Основною зерновою культурою України є:

1. Озима пшениця;

2. кукурудза на зерно;

3. ячмінь;

4. ярий ячмінь.

Рівень розвитку зернового господарства визначається насамперед:

1. обсягами виробництва зерна, що в свою чергу залежить від розмірів посівних площ, їх структури та врожайності;

2. рівнем урожайності;

3. залежить від розмірів посівних площ;

4. структури посівних площ.

Підвищення економічної ефективності зернового виробництва передбачає:

1. збільшення виробництва;

2. збільшення виробництва і поліпшення якості зерна, забезпечення більшої сталості зернового господарства і ефективного використання його виробничих ресурсів;

3. забезпечення більшої сталості зернового господарства і ефективного використання його виробничих ресурсів;

4. збільшення виробництва і поліпшення якості зерна;

Одна із форм суспільного поділу праці, яка характеризує розподіл виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції на території країни – це:

1. економічне районування;

2. розміщення сільського господарства;

3. концентрація;

4. агропромислова інтеграція.

Науково-обґрунтований, поділ території країни на окремі великі економічні райони відповідно до їх природних і економічних умов – це:

1. Розміщення сільського господарства;

2. галузева структура підприємства;

3. економічне районування;

4. кооперація.

Галузева структура сільського господарства характеризується:

1. процентним співвідношенням різних його галузей;

2. структурою посівних площ сільськогосподарських культур;

3. структурою стада;

4. структурою посівних площ зернових культур.

У зонах північного і центрального Степу розміщено виробництво:

1. винограду, плодів і ефіроолійних культур;

2. зерна, соняшника, продукції скотарства і свинарства;

3. соняшника, південної коноплі, овочів та баштанних культур;

4. м'ясо-молочне скотарство, льонарство і картоплярство.

В який природноекономічних зонах інтенсивно розвивається кормовиробництво:

1. Степу і Лісостепу;

2. передгірних та гірських районах Карпат і Криму;

3. в усіх;

4. Полісся і Лісостепу.

Соціально-економічний процес, спрямований на збільшення виробництва продукції, підвищення її якості і зниження собівартості на основі запровадження у виробництво нових засобів, нових технологій, нових сортів сільськогосподарських культур і порід тварин, нових форм організації праці і виробництва, підвищення кваліфікації кадрів тощо – це:

1. Концентрація;

2. інтенсифікація;

3. спеціалізація;

4. кооперація.

Переважний розвиток тієї або іншої галузі, групи взаємозв'язаних галузей, перетворення їх в товарні галузі, які визначають виробничий напрям сільського господарства підприємства або його підрозділу, району, області, зони – це:

1. Інтенсифікація;

2. концентрація;

3. спеціалізація;

4. кооперація.

Спеціалізацію сільськогосподарських підприємств визначають по:

1. питомій вазі основної галузі в структурі товарної продукції;

2. структурі посівних площ культур;

3. структурі прямих затрат праці на виробництва сільськогосподарської продукції;

4. розміру прибутку.

Сукупність галузей економіки будь-якої країни, зайнятих виробництвом, переробкою, збереженням і доведенням до споживача сільськогосподарської продукції – це:

1. агропромисловий комплекс;

2. аграрний комплекс;

3. сільське господарство;

4. галузева структура.

Вся маса продукції, яка створена за рік і надійшла в особисте або виробниче споживання – це:

1. кінцевий продукт промисловості;

2. кінцевий продукт агропромислового комплексу;

3. кінцева продукція аграрного виробництва;

4. кінцевий продукт сільськогосподарського виробництва;

В структурі м'ясного балансу України зросла частка:

1. свинини;

2. м'яса птиці;

3. яловичини;

4. баранини.

Якою системою показників визначається економічна ефективність виробництва продукції рослинництва:

1. посівна площа, урожайність сільськогосподарських культур, валове виробництво, вміст цукру в коренеплодах, затрати праці на 1 ц, виробнича і повна собівартість 1 ц, ціна реалізації 1 ц, прибуток, рівень товарності, рівень рентабельності;

2. посівна площа, урожайність, валове виробництво, затрати праці на 1 ц, виробнича і повна собівартість 1 ц, ціна реалізації 1 ц, прибуток, рівень товарності, рівень рентабельності;

3. вартість валової продукції, товарної продукції, чистої продукції, прибутку в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь;

4. урожайність сільськогосподарських культур, виробництво окремих видів тваринницької продукції на 100 га відповідних земельних угідь (продукцію скотарства і вівчарства розраховують на 100 га сільськогосподарських угідь, свинарства – на ріллю, птахівництва на площу зернових).