
- •1.Предмет вивчення курсу мев.
- •2.Сутність мев.
- •3.Особливості мев на сучасному етапі
- •4.Світове госп-во, його структуризація й особл-сті розвитку.
- •5.Принципи класифікації країн.
- •6.Форми мев.
- •7. Міжнародний поділ праці (мпп), його форми і фактори розвитку.
- •8.Міжнародна економічна інтеграція.
- •9.Європейський Союз, його склад, напрямки і перспективи розвитку.
- •10.Особливості і проблеми інтеграції в межах снд.
- •11.Етапи і особливості розвитку інтеграційних процесів у Північній Америці.
- •12.Економічна інтеграція країн Латинської Америки.
- •13.Азія у світових інтеграційних процесах.
- •14.Особливості інтеграції країн Африки.
- •15. Міжнародні організації та їх систематизація.
- •16.Взаємодія України з міжнародними економічними організаціями.
- •17. Сутність та відмітні ознаки прямих зарубіжних інвестицій
- •18. Прямі зарубіжні інвестиції: чинники, що визначають їх доцільність.
- •19. Форми пзі. Технологічний трансферт.
- •20.Наслідки піі.
- •21.Поняття «спільні підприємства».
- •22. Міжнародна міграція робочої сили: економічна природа, основні етапи.
- •23. Міжнародна міграція робочої сили: економічна природа, основні етапи.
- •24. Сутність і причини міжнародної трудової міграції.
- •25. Наслідки міжнародної міграції.
- •26. Характеристика видів міжнародної міграції робочої сили.
- •27. Регулювання трудової міграції на національному, міжнародному і наднаціональному рівнях.
- •28.Поняття «валюта». Класифікація валют.
- •29. Поняття “валюта”. Конвертованість валют.
- •30. Валютний ринок, його функції та структура.
- •31.Валютний курс.
- •32. Варіанти валютної політики.
- •33. Національна та міжнародна (світова) валютні системи і їх основі елементи.
- •34. Характеристика етапів розвитку світової валютної системи (свс).
- •35. Міжнародний кредит та його функції в сучасній економіці.
- •36. Різновиди міжнародних кредитів.
- •37. Міжнародні розрахунки та їх основні форми.
- •38.Світова організація торгівлі (сот).
- •39. Створення мвф і його сучасна роль.
- •40. Діяльність юнктад та юнсітрал
- •41.Всесвітній Банк.
- •42.Міжнародна торгівля: сутність, специфічні риси, залежність країн від міжнародної торгівлі, виграш від міжнародної торгівлі.
- •43.Географічна та товарна структура міжнародної торгівлі.
- •44. Протекціонізм і його сучасні форми.
- •45.Тарифне регулювання міжнародних торгово-економічних відносин.
- •1.Предмет вивчення курсу мев.
- •2.Сутність мев.
30. Валютний ринок, його функції та структура.
Валютні ринки (третій елемент світової системи): як економічна категорія – це система стійких економічних та організаційних відносин, пов’язаних з операціями купівлі-продажу іноземних валют та платіжних документів в іноземних валютах; як інституціональний механізм - це сукупність установ і організацій – ТНБ, валютні біржі, інші фінансові інститути, що забезпечують функціонування валютних ринкових механізмів. Функції валютного ринку полягають в наступному: Обслуговування міжнародного обігу товарів, послуг і капіталу; Формування валютного курсу під впливом попиту та пропозиції; Надання механізмів для захисту від валютних ризиків, руху спекулятивних капіталів, інструментів для здійснення цілей грошово-кредитної політики центрального банку.Структура валютного ринку: По суб’єктах : Міжбанківський ( прямий і брокерський )(65%обсягу всіх операцій на світовому валютному ринку припадає на міжбанківський ринок); Клієнтський(35% обсягу всіх операцій на світовому валютному ринку припадає на цей ринок) ;Біржовий ; Торгівля через валютну біржу; Торгівля деривативами. По терміновості операцій: Спот ринок (поточний); Форвардний ринок (терміновий); Своп ринок. По функціям: Обслуговування міжнародної торгівлі; Чисто фінансові трасфери (спекуляція, хеджування, інвестиції ). Відносно валютних обмежень: Вільні; Обмежені. По застосуванню валютних курсів: З одним режимом;З кількома режимами. В залежності від обсягу і характеру валютних операцій: Глобальні (світові) ;Регіональні (міжнародні);Внутрішні (національні). Структура валютного ринку по обсягам операцій: Угоди спот –41%; Прямі форварди і свопи-53%; Ф”ючерси і опціони –6% Географічна структура: 1.Європейський ринок – Лондон, Франкфурт–на-Майні, Париж, Цюрих. 2.Американський ринок –Нью-Йорк, Чикаго, Лос-Анджелес, Монреаль.3.Азіатський –Токіо, Гонконг, Сінгапур, Бахрейн.
