55.Заг. Клас-ця ювелір. Вир-в

за видами матер-в: 1.ЮВ з дорог Ме без вставок (каміння); 2. ЮВ з недорогоц. Ме (мельхіор, бронза, латунь, мідь, сталь, сплави) без вставок; 3 ЮВ без МЕ складової – з каменів, черепахового панциря, слонов кістки, дерева;4.ЮВ з дорог. та недорог. Ме із вставками: діамантові;з природнього Ю каменю;*з синтетичного Ю каменю та штучних матер-в.

К-ція за ф-ціями: 1. особисті прикраси (натільні обручки, перстні);2.пред. туалету(пудрениці, шкаиулки, флакони для парф-мів); 3. прилади для паління; 4. годинники і приладдя для них (корпуси); 5.предм. сервіровки столу; 6. сувеніри- пам”ятні знаки- значки, медалі, монети;7. предм. релігійного культу(оклади ікон, хрести)8. хол. і вогнеп. зброя.

56.С-ма клейм-ня .ЮВ 17-18

Має захищати інтереси виробників і споживаців від підробок. Клеймо – це паспорт худ.виробу. Він підтверджує, що предмет виготовлено з Ме зазначеної проби певним майстром в певній країні. Гарантом захисту є держава. В Россії с-ма К форм-ся протягом кінця 17-І пол.18ст.Вона склад-ся з проби, міського клейма, іменники пробірного майстра та іменника майстра-виготовлювача. Проба (лат пробую, оцінюю) – стандарт, що визначає цінність сплаву, з якого виг-но ЮВ і засв-є вміст вагових одиниць основного дорог. Ме у фіксованій к-ті вагових одиниць сплаву. Істор-но склалися 3 с-ми проб: 1. каратна – за одиницю сплаву прийм-ся 1/24 частина сплаву (1=24 карат);2.золотникова – 1/96 від сплава; 3. метрична – 1/1000 сплаву. У 18ст.на тер-рії Росії була- золотниковас-ма, а в Укр. Каратна і в Європі.

Міські клейма в 18ст зобр-ли держ.герб Росії з початк. Буквами назви міста, могла бути вигравірована повна назва.

Іменник пробірника – знак власної відповід-ті держ.посад особи (проюного майстра). У 18 ст.складався з почанков. букв імені та прізвища проб.майстра з роком або без.

Іменник майстра склад-ся з ініціалів майстра на щітках різної форми. Щіток – це заклиблення на поверхні ЮВ, в якому проставл-ся проба та іменники.

57.С-ма клейм-ня .ЮВ 19-20

В 19ст. І в укр., і в Рос. – золотникова. В ХХст- метричні проби по всій тер-рії СРСР.

Іменник пробірника – знак власної відповід-ті держ.посад особи (проюного майстра). З 1896 р. В Росії ввели пробний статут та єдине клеймо з зобр-ням жін. Голови в профіль повернуту ліворуч, поруч вказув-ся ініціали управляючого пробірним округом і проба. З 1908 р. Те саме клеймо було повернуто праворуч(профіль)і прост-сь літера грец. алфавіту, що означала проб. округ. У 1927 р. В СРСР- нове клеймо – голова робітника і щифр з літер гр. Алфавіту для різних пробірних інспекцій. !958р. до кінця існув-ня СРСР – клеймо – серп і молоот на тлі 5-кутної зірки із шифром інспекції пробірного нагляду з букв рос-го алфавіту. В Укр з 1993 р. На укр ЮВ – тризуб, а з 1998 – лист каштана як клеймо.

За ЗУ в Укр для ЮВ встановлено такі проби: *для золота 333, 373, 500, 585, 750; *для срібла 750, 800, 830, 875, 925, 960. В Росіі і В укр. Допускається 583 проба.

Мають право на клеймування виробів власного вир-ва держ. клеймом: Львівськ. Держ. юв. з-д ; Вінницьке держ.підпр-во “Кристал”; АО “Харків.юв.з-д”; АТ “Укр.ювеліри” в Києві.