58.Ювелірні камені та їх к-ція

Дорог. каменні в ЮМ можуть виступати в якості вставок в ЮВ та окремих ЮВ, що цілком виконані з каменю. Каст – конструктивний ел-т ЮВ, що служить для кріплення каменів.

Клас-ція ЮК : 1. за кольор. основою: білі і кольорові(самоцвіти). Алмаз –білий, червоний, жовтий, зел, коричн, чорн. Стійкий колір серед дорог – рубін, смарагт. Ізумруд – зелений, бурштин(янтарь)- жовтий. Природні камені з незадов. Кольоров хар-ми для підвищ. якості спец.обробл-ся: хім, фіз. зафарбовув-ня, нагрівання, опромінюваня.

2. за походженням : * природні, *штучні, *облагород-жені (природні камені зі штучно поліпшеними хар-ми кольору та чистоти). Окрему групу склад-ть імітації – природні або штучні камені, що замінюють найб. Популярні та коштовні ЮК. Імітацією алмазу найчастіше служить фіоніст та хруштальне скло або страз (свинцеве скло). Природні камені : органічні (біогені) і неорг-ні. Орг-ні утвор-ся в живих орг-мах або стають продуктами мін-х перетворень їх останків, прод-в жит-ті: перли, корали, кістка (слонова, можева, кашалотова), панцир черепахи, бурштин. Культивовані перли на відміну від прир-х вирощ-ся під наглядом людини, що ств-є необх-ні умови для росту перлин. Традиц-ми центрами їх культивування є Японія, Китай, країни Перської затоки. Культ. перли бувають: 1. ядерні – прели наращують на затравки з склян. або перламутр-х бусин4 2. без”ядерні – не мають формоутв-го ядра. Бурштин – копалена смола, що утримує бурштинну кислоту віком не < 3 млн.р. Неорганічні камені – різновиди мінер-в та гірськ. порід, кристалічні та аморфні продукти природних та хім процесів в надрах землі та на її поверхні. В Юсправі викор-ся до 300 видів таких каменів; з нах ннайб. Популярних 20-30: агат, аквамарин, александрит, алмаз, бірюза, смарагт, сапфір, нафрит, опал та ін.

3. за відношенням до засобів обробки: *ограночні – прозорі камені, яким при обробці надають геометр. Форму і викор-ть як вставки; * виробничі – камені, з яких вигот-ть об”ємно-різні вироби. Огранування дорог-х каменів робиться з метою макс. прояву їх природн. якостей: колір, блиск, прозорість.

59.Осн. оцінки ЮВ зі вст-ми

Ціна ЮВ склад-ся за ф-лою: С=Ц*m*n*k*(ціна каменя), де C- цена ЮВ, Ц- ціна 1 г Ме,m-маса виробу, n-націнка виробника, k-коеф, залежать від наявності клейм (повний набір клейм дає k = 1.15. Клеймо майстра –вигот-ча k=1.1, клеймо фірма Європи k=1,15) Ціна каменя = вага, огран-ня, яскр. кольору, прозорість.

62.Види огран-ня юв.каменя:

*огранювання у формі прав. багатокутників – для прозорих в т.ч.алмаз

*кабошонування – форма каменю, що створ-ся двома сфер-ми поверхнями або комб-єю сфер-ї та плоськ. поверхні – для непрозорих каменів- види: плоські таблички, плосько-випуклі, двояковипуклі, двояковігнуті;

*різбіння по каменю та виготовлення з нього, слонової кістки, скла ЮВ за доп-ю різблення і шліфування алмазним порошком – гліптика.

Малі скульптурні форми, вироби з високим або низьким рел”єфом зображення наз. геми. Геми бувають з випуклим рел”єфом – камеї – та з вогнутим врізаним – інталії.

При описі ЮВ : колір, , прозорість, фома огранування, ваги в каратах (1 карат=0,2г).

37,Хар-рні ознаки монет СТ.ГР. та Риму...

М -це мала пластика, виготовлена з Ме, визначеної форми, ваги, проби та вартості, що служить узаконеним засобом обігу. Одночасно це джерело істор-х відомостей та Ю М.М виникли в Давн. Гр. в 6-7 ст до н.е., вони відливалися в формах, але нійчаст. Застос-сь карбування монет(чеканка) штампами з загартованого Ме з кравірованим негативним зобр-ням. На кожній М є певне зобр-ня і напис ( легенда).

Зовнішні дані М або основні зобр-ня і написи, що властиві групі М-т, наз. монетним типом, який дає уявлення про місце, дату випуску монети, її номінал.

Монети, що випуск-ся в пам”ять про визнач-у подію наз . меморіальні (ювілейні).

М, що виг-ні для подарунків визначеним особам наз донативні (дарственная).

М має 3 боки. Лицьова сторона- аверс (повернутий до когось обличчам). Аверсом М – той бік, штемпель якого містить правові підстави карбування даної М: ім”я правителя, портрет його, або символ правителя, держави, при якому була випущена М. Зворотня сторона – реверс(відвернутий)- міститься номінал монети. Торцева частина- гурт (ребро), м.б. гладкий, з насічками, з візерунками, з написами. В Россі з кінці 18 ст. На гурті позначали пробу МЕ, з 1810 – лігатурну вагу монети (сплав), з 1886 – вміст в М чистого срібла та ініціали М майстрів.

Монопольне право випуски М налажить державі і наз. М регалія. М карбуються по загальнодерж. зразку.

М Ст. Гр. карбувалися в кожному з полісів окремо, Саша хочет жрать. На нах зобр-сь міфолог. Герої, Боги, правителі гр. полісів (з часів О. Македонського). Найб розповс-ми – афінські монети : на аверсі – Афіна, на реверсі – сова(символ мудрості, початок назви міста). В ін полісах заобр-ли Бога-покравителя цього міста, на реверсі- роз”яснювальний знак – це атрибути Богів написи.Пр.на о. Кріт зображували лабиринт Кносського палацу. В Ольвії (Микол. обл.) – бронзові М у вигляді дельфіна , довжина якого 92-93 мм, а вага 92-103 мг. Зараз він коштує від 5 до 15 тис $.

Найдавн. М Ст. Риму містять зобр-ня міф. Персонажів та легендарн. істор. діячів. Найчаст.-це зобр-ня імператорів або богів як символів імператора. Пр. На аверсі – голова Нерона в профіль, на реверсі – Юітер з блискавкою та скіпетром. Найб пошир-ми М Дав.Риму були срібні денарії, які за часів Республіки мали вагу 4 гр, а в імператорські часи (ранні) 3.5.г. З часів Нерона (І ст н.е. 50-60 рр.) денаріі карбували зі сплаву срібла та міді. Вміст срібла зменш-ся до 50 %. Розповс-ю бронзовою М Рим імперіі був сестерцій вартістю ¼ від денарію. За часів Республіки сестерцій мав у складі срібло, а з часів ранньої імперії – з яскраво-жовтої латуні.

В К.Русі М почали карбувати з ХІ-ХІІ ст. Найдавн. Видом Ме грошей (Хст) була гривня – це брусок з дорогоц. Ме, іноді у вигляді ромба з усіченими краями (найчаст. срібло). Вказана лише вага бруска.