Дата

Арк.

ВСТУП

Зв'язок є вирішальним фактором у досягненні успіху конкуруючими комерційними підприємствами, а, отже, і в економічному зростанні та процвітання будь-якого регіону. Тому на порозі 21-го століття злиття телекомунікаційних і комп'ютерних технологій бере вирішальне значення. Високі вимоги, пропоновані до зв'язку, обумовлюють необхідність величезних капіталовкладень в інфраструктуру тому ретельне планування і вибір перспективної системи мають найвищий пріоритет.

Д

4

ля підвищення якості зв'язку, розширення числа послуг зв'язку,автоматизації мережі, у розвинених країнах з 70-х років аналогові і комунікаційні станції переводяться на електронноцифрові. Основні переваги цифрових АТС: зменшення габаритних розмірів і підвищення надійності обладнання за рахунок використання елементної бази високого рівня інтеграції; підвищення якості передачі і комутації; збільшення числа допоміжних і додаткових служб; можливість створення на базі цифрових АТС та цифрових систем комутації інтегральних мереж зв'язку, що дозволяють впровадження різноманітних видів і служб електрозв'язку на єдиній методологічній і технічній основі; зменшення обсягу робіт при монтажі і налаштуванні електронного обладнання в об'єктах зв'язку; скорочення обслуговуючого персоналу за рахунок повної автоматизації контролю функціонування обладнання і створення не обслуговуваних станцій; значне зменшення металоємності конструкції станцій; скорочення площ, необхідних для встановлення цифрового комутаційного обладнання. Недоліки цифрових АТС: висока енергоспоживання через безперервної роботи керуючого комплексу і необхідності кондиціонування повітря. Квазіелектронні станції усунули ряд недоліків притаманних АТС ДШ та АТС КУ і використовуються в багатьох країнах світу. Створення ж повністю цифрових систем стало можливим лише після застосування в них принципу комутації інформації в цифровому вигляді (імпульсно-кодовамодуляція). Мета створення нового покоління комутаційної техніки на основі цифрових систем передачі (ЦСП) полягає у підвищенні гнучкості і економічності системи, скорочення витрат і трудомісткості експлуатації,спрощення та здешевлення у виробництві, а так само надання нових видів послуг абонентам.

Великого поширення у нас в країні отримала цифрова АТС фірми SIEMENS - EWSD (Digital Electronic Switching System) - Цифрова Електронна Комутаційна Система. Є й російський АТС - КВАНТ-Е.

EWSD являє собою систему, призначену для всіх видів застосувань з точки зору розміру вузла, його ємності, діапазону послуг і мережевого оточення.EWSD має широкий і орієнтований на майбутнє спектр застосування і може використовуватися як: місцева телефонна станція; транзитна телефонна станція;цифровий абонентський блок (концентратор); сільська телефонна станція; CENTREX (central office exchange service) означає надання звичайної АТС функцій засновницької станції (PABX); міжнародна телефонна станція; комутаторних система (OSS); комутаційний центр для рухомих абонентів; комутаційний центр ISDN (цифрової мережі інтегрального обслуговування); вузол комутації послуг як частина інтелектуальної мережі (IN).

"КВАНТ-Е" - сучасна, надійна, економічна і постійно удосконалювана цифрова система комутації (ЦСК) з гнучкою модульної структурою обладнання та програмного забезпечення (ПЗ).Розроблена фірмою "KVANT-INTERKOM". Вона призначена в першу чергу для розвитку мереж електрозв'язку сільських адміністративних районів (САР). Система може використовуватися в сільському адміністративному районі локально, в якості районної АТС (РАТС), центральної станції (ЦС) або сільсько-приміського вузла (УСП) райцентру, вузловий (УС) або кінцевої станції (ОС) сільської місцевості.

5

1. Структура і способи цифровізації мтм

Традиційно розрізняють чотири структури МТМ :

1.Мережа нерайонована, на якій встановлюється одна телефонна станція, куди підключаються всі абонентські лінії МТМ. Максимальна ємність мережі (при використанні електромеханічних АТС) складає 10 тис. номерів, нумерація чотиризначна. Основна частина витрат при будівництві такої МТМ припадає на її лінійні споруди. Тому МТМ з одною телефонною станцією доцільно будувати в містах з невеликою територією.