31.Валютний курс.
«Обменный валютный курс» - это:
-количество единиц одной валюты, необходимое для приобретения единицы другой валюты;
-рыночные цены одной валюты, выраженные в другой валюте;
-совокупность цен валют, связанных трехсторонним арбитражем.
Содержание валютной операции – это обмен валюты одной страны на валюту другой. Каждая национальная валюта имеет определенную цену, выраженную в денежных единицах другой страны, например 1 дол. стоит 5,05 грн. Эта цена называется валютным курсом. Режим фиксированных валютных курсов — это система, при которой валютный курс фиксируется, а его изменения под воздействием колебания спроса и предложения устраняются проведением государством стабилизационных мероприятий. Классической формой фиксированных курсов является валютная система "золотого стандарта", когда каждая страна устанавливает золотое содержание своей денежной единицы. Валютные курсы при этом представляют фиксированное соотношение золотого содержания валют. Фиксированный валютный курс может фиксироваться разными способами:
1. Фиксация курса национальной валюты (к курсу наиболее значимых валют международных расчетов). Например, к доллару США фиксируют курс много стран Латинской Америки, Африки.
2. Использование валюты других стран законного платежного средства. Да, большинство республик прежнего СССР в 1992 - 1994 гг. использовало российский рубль в качестве законного платежного средства.
3. Фиксация курса национальной валюты к валютам других стран главных торговых партнеров. Например, бутан - к индийской рупии, Намибия, Свазиленд - к южноафриканскому ранда.
4. Фиксация курса национальной валюты к коллективным валютным единицам, например к СПЗ (Ливия, Мъянма, Сей-шельски Острова).
К преимуществам фиксированных валютных курсов следует отнести то, что когда курс стабильный, то он обеспечивает компаниям надежную основу для планирования и ценообразования; ограничивает внутреннюю денежно-кредитную политику; положительно влияет на недостаточно развитые финансовые рынки и финансовые инструменты. Недостатки фиксированных валютных курсов:
-если ему не доверяют, то он может поддаться спекулятивным деяниям, которые в дальнейшем могут обусловить отказ от фиксированного курса;
-не существует надежного способа определить, является ли выбранный курс оптимальным и стабильным;
-фиксированный курс предусматривает, чтобы центральный банк был
-готов к проведению валютных интервенций с целью его поддержки.
В странах с рыночной экономикой и высоким уровнем дохода, как правило, действуют рыночные (плавающие) валютные курсы. Гибкие или свободно плавающие валютные курсы — режим, за которого курсы обмена валют определяются беспрепятственной игрой спроса и предложения. Рынок валют уравновешивается с помощью ценового, то есть курсового механизма. Преимуществом рыночных валютных курсов является то, что они в результате свободного колебания спроса на валюту и ее предложения автоматически корректируются таким образом, что в конечном итоге устраняются несбалансированные платежи у спекулянтов нет возможности получать прибыль за счет центрального банка; у центрального банка нет потребности осуществлять валютные интервенции. К недостаткам можно отнести то, что рынки не всегда работают с идеальной эффективностью и поэтому существует риск, что валютный курс будет находиться на протяжении длительного времени на необусловленном экономическими прогнозами уровне; неопределенность будущего валютного курса может создать трудности для компании в сфере планирования и ценообразования; свобода проведения независимой внутренней денежно-кредитной политики может быть нарушена (например, если правительство не имеет средств противодействовать снижению валютного курса, он может проводить инфляционную, бюджетную и денежно-кредитную политику). Компромиссные валютные курсы — это режим, за которым соединяются элементы фиксации и свободного плавания валютных курсов, а регуляция валютного рынка лишь частично осуществляется движением самых валютных курсов. Это может быть:
-поддержка фиксированного курса путем незначительных изменений в экономике, а в случае их недостаточности — путем девальвации валюты и установления нового официального фиксированного курса;
-регулируемое плавание валют, когда официальные органы изменяют валютный курс постепенно, пока не будет достигнут новый паритет. Это может быть:
а) "скользящая привязка" — ежедневная девальвация национальной валюты на предварительно запланированную и объявленную величину;
б) "ползучая привязка" - снижение валютного курса с предварительно объявленной периодичностью на значительную величину;
в) "грязное плавание" — ежедневная девальвация на предварительно непровозглашенную величину. Вместе с этим правительство принимает меры относительно приспособления экономики к новой ситуации. Когда предложение не отвечает спросу при заданном официальном курсе, то валютой торгуют нелегально по обменному курсу черного рынка.