3.1. Визначення сумісних деформацій основ і фундаментів – розписати розрахунки

Розрахунок основ за деформаціями проводять за методом пошарового підсумовування згідно з теорією лінійного деформованого напів простору.

Осідання визначається за виразом:

- безрозмірний коефіцієнт;

- кількість розрахункових шарів на які поділяються стислива товща основи ;

- товщина розрахункового шару;

- модуль деформацій ІГЕ у якому знаходиться розрахунковий шар;

- додатковий вертикальний напрям в середині розрахункового шару. Визначається як півсума на верхній та нижній межах розрахункового шару;

;

- безрозмірний коефіцієнт, що враховує зміну додаткового; напруження з глибиною; визначається за табл. 1. додатку 2 СНиП 2.02.01-83;

- додатковий тиск під підошву фундаменту ;

- середнвй тиск під підошву фундаменту;

- напруження від власної ваги грунту на рівні підошви фундаменту.

Якщо розплануваня поверхні землі проводилось, то . Якщо розпланування поверхні не проводилось, або проводилось підсипанням грунту .

Напруження від власної ваги грунту на будь-якій глибині під підошвою фундаменту визначається за виразом:

Нижче рівня поверхні підземних вод необхідно враховувати зважуючий тиск води (архімедову силу)

кн/м³

- щільність частинок грунту;

- густина води ( );

- коефіцієнт пористості грунту.

Визначимо сумісне осідання основи і фундаменту колони К1 та К2 житлового семиповерхового будинку у м.Рівне.

Розрахунок проводимо в табличнвй формі табл.9,10 для К1 та К2 відповідно.

4. Проектування фундаментів глибокого закладення – переробити по буро набивних палях

Визначаю розрахунком навантаження P при N_II=595 кН, допустиме на забивну залізобетонну палю С140.30, заглиблену дизель-молотом з дна котловану глибиною h_k=1.8м.

Несучу здатність палі F_d визначаємо за формулою

де γ_c=1,0; A=0,3∙0,3=0,09м²; u=4∙0,3=1,2м; γ_cR=1,0 - (див табл. 3); R=2740кПа визначене за інтерполяцією

Допоміжні розрахунки в визначення граничного опору ґрунту на бічній поверхні палі виконуємо в табличній формі

Навантаження P, допустиме на палю, виходячи з її несучої здатності по ґрунту, обчислюємо з формули (10)

кН

де γ_k=1,4 (несучу здатність палі визначали розрахунком за формулами СНиП).

Навантаження, допустиме на палю, виходячи з її несучої здатності по матеріалу P=1000кН (визначено з таблиці 1). В подальші розрахунки приймаємо менше з двох отриманих значень, тобто P=680.3кН.

Визначаю розрахунком навантаження P при N_II=495 кН, допустиме на забивну залізобетонну палю С90.30, заглиблену дизель-молотом з дна котловану глибиною h_k=1.8м.

Несучу здатність палі F_d визначаємо за формулою

де γ_c=1,0; A=0,3∙0,3=0,09м²; u=4∙0,3=1,2м; γ_cR=1,0 - (див табл. 3); R=2740кПа визначене за інтерполяцією

Допоміжні розрахунки в визначення граничного опору ґрунту на бічній поверхні палі виконуємо в табличній формі

Навантаження P, допустиме на палю, виходячи з її несучої здатності по ґрунту, обчислюємо з формули (10)

кН

де γ_k=1,4 (несучу здатність палі визначали розрахунком за формулами СНиП).

Навантаження, допустиме на палю, виходячи з її несучої здатності по матеріалу P=1000кН (визначено з таблиці 1). В подальші розрахунки приймаємо менше з двох отриманих значень, тобто P=680.3кН.

Визначаємо відстань між сусідніми палями в ростверку:- відповідно новим розрахункам, допустими палі 1400 – або 1600

По внутрішні стіни будівлі

Максимально допустиму розрахункову відстань між осями сусідніх забивних паль стрічкового фундаменту визначаємо за формулою

?????

де G_nI=0,3∙0,3∙8.5∙25∙1,1=21.04кН – вага палі;

G_pI=0,5∙0,6∙1,0∙25∙1,1+0,5∙2,1∙1,0∙24∙1,1=36,0кН/м – вага 1м/п ростверку і ґрунту на його обрізах.

Мінімальна конструктивна відстань між осями сусідніх забивних висячих паль становить l_min=3d=3∙0,3=0,9м. Оптимальна конструктивна відстань між осями сусідніх паль у стрічковому фундаменті становить l_opt≈6d=6∙0,3=1,8м. Розстановку паль у ростверку стрічкового фундаменту виконуємо з урахуванням отриманих величин відстаней. Отже приймаємо відстань між палями 0.9м. для паль С90.30

По зовнішньому контуру будівлі

?????

Приймаю відстань між сусідніми палями 1.4м. для паль С90.30

Вздовж цифрових осей будівлі

Максимально допустиму розрахункову відстань між осями сусідніх забивних паль стрічкового фундаменту визначаємо за формулою

де G_nI=0,3∙0,3∙13.5∙25∙1,1=30.37кН

G_pI=0,5∙0,6∙1,0∙25∙1,1+0,5∙2,1∙1,0∙24∙1,1=36,0кН/м

Приймаю відстань 1м. для паль С140.30