2. Мережа районована, в якій територія міста розділяється на ряд районів. В кожному з таких районів розташовується районна АТС (РАТС), в яку включаються абоненти цього району; З'єднання між РАТС здійснюються з'єднувальними лініями ЗЛ. При районуванні МТМ капітальні затрата на лінійні споруди значно скорочуються за рахунок суттєвого зменшення протяжності абонентських ліній, що мають низьке використання (в середньому до 0,1 Ерл в ГНН), і введення з’єднувальних ліній з високим використанням (0,6-0,8 Ерл в ГНН). Максимальна ємність мережі -80 тис. номерів (індекси 1 і 0 для РАТС не використовуються, тому що з їх допомогою здійснюється вихід на вузол спецслужб ВСС і автоматичну міжміську телефонну станцію АМТС). При районуванні максимальна номерна ємкість кожної РАТС складає 10 тис. номерів. Нумерація мережі п’ятизначна, при якій перша цифра, що відповідає десятитисячній групі, буде кодом РАТС. Районні АТС в районованій МТМ з’єднуються між собою по принципу "кожна з кожною". Такі мережі функціонують в невеличких містах.

3

6

. Мережа з вузлами вхідних повідомлень (ВВхП). Для утворення мережі з ВВхП територія міста ділиться на вузлові райони. В кожному вузловому районі (ВР) може бути встановлено до десяти РАТС, які з'єднуються по принципу "кожна з кожною", з’єднання абонентів різних вузлових районів встановлюються через ВВхП. Кожна РАТС з’єднується з ВВхП інших ВР вихідними ЗЛ, а зі своїм ВВхП - вхідними ЗЛ. Нумерація на таких мережах - шестизначна, перша цифра є кодом вузла, а перша і друга цифри разом - кодом РАТС. З'єднувальний тракт на мережі з ВВхП складається з наступних семи ділянок: абонентська лінія, РАТС, ЗЛ, ВВхП, ЗЛ, РАТС, абонентська лінія.

4. МТМ з вузлами вхідних (ВВхП) і вихідних повідомлень (ВВП). Для побудови MTM із застосуванням ВВхП і ВВП територія міста ділиться на зони, кожна з яких може включати до десяти вузлових районів ємністю до ста тисяч номерів кожний. Максимальна ємність мережі - 800 тис. номерів. Зв’язок РАТС свого вузлового району виконується по принципу "кожна з кожною", а з іншими вузловими районами-через ВВП і ВВхП. При такій побудові мережі прийнята семизначна нумерація. Перша цифра номера визначає вихід до відповідної зони-мільйонної групи абонентів, друга-вихід до вузлового району вибраної мільйонної групи, a третя-вихід до РАТС, в яку включена лінія абонента, якого викликають. Відповідно кожна РАТС має тризначний код. З'єднувальний тракт на мережі з ВВхП і ВВихП включає в себе наступні дев’ять ділянок: абонентська лінія, РАТС, ЗЛ, ВВП, ЗЛ, ВВхП, ЗЛ, РАТС, абонентська лінія.

Якщо місто є центром сільського адміністративного району, то доцільно будувати місцеву комбіновану телефонну мережу, яка об'єднує МТМ і СТМ. В цьому випадку на МТМ передбачається організація транзитного вузла вихідних і вхідних повідомлень сільсько-приміського вузла (ВСП) зв'язку або центральної станції (ЦС). Через ВСП здійснюється зв'язок між станціями СТМ, а також їх з'єднання з МТМ.

Під цифровізацією ТфЗК розуміється введення в існуючу аналогову мережу цифрових систем передачі і цифрових систем комутації.

Передбачають три способи впровадження цифрових систем комутації на МТМ (''цифровізації'' МТМ) :

1. поетапна модернізація МТМ;

2. розробка оптимальної структури повністю цифрової МТМ;

3. компромісний варіант.

П

7

оетапна модернізація МТМ передбачає побудову '' накладеної мережі'', суть якої полягає в тому, що цифрова телефонна мережа якби накладається на існуючу аналогову телефонну мережу, при цьому між ними існує тільки декілька з'єднувальних трактів і не виникає проблем, які характерні для змішаної аналого-цифрової мережі.

Особливість поетапної модернізації МТМ, полягає в тому, що на кожному етапі цифровізації МТМ вирішується локальне завдання. Наприклад, відбувається встановлення нової АТС в побудованому районі міста (метод ''цифрових островів'') або замінюється застаріла комутаційна станція (метод ''накладання''). В цих випадках достатньо складно визначити структурні характеристики майбутньої повністю цифрової телефонної мережі. Ці методи поетапної модернізації доцільно використовувати при реконструкції районованих МТМ.

Другий спосіб цифровізації МТМ передбачає розробку оптимальної структури повністю цифрової мережі, після чого складається програма реалізації вибраної структури МТМ. Але при використанні другого способу неможливо перебачити всіх факторів розвитку телефонної мережі. Сукупність компромісних рішень між першим і другим способом можливо розглядати як третій способів цифровізації МТМ.

8