29.М”які скульп.Мат.

Викор-ся на підготовчій стадії для виг-ня моделей за якими потім буде виг-но С зображення.

Віск один з найстаріших С матеріалів широко застос0ся в античн.світі як матеріал для моделей. В Європі активно розповс-ся у 18 ст., коли виникає мода на воскові форсуни (портрети) (Музей мадам Тюссо(Лондон)). Пластилін - сіміш воску, порошка глини, барвників, викор-ся для виг-ня моделей та як матеріал для анімац-х фільмів. Гіпс відомий з часів Дав.Єгипту. Активно викор-ся як навчальний мат-л.Класичний мат-л для вигот-ня форм,. Щоб потім відливати С в Ме. Глина - найб. придатлива з усіх матер-в, це суміш орг-х речовин, серед яких э природньо зафарбовані. Вироби з обпаленої глини наз кераміка.М”які мат-ли включ-ть сучасні синтет-ні смоли, пластмаси, метали та їх сплави, бетон.

30.Тверді мат. скульп.

Викор-ся як кінцеві в монем-й, декор-й, станковій С. Це камінь та дерево.

Камінь поділ-ся та тверді (граніти всіх видів та базальти) та м”які породи(алебастр, вапняк та мармур).

Дерево. Розквіт дерв. С – Середньовіччя – вигот-ля статуї для католицьких соборів. Найб.розповс-ні породи дерева: липа, тополя, дуб.

Слонова кістка за кольором поділ-ся: біло-жовта, жовто-коричнева. Викор-ся найч-ше в С мініатюрі, ювел.прикрас або як частина комбінованої техніки(різоелефантична).

31.Скульпт. Техніки

Залежить від мат-лу: 1.ліплення (пластика) для м”як. мат-лів(глина, пластилін, віск); 2.скульптура (вирізання) для тверд. мат-ів(дерево, камінь, слон.кістка);3.лиття для Ме.

Інша класифікація:1.Коли руки худ-ка закінчують всю роботу(обробка глини, камня, дерева).2.Коли роботу худ-ка завершує вогонь (кераміка). 3.Коли худ-к дає тільки модель майбутньої статуї(відливання у бронзі)

36. Скульптурні жанри :

за тематикою С дуже відрізняється від живопису, гоол-предмет зображення- людина. Гол.жанр-ми різновидами круглої С є : * статуя – фігура в повний зріст; * групова композиція – 2 або декілька фігур, пов”язані змістом; * статуетка – фігура, значно менша за натуру; * погрудне (бюст); *поясне, *поколінне зобр-ня.

За тематикою виділ-ть С портрет, історичний, алегоричні фігури, анімалістичні статую (тварини)

Рельєф допускає сюжетно-розповідні сцени з б.-якою к-тю фігур. Всі Р за жанром: фігурні, орнаментальні.

С вироби невеликого зросту наз малою мластикою. До неї відносять не тільки статуетки, а й монети, медалі, ЮВ, керам.посуд.

32.Європ.Порцеляна

П(фарфор) – винайшли в Німеччині, але П(італ-морська раковина). Першим завіз в Європу Марко Поло. Фарфор(турецьк - царський) – вид К, винахід давніх китайців, основою виробів була особливої якості біла глина – каолін (білий горб- місто, повз якого знаходилося містородовище глина, з якої робили вироби). Спец. Домішками до каоліну є : польовий шпат, кварц, пісок. Ця суміш опалюється при t^o =1300 - 1400⁰С. Глазур складається з тих самих компонентів, але їх к-ть в зворотній пропорції. Тому глазур неможливо відділити. Хар-рною рисо. Парцеляни є щільний, зпечений черепол; найбільш тонка П., яка є майже прозорою, є ціннішою.Невкритий глазур”ю П виріб – бісквіт.

М”яка П – перші спроби європ-ців у 16 ст.відтворити П Китаю. Вона була жовтого кольору, не було єдності самого виробу з глазур”ю. Повністю відтворити кит П вдалося у 18ст.німецькому придворному хіміку, Мейсенська мануфактура (найстаріша в Євр) відкрита у 1710р. ,від початку існуваня її керівником був Бьодгер – найцінніша П в Європі.Через 30 років у 40-х рр 18 ст.російськ. хімік Віноградов- сей секрет. В Європі П поч. Виготовляти в Саксонії при Дворі Августа ІІІ. Іоган Ботнер винайшов секрет виг-ня П.

Починаючи з 1720 р. Наступає живописний період Майсона, коли художники експерементували з надглазурним (разнокольоровий) та підглазурним (кобальтовий, сино-голубий )розписом. З 1735 до 1770-х рр.- скульптурний період в Мейсоні – крім традиц. Посуду, з”явл-ся скульпт. групи, писемні приналежності, табакерки та ін. декор. вироби.

Клеймування П продукції: надглазурне, підглазурне та клеймо в тісті.

Севрська мануф-ра (м.у Фр, де 1745р. Була зоснована корол-ка мануф-ра фр. П це м”яка п , переважно посуд-сервізи. Гол.ознакою виробів були особливі фарби фону (підглазурні), найб.популярною була королівська синя підглазурна фарба

У Росії П мануф-ра зоснована у 1744 р. Дмитром Виноградовим, який налагодив вир-во палацових сервізів, ваз, портретних бустів з П.

У 1765 р. Невська ман-ра (Сп-б) була перейменована в імпер-ий фарфор. Завож, а в 1917 – в Держ. фарф.з-д. Головним конкурентом Невської ман-ра був англієць Френсіс Гарднер, який у 1758 р.під Москвою відкрив свою ман-ру столовий посуд з росписом переважно сіро-зеленим та яскраво-зеленим у сполуч. З червоним та жовтим. На прикінці 19стцю м-ру викупив рос-й підприємець Микола Кузнєцов.