34. Характеристика етапів розвитку світової валютної системи (свс).

Основними етапами створення СВС є: Становлення, формування передумов, визначення принципів нової системи; при цьому зберігається її спадкоємний зв’язок з попередньою системою. Формування структурної єдності, завершення побудови, поступова активізація принципів нової системи. Створення повноцінно функціонуючої нової світової валютної системи на базі закінченої цілісності та органічної зв’язки її елементів. Криза СВС– загострення валютних протиріч, різке порушення її функціонування, що проявляється у невідповідності структурних принципів організації світового валютного механізму зміненим умовам виробництва. Криза СВС веде до знищення старої системи та заміни її новою, яка забезпечує відносну валютну стабілізацію. У своєму розвитку світова валютна система до сучасного часу пройшла чотири етапи.Виділяють 4 світові валютні системи – Паризька (1867), Генуезька (1922), Бретон-Вудська (1944) та Ямайська (1976). Кожна з них відповідала певному етапу розвитку світової економіки і МЕВ. Головна різниця між ними полягає в механизмі встановлення курсів валют і ролі золота в міжнародних розрахунках. Паризька СВС – це система золотомонетного стандарту. За нею всі валюти були конвертовані в золото, курси визначались на основі золотого паритету (співвідношення вмісту золота в валютах). Коливання курсів валют відбувались в межах золотих точек. Золото було не тільки резервним, але й платіжним засобом. Поступово золотомонетний стандарт перестав відповідати потребам економіки, що призвело до його заміни золотодевізним стандартом в рамках Генуезької СВС. Особливістю даної системи було те, що її основою було не тільки золото, але й провідні валюті, розмінні на нього. Коливання курсів валют перестало обмежуватись золотими точками. Світова криза 1929-33 років і друга світова війна підірвали основи цієї системи – реальний курс більшості валют знизився і підтримка їх розмінності на золото була неможлива для більшості країн. Після війни було введено в дію Бретон-Вудську СВС, яка теж базувалась на золотодевізному стандарті, однак конвертованим в золото був тільки долар США як найбільш стабільна валюта. Таке положення пояснювалось політико-економічною ситуацією в той час – США були єдиною з провідних країн світу, що не були знесилені війною. Фактично Бретон-Вудська СВС була системою золотодоларового стандарту.. В її рамках вводились жорсткі рамки паритетів і допустимих коливань курсів. Був створений МВФ як організація, яка б регулювала тенденції змін курсів валют і надавала допомогу країнам, що беруть в неї участь. Крах цієї СВС був обумовлений зміною в розкладі сил в світі в 70-і роки. Західна Європа і Японія перетворились на світові економічні центри, конкуруючи з США. Іншими причинами були нестабільність платіжних балансів окремих країн і вплив інфляційних процесів, неспроможність США забезпечити вільний розмін долара на золото, дезорганізуюча роль ТНК в валютній сфері тощо. Діючою зараз СВС є Ямайська СВС. В її рамках була проведена офіційна демонетізація золота. Жодна валюта світу зараз не є розмінною на золото. Був лібералізований механізм встановлення і регулювання валютних курсів. В рамках цієї СВС була введена СДР – міжнародна розрахункова одиниця, курс якої визначався на базі кошику валют. СДР передбачалось використовувати для міжнародних розрахунків, але широкого використання СДР не отримала. Резервними валютами і міжнародними платіжними засобами залишились валюти провідних країн світу.Зараз міжнародною розрахунковою одиницею стає євро.