без урахування фізико-хімічної та біологічної природи процесів;

головний метод математичного моделювання з урахуванням фізико-хімічної та біологічної природи процесів;

+ідентифікація параметрів та структури математичної залежності, яка описує заданий набір точок;

прогнозування значень функції за межами того інтервалу, на якому ця функція будувалась.

216. Екстраполяція – це:

порівняно простий спосіб розв’язання задач прогнозування без урахування фізико-хімічної та біологічної природи процесів;

головний метод математичного моделювання з урахуванням фізико-хімічної та біологічної природи процесів;

ідентифікація параметрів та структури математичної залежності, яка описує заданий набір точок;

+прогнозування значень функції за межами того інтервалу, на якому ця функція будувалась.

217. Під прогнозуванням змін стану довкілля розуміють:

+процес, який здійснюється з метою одержання імовірнісних суджень про характер і параметри явищ і впливів, що розглядаються у майбутньому;

порівняно простий спосіб розв’язання задач моделювання з урахуванням фізико-хімічної та біологічної природи процесів;

інтерполяцію шляхом апроксимації заданої залежності поліномом n-го порядку;

немає правильної відповіді.

218. Метод експертних оцінок:

відносять до найбільш об’єктивних способів прогнозування дуже складних процесів, без урахування фізико-хімічної та біологічної природи процесів;

+відносять до методів евристичного прогнозування, серед яких найбільш розвиненим є метод Делфі;

відносять до методів прогнозування, для яких існують адекватні формалізовані моделі без урахування фізико-хімічної та біологічної природи процесів;

немає правильної відповіді.

219. Метод математичного моделювання:

+ґрунтується на методах теорії подібності і дозволяє кількісно досліджувати процеси і явища, які важко піддаються вивченню на фізичних моделях;

відносять до найбільш об’єктивних способів прогнозування дуже складних процесів без урахування фізико-хімічної та біологічної природи процесів;

відносять до методів евристичного прогнозування, серед яких найбільш розвиненим є метод Делфі;

немає правильної відповіді.

220. До автоматизованих інформаційних систем моніторингу довкілля відносять:

пост спостереження за станом атмосферного повітря “Атмосфера-2”;

+пост спостереження за станом атмосферного повітря “Атмосфера-10”;

пост спостереження за станом атмосферного повітря “Пост-2”;

немає правильної відповіді.

221. До методів ландшафтно-екологічних досліджень відносять:

+метод площинного картографування всіх деградаційних процесів безпосередньо на дослідній території;

порівняльно-географічний метод картографування деградаційних ознак всіх компонентів ландшафту;

статистичн-картографічний метод дослідження деградаційних процесів;

немає правильної відповіді.

222. Суть картографічного моделювання під час екологічних досліджень полягає:

у поєднанні традиційних прийомів укладання і використання карт з новими прогресивними досягненнями кібернетики, біотехнологій і нанотехнологій;

+у поєднанні прийомів географічного картографування з сучасними вимогами практичної роботи в галузі екологічних досліджень і охорони природи;

у поєднанні прийомів екологічного картографування з сучасними ГІС-технологіями;

немає правильної відповіді.

223. До числа екологічних включають карти, предметом відображення яких є:

співвідношення геосистемних та екосистемних позицій в природокористуванні;

+взаємовідношення суспільства і природи оцінені з біоцентричних та антропогенних позицій;

вплив автомобільного транспорту на стан атмосферного повітря і поверхневих водних об’єктів;

немає правильної відповіді.

224. У галузі екологічного картографування виділяють чотири напрями:

+біоекологічний, антропоекологічний, геоекологічний та картографування екологічних ситуацій;

біоцентричний, антропоцентричний, геоекологічний та біофізичний;

екоцентричний, геоекологічних, біоекологічний і антропоекологічний;

немає правильної відповіді.

225. Під екологічним картографуванням розуміють:

створення картографічних творів, що відображають збалансованість взаємовідносин суспільства і природи;

створення картографічних творів, що гармонізують взаємовідносини суспільства і природи;

+створення картографічних творів, що відображають взаємовплив людини і природного середовища;

немає правильної відповіді.

226. Використання карт у моніторингових дослідженнях полягає:

+у візуальному аналізі і встановленні математично визначених зв’язків між явищами та процесами, що відбуваються в системі «природа-людина-суспільство»;

у математично-картографічному моделюванні процесів, що відбуваються в системі «природа-людина-суспільство»;

у визначенні взаємозв’язків між процесами, що відбуваються в системі «природа-суспільство»;

немає правильної відповіді.

227. Візуальний аналіз екологічних карт полягає:

+ у читанні карт, зоровому співставленні й окомірному оцінюванні картографічних образів;

у застосуванні вимірювальних приладів і механічних пристроїв;

у зоровому порівнянні картографічної інформації та експериментальних даних;

немає правильної відповіді.

228. Інструментальний аналіз екологічних карт полягає:

у читанні карт, зоровому співставленні й окомірному оцінюванні картографічних образів;

+у застосуванні вимірювальних приладів і механічних пристроїв;

у зоровому порівнянні картографічної інформації та експериментальних даних;

немає правильної відповіді.

229. За способом вимірювання параметрів методи кількісного аналізу поділяють:

на якісні і кількісні;

+ на хімічні, фізико-хімічні, фізичні та біологічні;

на об’ємні, фотометричні, радіометричні і спектральні;

немає правильної відповіді.

