- •Кафедра «Транспортні технології»
 - •“Вантажні перевезення”
 - •Підготовка вантажу до перевезення
 - •Характеристика первинної упаковки
 - •Характеристика вантажних одиниць (пакетів на піддонах)
 - •Характеристика розміщення завантажених піддонів на автомобілі
 - •Побудова оптимальних маршрутів перевезення
 - •Матриця мінімальних відстаней
 - •Загальна матриця закріплення споживачів за постачальниками
 - •Кількість порожніх та завантажених їздок між пунктами постачання та споживання.
 - •Формування маршрутів
 - •3. Приєднання маршрутів за атп та визначення початкового пункту кожного маршруту.
 - •4. Визначення характеристик отриманих маршрутів перевезення.
 - •4.6.Зведення отриманих даних в таблиці
 - •Додатки (рис 1-6)
 - •Висновок
 
4. Визначення характеристик отриманих маршрутів перевезення.
Побудова отриманих маршрутів.
Перш ніж будувати маршрути, необхідно вибрати критерії мінімізації - час, відстань, тощо.
4.1. Визначення тривалості обороту автомобіля на кожному маршруті
маршрут № 1 В2-С4
з матриці відстані між відправниками та споживачами вантажу визначається загальна довжина маршруту без врахування нульових пробігів Lм , км:
Lм =  LВ2
– С4
2
= 0,64
2
= 1,28 км.
Завантажений пробіг Lв визначається з матриці мінімальних відстаней між відправниками та споживачами вантажу:
Lв = LВ2 – С4 = 0,64 км.
з матриці часу руху між відправниками та споживачами вантажу визначається час руху на маршруті tp, год.:
tp = tВ2 – С4= 0,03 год.
визначаємо загальний час на обслуговування автомобіля в пунктах маршруту tобсл , год.:
tобсл = tнВ2 + tрС4 = 20+9 = 29 хв. = 0,48 год.
загальний час обороту на маршруті становить:
tоб = tp + tобсл =0,03+0,48 = 0,51 год.
визначаємо час на початковій та кінцевий нульовий пробіг tо, год.:
tо = tАТП2 – В2 + tС4 – АТП2 = 0,03 +0,05 = 0,08 год.
з врахуванням часу обороту на маршруті і тривалості зміни Тн визначаємо можливу кількість обертів за день:
                                                      (4.1)
=9
год.
час
руху з останнього пункту розвантаження
в перший пункт завантаження на маршруті.
= tС4 – В2 = 0,03 год.
Для решти маршрутів розрахунки проводимо аналогічно.
Визначення середньої експлуатаційної швидкості на маршруті.
Експлуатаційна швидкість враховує простої автомобіля під завантаженням та розвантаженням:
маршрут № 1 В2-С4
= 
= 2,49 км/год.                        
                                               (4.2)
Для решти маршрутів розрахунки проводимо аналогічно.
4.3. Визначення необхідної кількості автомобілів на маршруті
Необхідну кількість автомобілів визначають, порівнюючи отриману кількість обертів з необхідною для цього маршруту. На основі цього визначають необхідну кількість автомобілів на маршруті і графіки їх роботи.
Для 16 маршрутів потрібно 70 авто ГАЗ 330202, з яких 11 власних та 59 орендованих в АТП2.
4.4. Визначення коефіцієнтів використання пробігу за день і за оберт.
Коефіцієнт використання пробігу – це відношення пробігу автомобіля з вантажем до загального пробігу автомобіля.
маршрут № 1 В2-С4
Коефіцієнт використання пробігу за оберт:
ßм = 
= 
0,5
                                                                     
                  (4.3)
Коефіцієнт використання пробігу за їздку:
ßї = 
= 
= 0,2                                                                
              (4.4)
Lо – довжина нульових пробігів на маршруті ( з матриць мінімальних відстаней між АТП та відправниками і споживачами та АТП):
Lо = LАТП1 – В2 + LС4 – АТП1 = 0,81+ 1,18 = 1,99 км
Для решти маршрутів розрахунки проводимо аналогічно.
4.5. Визначення продуктивності роботи та величини транспортної роботи за день на кожному маршруті.
Під продуктивністю вантажного автомобіля розуміють кількість перевезеного вантажу в тонах за одиницю часу.
Якщо автомобіль працює з постійним
навантаженням 
,
то його продуктивність становитиме,
т/добу:
Добова транспортна робота визначається добутком кількості тон вантажу на відстань перевезення. Вимірюється вона в тонно-кілометрах:
маршрут № 1 В2-С1
W = qф ∙nоб =1033,5/1000∙18 = 18,6 т/добу. (4.5)
Р= W ∙Lв = 18,6∙0,64 = 11,91 т∙км. (4.6)
Для решти маршрутів розрахунки проводимо аналогічно. Отримані дані заносимо в табл. 4.2 і табл. 4.3
