Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
kriminalne_pravo_na_ekzamen_2013_rik_1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
261.63 Кб
Скачать

47. Основні (обов’язкові) і додаткові (факультативні) ознаки складу злочину та їх значення для кваліфікації злочину.

Ознаки складу злочину характеризують об'єкт злочину; об'єктивну сторону; суб'єкт злочину; суб'єктивну сторону складу злочину. Поділяються на: обов'язкові (основні - ті, які законодавець включає до складів усіх злочинів); факультативні (передбачені в складах лише окремих злочинів.Вони враховуються при кваліфікації тільки у випадках, коли вони прямо передбачені в кримінально-правовій нормі).

Обов'язкові ознаки об'єктивної сторони : суспільне небезпечне діяння , певний результат і причинний зв'язок між ними. Факультагивні - місце, час, спосіб, обставини вчинення злочину. Обов'язкові ознаки суб'єктивної сторони - ознаки, які характеризують вину у формі умислу або необережності. Факультативні- є мотив і мета. До обов'язкових ознак суб'єкта - вік і осудність фізичної особи. Факультативні - ознаки спеціального суб'єкта, в тому числі повторність вчинення особою злочину і вчинення злочину особливо небезпечним рецидивістом.

Кваліфікація факультативного об'єкта - цей об'єкт або є, або відсутній; може мати значення або як кваліфікуюча ознака, що обтяжує відповідальність (наприклад, грабіж, поєднаний з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого), або як альтернативна обставина (наприклад, необережне знищення або пошкодження державного чи колективного майна, що спричинило людські жертви або інші тяжкі наслідки).

29. Призначення покарання за сукупністю вироків.

Правила, що передбачені в КК, застосовуються до випадків, коли після засудження за скоєний злочин, але до повного відбуття покарання за нього особа вчиняє новий злочин, за який засуджується судом. Остаточне покарання визначається судом шляхом повного або часткового складання покарань, коли до нового покарання повністю або частково приєднується невідбута частина покарання за попереднім вироком суду. Загальний строк покарання в цьому випадку не може перевищувати вищої межі, що передбачена для відповідного виду покарання нормою ЗЧ КК. Остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком суду. Загальний строк покарання у вигляді позбавлення волі не може перевищувати 15 років.

Для категорії особливо тяжких строк покарання не повинен перевищувати 25 років. У випадку коли за одне з покарань призначено довічне позбавлення, волі воно поглинає всі інші менш тяжкі види покарань, що призначаються винному. Якщо за один із злочинів було призначено додаткове покарання або воно повністю або частково невідбуто, суд повинен приєднати його до основного покарання. Якщо після засудження за злочин, але до повного відбуття покарання за нього особа вчинила два або більше нових злочини, суд передусім, зобов'язаний призначити покарання за ці нові злочини на підставі правил передбачених КК, та обрати за них єдине остаточне покарання.

Загальне покарання за двома вироками обирається судом на підставі правил, визначених КК. При складанні покарань різних видів застосовуються «Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», передбачає їх (різновидних покарань) співвідношення.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]