4.Чинність правової норми в часі, просторі і за колом осіб

Коли говорять про дію правової норми в часі, то мають на увазі три обставини момент набуття нею чинності, момент припинення чинності і застосування норми до правовідносин, які виникли до набуття нею чинності ("зворотна сила")

Правова норма набуває чинності одним із таких способів

а) внаслідок встановлення в тексті джерела права календарної дати, з якої це джерело вступає в законну силу

б) внаслідок встановлення в тексті джерела права інших обставин, з якими

пов язується вступ у законну силу джерела права ("з моменту підписання", "з моменту обнародування", "з моменту прийняття спеціального закону" тощо),

в) внаслідок застосування загальних правил. Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування

Припинення чинності правової норми проводиться одним із таких способів

а) закінчення терміну, на який була введена в дію правова норма,

б) скасування діючої норми спеціальним рішенням правомочного органу,

в) видання уповноваженим органом нової правової норми рівної або більшої

юридичної сили з того ж предмету правового регулювання,

г) визнання даної правової норми такою, що суперечить нормам конституції,

д) у зв язку із зникненням предмету п правового регулювання, із-за якого во

на й набула чинності

Дія норми права в просторі обмежується територією, на яку поширюється суверенітет даної держави, і територіальною компетенцією правотворчого органу Наприклад, голова обласної державної адміністрації вправі врегулювати своїми розпорядженнями суспільні відносини, обмежені адміністративними межами даної області

Дія норми права за колом осіб означає за загальним правилом поширення но

рмативних приписів на всіх адресатів в рамках територіальної сфери дії того чи іншого нормативного акту. Це означає, наприклад, що закони України діють на всіх осіб, які перебувають на території нашої держави. Але із цього правила є два винятки:

а) міжнародно-правовими документами визначено осіб (глави держав і уря

дів, дипломатичні працівники), які наділені дипломатичним імунітетом, тобто до

них не можуть бути застосовані міри юридичної відповідальності;

б) проживаючі на території держави іноземці та особи без громадянства користуються усією повнотою прав і свобод, за винятком обмежень, передбачених

для них законом.

5.Способи викладу правової норми в правовому акті

За повнотою викладу норм права в статтях нормативно-правових актів розрізняють форми (способи):

• повну (пряму),

• відсильну,

• бланкетну.

Повна

У статті містяться всі необхідні елементи норми права без посилань до інших статей. Наприклад, у ст. 99 Житлового кодексу України зазначено: у разі припинення дії договору наймання житлового приміщення (одночасно припиняється дія договору піднаймання), піднаймач і члени його сім'ї (а також тимчасові мешканці) зобов'язані негайно звільнити приміщення, що займають. У разі відмови вони підлягають виселенню в судовому порядку, а з будинків, що погрожують обвалом, — в адміністративному порядку.

Відсильна

У статті містяться не всі елементи норми права, але є посилання до інших статей цього акта, якщо є недостатні відомості. Наприклад, ст. 138 «Оголошення розшуку обвинуваченого» Кримінально-процесуального кодексу України говорить: Якщо місце перебування особи, щодо якого винесена постанова про притягнення його у справі як звинувачуваного, не встановлено, слідчий оголошує розшук. За наявності підстав, передбачених у ст. 155 цього Кодексу, слідчий може вибрати у відношенні до розшукуваного обвинуваченого запобіжний захід у вигляді утримання під вартою.

• Бланкетна

У статті міститься посилання не на якесь конкретне нормативне розпорядження даного закону, а на інший нормативний акт. Такого роду стаття є «бланком», що заповнюється іншим законом, джерелом права. Наприклад, у ст. 2 Закону України «Про заставу» зазначається: відносини застави, не передбачені цим законом, регулюються іншими актами законодавства України. У загальний «бланкетний» спосіб передбачена можливість регулювання заставних відносин іншими актами законодавства України.