15. Тлумачення права.

Тлумачення норми права- це мдіяльність компетентних органів держави, громад організацій і окремих громадян,спрямована на розкриття справжнього змісту норм права. МАє 2 напрями : з"ясування (для власних потреб суб"єкта) і роз"яснення (для інших) До основних способів тлумачення з"ясування належать : 1) граматичне тлумачення; 2) систематичне тлумачення; 3) історико-політичне тлумачення права; 4) спеціально-юридичне. Розяснення норм права залежно від суб"єктів такого тлумачення поділяються на офіційне(дається компетентними органми ,і є обовязковим для всіх ,хто застосовує дану правову норму) та не офіційне( не має обовязкового характеру і здійснюється громадянами чи їхніми об"єднаннями ).

16. Правосвідомість

- це сукупність уявлень і почуттів, які виражають ставлення людей до права, правових явищ, діяльності юридичних установ у суспі¬льстві.Структура правосвідомості є складною і включає до себе як раціональні (пра¬вова ідеологія), так і емоційні елементи (інформаційний, оціночний і вольовий).Правова ідеологія відображає переважно наслідки абстрактного мислення. Вона включає до себе концептуально оформлені ідеї і поняття про необхідність і роль права, про його забезпечення, удосконалення, методи і форми втілення в життя. Емоційні елементи правосвідомості разом становлять правову психологію. У ставленні до права людини керується не лише раціональним мисленням, а й емо¬ціями. З цієї точки зору, правова психологія складається з трьох елементів:1)інформаційний елемент - полягає в знанні того чи іншого обсягу інфор¬мації про зміст правових норм, що реально виражається в знанні тексту джерела права; 2)оціночний елемент полягає в тому, що носій правосвідомості (людина або колектив), отримавши інформацію про нормативний акт, співвідносить її з влас¬ною системою цінностей, тобто оцінює її позитивно чи негативно повністю або в частині;3) вольовий елемент означає, що носій правосвідомості, отримавши і оціни¬вши інформацію про право, визначає напрямок своєї поведінки - відповідно до змісту правових норм (правомірна поведінка), або всупереч ньому.Видова класифікація правосвідомості здійснюється на основі рівня ґрунто¬вності усвідомлення, вивчення і дослідження правової дійсності. З цієї точки зору правосвідомість поділяється на три види:а) буденна правосвідомість - це масові уявлення людей, їх почуття, настрої з приводу правової сфери суспільстві, котрі виникають безпосередньо з умов життя людей, їх життєвого досвіду;б)професійна правосвідомість - це сукупність уявлень, понять, ідей, традицій, що формуються з приводу правової дійсності у професіоналів-юристів на основі спеціальних юридичних знань. в)теоретична (наукова) правосвідомість - це система поглядів осіб, які науково досліджують функціонування правової системи. З точки зору носіїв правосвідомості вона поділяється на індивідуальну, групову, масову та суспільну. Індивідуальна правосвідомість властива кожній окремо взятій людині, специфіка і неповторність якої накладають відбиток і на її уявлення про дійсне або бажане право. Групова правосвідомість характерна для певних со¬ціальних груп, представників певної професії. . Від групової відрізня¬ється масова правосвідомість, характерна для нестійких тимчасових об'єднань людей, наприклад, натовпу в умовах масових безпорядків. Суспільна правосвідо¬мість включає до себе правові ідеї, погляди, думки, теорії котрі поширені в дано¬му суспільстві і відображають типові властивості його юридичної дійсності. Вона об'єктивується в таких формах: а) в правовій культурі, юридичній науці або ідео¬логії; б) в законодавстві, оскільки воно приймається державним органом, який представляє суспільство; в) в масових поглядах, уявленнях, які відображаються, зокрема, в пресі; д) у всіх ідеологічних інститутах - політиці, моралі, мистецтві, релігії тощо.