Тема 8. Ціни й цінові показники кон'юнктури

8.1. Попит і ціноутворення

Ціна – це грошове вираження вартості. На ринку закон вартості діє як тенденція, а ціни на ньому мають властивість відхилятися від вартості. Коливання цін відбуваються також під впливом закону вирівнювання норм прибутку й динаміки попиту. Закон вартості визначає рівень ринкової ціни на основі витрат на виробництво й реалізацію продукції. Вирівнювання норм прибутку регулює напрямок її зміни з урахуванням деякого рівня, регламентованого законом вартості, а механізм цієї зміни встановлюється співвідношенням попиту та пропозиції. При перевищенні попиту над пропозиціями ціни на ринку ростуть і, навпаки: якщо пропозиція вище попиту, ціни знижуються.

Зв'язок між динамікою попиту й ціною залежить від виду товару. Так, для товарів першої необхідності спостерігається невисока залежність між попитом і цінами, оскільки їхнє споживання визначається, насамперед, фізіологічними потребами. Наприклад, рівень споживання хліба, овочів, м'яса й т.п. різко не змінюється залежно від зміни цін. У той же час еластичність попиту по товарах тривалого користування дуже висока й залежить від життєвого рівня населення. Зміна цін на такі товари вирішальним образом впливає на споживання.

По засобах виробництва еластичність попиту в цілому невисока, тому що обсяг їхньої покупки залежить, у першу чергу, від виробничої необхідності. Придбано може бути стільки, скільки це визначається технологічним процесом.

У ході ціноутворення частка прибутку в ціні різних товарів, як правило, не вирівнюється, а вирівнювання ціни відбувається по нормі прибутку на капітал. Норма прибутку, у свою чергу, залежить не тільки від частки прибутку в ціні, але й швидкості обороту капіталу.

Стійкість цін на ринку залежить від багатьох факторів, наприклад, циклу, у якому перебуває національна економіка, що зложилася кон'юнктури, характеру конкурентної боротьби, рівня валютних курсів.

Облік цих і інших факторів формує цінову політику фірми, що дозволяє виявити можливість її стійкого положення на даному ринку.

Рівень ціни на ринку складається під впливом витрат виробництва, цін конкурентів, величини попиту, транспортних витрат, різних надбавок і знижок на користь посередника, витрат на рекламу й заохочення збуту.

Для товарів виробничого призначення першорядне значення має не продажна ціна, а ціна споживання, що враховує економічність їхньої експлуатації.

8.2. Види цін і цінових показників

Залежно від особливостей купівлі-продажу встановлюються різні види цін, які для зручності й щоб уникнути плутанини позначаються спеціальними термінами.

При аналізі динаміки цін і визначенні їхнього рівня використаються цінові показники, такі, як індекси й питомі ціни.

Індекси цін – це відносні показники, що відбивають динаміку цін. Вони дозволяють виявляти основні тенденції в русі цін і кон'юнктурному прогнозі.

Питомі ціни – середні ціни на одиницю потужності, продуктивності, ваги або іншої характеристики.

Індекси цін ставляться до групи індексів якісних показників, оскільки ціна, як це вже відзначалося раніше, є сумарною характеристикою продаваного товару.

Прості (індивідуальні) індекси цін розраховуються по окремому товару (8.1):

, (8.1)

де i – простий індекс ціни; P₁ – ціна товару на момент вирахування індексу; P₀ – базисна ціна товару.

Простий індекс показує зміна ціни товару за аналізований період.

Однак для оцінки загального стану кон'юнктури необхідні розрахунки загальних індексів цін.

Залежно від мети аналізу прийнято розділяти загальні індекси на агрегатні й середні з індивідуальних індексів.

Агрегатний індекс цін показує середня зміна цін на товари й послуги, реалізовані у звітному періоді (8.2):

I_P = , (8.2)

де I_P – агрегатний індекс цін; P_1,i – ціна на момент вирахування індексу; P_0,i – базисна ціна i-го товару; Q_0,i, Q_1,i – відповідно базисні звітні обсяги реалізованого товару.

Індекс із середніх індивідуальних індексів цін розраховується по наступній формулі (8.3):

, (8.3)

де T₀ – товарообіг базисного періоду.