230. Серед методів прогнозування найбільш поширеними є:

+метод екстраполяції, експертного оцінювання і метод математичного моделювання;

методи опитування та екологічної експертизи;

метод ГІС-технологій;

немає правильної відповіді.

231. Метод математичного моделювання ґрунтується:

+ на теорії подібності;

на теорії відносності;

на методах диференційного аналізу;

немає правильної відповіді.

232. Залежно від характеру використаних технічних засобів існуючі методи вимірювань концентрації шкідливих домішок можна умовно розділити:

+на методи лабораторного і автоматичного аналізу;

на методи фізико-хімічного аналізу;

на фотометричні і хроматографічні методи аналізу;

немає правильної відповіді.

233. Методи лабораторного аналізу умовно розділяють:

на фото-хроматографічні методи;

на фізико-хімічні методи;

+на електрофізичні та електрохімічні методи;

немає правильної відповіді.

234. Атомно-абсорбційна спектрометрія грунтується:

+ на врахуванні закону Ламберта-Бугера-Бера – між поглинанням і концентрацією існує лінійна залежність;

на вимірюванні ослаблення світлового потоку за рахунок поглинання світла речовиною, що досліджують;

на зміні частоти власних коливань молекул газів у спектрах інфрачервоного поглинання;

немає правильної відповіді.

235. Колориметричні методи грунтується на:

врахуванні закону Ламберта-Бугера-Бера – між поглинанням і концентрацією існує лінійна залежність;

+вимірюванні ослаблення світлового потоку за рахунок поглинання світла речовиною, що досліджують;

зміні частоти власних коливань молекул газів у спектрах інфрачервоного поглинання;

немає правильної відповіді.

236. Інфрачервона спектроскопія грунтується на:

врахуванні закону Ламберта-Бугера-Бера – між поглинанням і концентрацією існує лінійна залежність;

вимірюванні ослаблення світлового потоку за рахунок поглинання світла речовиною, що досліджують;

+зміні частоти власних коливань молекул газів у спектрах інфрачервоного поглинання;

немає правильної відповіді.

237. Дистанційне зондування на основі лазерів полягає в:

реєстрації спектрального відбивання об’єктами навколишнього середовища на певних спектральних ділянках видимого та інфрачервоного спектру;

вимірюванні діелектричних властивостей поверхні Землі, які суттєво залежать від фізичних характеристик земної поверхні;

+опромінюванні об’єктів навколишнього середовища та реєстрації відбитого від об’єкта або розсіяного від нього лазерного випромінювання;

немає правильної відповіді.

238. Дистанційне зондування за допомогою локаторів полягає в:

реєстрації спектрального відбивання об’єктами навколишнього середовища на певних спектральних ділянках видимого та інфрачервоного спектру;

+вимірюванні діелектричних властивостей поверхні Землі, які суттєво залежать від фізичних характеристик земної поверхні;

опромінюванні об’єктів навколишнього середовища та реєстрації відбитого від об’єкта або розсіяного від нього лазерного випромінювання;

немає правильної відповіді.

239. Дистанційне зондування за допомогою приладів багатоспектрального сканування полягає в:

+реєстрації спектрального відбивання об’єктами навколишнього середовища на певних спектральних ділянках видимого та інфрачервоного спектру;

вимірюванні діелектричних властивостей поверхні Землі, які суттєво залежать від фізичних характеристик земної поверхні;

опромінюванні об’єктів навколишнього середовища та реєстрації відбитого від об’єкта або розсіяного від нього лазерного випромінювання;

немає правильної відповіді.

240. Геоінформаційні технології – це технології, створені:

для моделюваня і аналізування фізико-хімічних процесів в екосистемах;

+ для обробки просторово-координованих даних;

для автоматизації процесів дослідження природно-технічних екосистем;

немає правильної відповіді.

241. Геоінформаційні системи (ГІС), це:

геологічні інформаційні системи;

+географічні інформаційні системи;

графо-аналітичні інформаційні системи;

немає правильної відповіді.

242. Геоінформаційні системи (ГІС) включають:

електронну базу даних, географічну карту і керівництво з експлуатації;

+електронні карти поверхні з «прив’язаними» до них базами даних і відповідним програмним забезпеченням;

програмно-технічні комплекси для спостереження і аналізування антропогенних впливів на довкілля;

немає правильної відповіді.

243. Інформація про стан навколишнього середовища є класичним прикладом:

геолого-географічної інформації;

+просторово-розподіленої або просторово-орієнтованої інформації;

біо-хімічної аналітичної інформації;

немає правильної відповіді.

244. Порівняння даних моніторингових досліджень включає:

+порівняння показників стану довкілля з їх гранично допустимими значеннями і визначення з максимального і мінімального значень;

порівняння показників стану довкілля з їх гранично допустимими значеннями без визначення з максимального і мінімального значень;

визначення основних статистичних характеристик з ідентифікацією закону розподілу;

немає правильної відповіді.

245. Статистична обробка даних моніторингових досліджень включає:

порівняння показників стану довкілля з їх гранично допустимими значеннями і визначення з максимального і мінімального значень;

порівняння показників стану довкілля з їх гранично допустимими значеннями без визначення з максимального і мінімального значень;

+визначення основних статистичних характеристик з ідентифікацією закону розподілу;

немає правильної відповіді.