
- •12. Загальні відомості про програмний пакет OrCad
- •13. Схемний редактор OrCad Capture 9.2
- •13.1. Налаштування конфігурації нового проекту
- •13.2. Створення нового проекту.
- •13.3. Структура вікна проекту
- •13.4. Креслення електричної вимірювальної схеми.
- •При кресленні електричної схеми необхідно притримуватись правил та вимог до загального виду, а саме:
- •13.4.1. Креслення та редагування електричних зв’язків
- •13.4.2. Креслення шин.
- •13.4.3. Вибір елементів та редагування їх параметрів.
- •13.4.4. Редагування електричних вузлів
- •13.5. Створення нової бібліотеки, нового зображення елемента та його редагування.
- •13.6. Редактор зображень елементів.
- •13.7. Редактор властивостей елементів Property Editor
- •14. Опрацювання даних в проекті
- •14.1. Автоматична нумерація елементів
- •14.2. Перевірка коректності електричних з’єднань
- •Формат запису помилки:
- •14.3. Створення переліку елементів електричної схеми.
- •14.4. Створення файлу таблиці електричних зв’язків
- •14.4.1.Стандартні бібліотеки корпусів для найбільш поширенних елементів.
- •15. Створення нового зображення корпусу елемента та нової бібліотеки корпусів.
- •16.1. Створення нового файлу проекта друкованої плати та завантаження таблиці зв’язків.
- •Приклади технологічних шаблонів
- •Приклади
- •16.2. Взаємозв’язок між OrCad Capture та OrCad Layout Plus.
- •16.2.1. Пряма корекція
- •16.2.2. Зворотна корекція проекту
- •16.3. Перегляд файлу таблиці зв’язків.
- •17. Задання контурів друкованої плати.
- •Inches (in) дюйм
- •Приклад
- •17.1. Редагування обмежуючих контурів типу obstacle
- •17.2. Параметри контурів Obstacle
- •18. Розташування корпусів елементів.
- •18.1. Ручне розташування корпусів елементів.
- •18.2. Автоматичне розташування корпусів елементів.
- •19. Трасування друкованої плати.
- •Приклади
- •19.1. Ручне трасування.
- •19.2 Автоматичне трасування.
- •20. Редагування зображення друкованої плати.
- •20.1. Редагування доріжок.
- •20.2. Редагування площадок та отворів виводів.
- •20.3. Нанесення тексту на друковану плату.
- •21. Підготовка вихідних файлів.
14.4.1.Стандартні бібліотеки корпусів для найбільш поширенних елементів.
При виборі того чи іншого корпуса його топографію відкривається у спеціальному графічному вікні редактора корпусів. По даному зображенню корпуса можна визначити геометричні площинні розміри, які займає елемент на платі, кількість виводів і як вони розташовані, а також чи необхідно для виводів свердлити отвори на платі чи ні і т.д.
Для мікросхем.
D
IP100T
– корпуси мікросхем типу DIP.
Дані корпуси мають практично всі цифрові
мікросхеми та більшість аналогових
мікросхем. Наприклад, для цифрової
мікросхеми К555ЛН1 вибираємо назву корпусу
DIP.100/14/W.300/L.700.
В назві корпуса зашито всі його основні
параметри. Так для вибраної назви -
корпус має 14 виводів розташованих в два
ряди, відстань між виводами в одному
ряду становить 0,100”
=> 2,5
мм. Ширина між рядами 0,300”
=> 7,5 мм
довжина корпуса 0,700 =>
17,5 мм. Даний тип корпуса передбачає
свердління в платі отворів під виводи.
Провідні фірми випускають більшість сучасних мікросхем в декількох типах корпусів, що дозволяє більш гнучкіше використовувати їх у різних спеціалізованих проектах. Так, як останнім часом в промисловості сильно прогресує технологія SMD-шного виготовлення друкованої плати, то на ринку мікросхем та інших дискретних елементів представлено широку гаму корпусів для SMD монтажу. Дана технологія дозволяє різко зменшити розміри друкованої плати , за рахунок зменшення розмірів самих елементів та прискорити процес виготовлення, за рахунок відсутності отворів для виводів, Елементи є безвиводні і розтавляються безпосередньо на плату в заданих місцях. Прикладом таких корпусів є такі бібліотеки, як CLCC, PLCC, QUAD, SOG, SOJ, SM. В останній бібліотеці представлені безвиводні корпуси дискретних елементів, таки як резистори, конденсатори.,діоди, транзистори, світло діоди і т.д.
Для роз’ємів. Представлені нижче назви бібліотек корпусів роз’ємів пропонують тільки незначну частину їх, тому часто для специфічних корпусів необхідно створювати свою бібліотеку із своїми зображеннями корпусів.
PCON 100T, PCON 156T
BCON 100T, BCON 156T – корпуси роз’ємів. Цифра в назві означає відстань між виводами у десятих
DSUBT дюйма.
ECON 100T
Для постійних резисторів, які мають виводи, найкраще підходить бібліотека з назвою:
T
M_AXIAL
– Наприклад, Маємо резистор типу С2-23
потужністю 0,125 Вт, для якого мінімальна
відстань між виводами 7,5мм,.Вибираємо
корпус під назвою
AX/.400X.100/.031.
