4.4. Кон'юнктурна політика держави

Кон'юнктурна політика держави в економіці зародилася в 30-х роках сторіччя й стала першим цілісним механізмом державного втручання в економіку. Її становленню сприяли наступні основні передумови:

• «Велика Депресія», що показала недосконалість ринкових важелів макроекономічного регулювання;

• економічне відкриття Дж. Кейнса, що показало можливість подолання або зм'якшення циклічного характеру капіталістичної економіки.

Кон'юнктурна політика держави покликана вирішувати наступні завдання:

• прогнозування погіршення стану господарської кон'юнктури;

• стимулювання сукупного попиту в період зниження господарської активності;

• недопущення падіння сукупного попиту щоб уникнути криз надвиробництва.

Головний акцент у здійсненні кон'юнктурної політики спрямований на проблему зайнятості, тому що природно, що рівень безробіття робить найдужчий вплив на формування обсягу сукупного попиту, а отже, на динаміку пропозиції. Виходячи із цілей кон'юнктурної політики, її часто називають антициклічним регулюванням. Основними методами, використовуваними при її здійсненні є, бюджетні, фінансово-кредитні й податкові.

Закони регулювання попиту підказують, що для досягнення поставленої мети можливе використання двох варіантів:

• штучне збільшення платоспроможного попиту або підтримки його на колишньому рівні;

• розширення попиту за допомогою регулювання рівня цін на продукцію, що позначається в стані надвиробництва.

Для збільшення платоспроможного попиту населення використають наступні методи:

• збільшення посібників і додаткових виплат по соціальній допомозі нужденної з бюджету;

• підвищення неоподатковуваного податком мінімуму доходів;

• зниження непрямих податків на товари, по яких формується надлишкова пропозиція.

Контрольні запитання:

1. Охарактеризуйте класифікацію показників ринкової кон’юнктури.

2. Поняття місткості ринку.

3. Поняття насиченості ринку

4. Поняття купівельного попиту.

5. Детермінанти попиту та пропозиції.

6. Сутність та основні напрями кон’юнктурної політики держави.

Тема 5. Методи кон'юнктурних досліджень

5.1. Класифікація методів аналізу економічної кон'юнктури

У сучасному трактуванні методи аналізу економічної кон'юнктури підрозділяють на фундаментальний і технічний аналіз. Фундаментальна методика в тім або іншому ступені доступний будь-якій людині, тому що дані можна одержувати як із засобів масової інформації, так і зі спеціальних видань. Існує безліч фундаментальних факторів. Для кожного з валютних і товарних ринків - особливий набір з особливою специфікою. Широко використається наступний набір фундаментальних показників: валовий національний продукт, паритет купівельної спроможності, рівень процентних ставок, рівень безробіття й інфляції, стан платіжного балансу країни, різні зведені індекси.

Розвиток методики технічного аналізу нараховує більш ніж вікову історію. Почалася вона зі статті Ч. Доу в Wall Street Journal опублікованої в 1890 р. Подальший розвиток ідеї Ч.Доу одержали в теорії Р.Н.Элліота, що сформулював основні концепції технічного аналізу й математично обґрунтував хвильову теорію руху короткострокової кон'юнктури на основі чисел Фібоначчі. Великий внесок у розвиток методів технічного аналізу зробили такі практики й теоретики, як: Вільям Ганн, Віктор де Вілльер, Д. Лейн, Л. Уільямс, Д. Мерфі, Р. Пректор і ін.

Технічний аналіз у цілому можна визначити як метод прогнозування економічного процесу (найчастіше цін), заснований на математичних, а не на економічних викладеннях. Цей метод був створений для прикладних цілей, а саме одержання доходів при грі спочатку на ринках цінних паперів, а потім і на ф'ючерсні. Всі методики технічного аналізу створювалися окремо друг від друга й лише в 70-і роки були об'єднані в єдину теорію із загальною філософією, аксіомами й основними принципами. Технічний аналіз припускає вивчення внутрішньої інформації, генерованої самим ринком, у першу чергу, - даних про динамік найважливіших його елементів. Концепція й методологічні принципи технічного аналізу базуються на тім, що динаміка основних елементів ринку (обсягу попиту, рівня цін і т.п.) піддана певним закономірностям, які з великою часткою ймовірності повинні виявитися й у майбутньому періоді.

Основу аналітичного апарата технічного аналізу становить побудову й інтерпретація графіків динаміки рівня цін і обсягів продажу окремих видів фінансових інструментів. Технічний аналіз - це метод прогнозування цін за допомогою розгляду графіків рухів ринку за попередні періоди часу.