В даному корпусі
відстань
між отворами 0,400”
=>
10мм,
ширина 0,100” =>
2.5мм , а
0,031”
=> 0.078mm
діаметр
отвору (діаметр отвору можна змінювати
в процесі опрацювання даних друкованої
плати)
Регулівні резистори представленні у бібліотеці VRES.
Корпуси звичайних неелектролітичних конденсаторів можна вибирати із таких бібліотек:
T
M_RAD
–
прямокутний тип корпуса, виводи якого
розташовані знизу. При встановленні
такого елемента на плату виводи ховаються
під корпусом. Даний тип корпусів дозволяє
робити щільний монтаж елементів на
платі. В назві корпуса зашифровано його
геометричні розміри , відстань між
отворами та діаметр отвору. Наприклад,
RAD/.300X.100/LS.200/.031
довжина 0,300”,
ширина 0,100”,
відстань між виводами 0,200”,
діаметр отвору 0,031”.
T
M_CAP_P
– корпуси
елементів,
виводи яких розташовані на торцях
корпуса. При встановленні такого елемента
на плату виводи згинаються тобто
формуються під відповідним кутом. При
розташуванні цього типу корпусів,
необхідно враховувати вільну зону на
виступаючі оголені виводи. Приклад
назви корпусу - CPAX/.650X.200/.034
,
де 0,650”
відстань між отворами, 0,200”
ширина корпуса, 0,034”
– діаметр отвору.
T
M_DISC
–
дисковий тип корпусів, виводи якого
розташовані по бокам , зміщено відносно
центральної осі. При встановленні такого
елемента на плату немає необхідності
формування виводів, але вони і не
накриваються корпусом. При розташуванні
таких корпусів користуються стандартними
правилами компоновки елементів. Приклад
назви корпусу - DISC/.275X.200/LS.200X.100/.034,
де 0,275”
довжина корпусу 0,200”
його ширина, 0,200”
відстань
між отворами
по
довжині, 0,100”
відстань між отворами по ширині, 0,034”
– діаметр отвору.
Корпуси електролітичних конденсаторів можна вибирати з бібліотек:
T
M_CYLND
– корпуси
вертикальних
електролітичних
конденсаторів. Наприклад,
CYL/D.200/LS.125/.031
0,200’
означає зовнішній діаметр конденсатора,
відстань між виводами становить 0,125”
або 3 мм та діаметр отвору
0,031”.
Також для горизонтальних циліндричних електролітичних конденсаторів можна скористатись бібліотекою TM_CAP_P.
Корпуси діодів знаходяться у бібліотеці
T
M_DIODE
– наприклад, запис DAX1/.300X.050/.028
означає
0,300” відстань між отворами 0,050” ширину
елемента та 0,028” діаметр отвору.
Корпуси транзисторів в бібліотеці
T
O
– в даній бібліотеці занесені стандартні
назви корпусів транзисторів. Наприклад,
TO92.
Якщо похожого зображення корпусу незнайдено то можна створити свій корпус або на основі вже існуючого (зберігати Save as) або новий Create New Footprint у вікні Library Manager. Питання створення нового корпусу розглянемо у наступному розділі.
Якщо загальна електрична схема складається з декількох функціональних завершених вузлів, то виникає необхідність групування елементів, які входять в конкретний вузол. Це дає можливість досить швидко знаходити відповідні корпуси згрупованих елементів при розташуванні їх на друкованій платі.
Далі пропонується один із варіантів групування елементів:
Перейти у вікно схемного редактора.
Виділити групу елементів для групування.
Через праву кнопку миші запустити редактор властивостей Edit Property.
В рядку Filter by: встановити фільтр Orcad – Layout.
В стовпчику COMPGROUP для виділених елементів прописати номер групи. Наприклад, 1.
Закрити редактор Edit Property.
Перейти у вікно проекту та зробити файл таблиці зв’язків.
Отже, присвоївши всім елементам схеми типи корпусів та виконавши перенумерацію і перевірку на помилки, можна приступати до формування файлу таблиці зв’язків.
В OrCAD
Capture
в меню вікна проекту вибрати команду
Tools
=> Create
Netlist
або
піктограму
Після запуску відкривається діалогове вікно (рис.14.6), в якому із наведених різних форматів таблиць зв’язків вибираємо закладку з форматом Layout.
В рядку Combined property string вказується з якої властивості редактора властивостей елемента буде використовуватись інформація про тип корпусу. Наприклад, для Layoutа ця властивість має назву PCB Footprint.
В секторіOptions при включеній опції Run ECO to Layout проходить автоматичне оновлення файлу таблиці зв’язків у Layoutі, якщо даний файл змінювався у Capture. Наступні дві опції визначають в якій системі одиниць довжини буде створюватись файл:
User Propertiens are in inches – у дюймовій системі.
User Propertiens are in millimeters – у метричній системі.
В рядку BROWSE вказується де буде зберігатися даний файл. По замовчуванню файл таблиці зв’язків має такуж назву як проект з розширенням MNL. Даний файл є бінарним і перегляду за допомогою текстових редакторів непідлягає.
Рис.14.6 Діалогове вікно створення таблиці зв’язків.
Зауваження: Після кожної зміни у схемному редакторі необхідно оновлювати файл таблиці зв’язків.