
- •1.Предмет вивчення курсу мев.
- •2.Сутність мев.
- •3.Особливості мев на сучасному етапі
- •4.Світове госп-во, його структуризація й особл-сті розвитку.
- •5.Принципи класифікації країн.
- •6.Форми мев.
- •7. Міжнародний поділ праці (мпп), його форми і фактори розвитку.
- •8.Міжнародна економічна інтеграція.
- •9.Європейський Союз, його склад, напрямки і перспективи розвитку.
- •10.Особливості і проблеми інтеграції в межах снд.
- •11.Етапи і особливості розвитку інтеграційних процесів у Північній Америці.
- •12.Економічна інтеграція країн Латинської Америки.
- •13.Азія у світових інтеграційних процесах.
- •14.Особливості інтеграції країн Африки.
- •15. Міжнародні організації та їх систематизація.
- •16.Взаємодія України з міжнародними економічними організаціями.
- •17. Сутність та відмітні ознаки прямих зарубіжних інвестицій
- •18. Прямі зарубіжні інвестиції: чинники, що визначають їх доцільність.
- •19. Форми пзі. Технологічний трансферт.
- •20.Наслідки піі.
- •21.Поняття «спільні підприємства».
- •22. Міжнародна міграція робочої сили: економічна природа, основні етапи.
- •23. Міжнародна міграція робочої сили: економічна природа, основні етапи.
- •24. Сутність і причини міжнародної трудової міграції.
- •25. Наслідки міжнародної міграції.
- •26. Характеристика видів міжнародної міграції робочої сили.
- •27. Регулювання трудової міграції на національному, міжнародному і наднаціональному рівнях.
- •28.Поняття «валюта». Класифікація валют.
- •29. Поняття “валюта”. Конвертованість валют.
- •30. Валютний ринок, його функції та структура.
- •31.Валютний курс.
- •32. Варіанти валютної політики.
- •33. Національна та міжнародна (світова) валютні системи і їх основі елементи.
- •34. Характеристика етапів розвитку світової валютної системи (свс).
- •35. Міжнародний кредит та його функції в сучасній економіці.
- •36. Різновиди міжнародних кредитів.
- •37. Міжнародні розрахунки та їх основні форми.
- •38.Світова організація торгівлі (сот).
- •39. Створення мвф і його сучасна роль.
- •40. Діяльність юнктад та юнсітрал
- •41.Всесвітній Банк.
- •42.Міжнародна торгівля: сутність, специфічні риси, залежність країн від міжнародної торгівлі, виграш від міжнародної торгівлі.
- •43.Географічна та товарна структура міжнародної торгівлі.
- •44. Протекціонізм і його сучасні форми.
- •45.Тарифне регулювання міжнародних торгово-економічних відносин.
- •1.Предмет вивчення курсу мев.
- •2.Сутність мев.
19. Форми пзі. Технологічний трансферт.
ПЗИ часто осуществляются в форме передачи капитала из одной страны в другую. Это осуществляется как правило посредством кредитования, либо приобретения акций в зарубежном предприятии, находящемся в значительной степени в собственности инвестора или под его контролем. В современных условиях распространенной формой ПЗИ становятся невещественные, подвижные активы. Последние имеют место при небольшом первоначальном финансировании, а то и без всякого перемещения финансового капитала за рубеж. Наиболее вероятной причиной распространения указанной формы является боязнь экспроприации. Названная форма ПЗИ предполагает передачу подконтрольному филиалу управленческих навыков, торговых секретов, технологий, права использования торговой марки родительской компании и т.д. В этой связи особое внимание следует обратить на технологический трансферт. Технологический трансферт включает не только появление на рынке нового оборудования, но также и умение работать на нем (техники исполнения операций). В отраслях промышленности, в которых роль интеллектуальной собственности существенна, таких как фармакология или образование доступ к ресурсам и разработкам материнской компании приводит к получению выгод, возможно , намного превышающих те, которые могли бы быть получены вследствие вливания капитала. Это объясняет интерес многих правительств в том, чтобы ТНК размещали научно-исследовательские центры (мощности) в их странах. Интегральной частью технологического трансферта являются менеджерские способности которые выступают наиболее значительным компонентом ПЗИ. С ростом сферы обслуживания, многие страны нуждаются в профессиональной подготовке в большей мере, чем в иммигрантах. К принципам технологич. трансферта относят: 1)польза соответствующей технологии, 2)благоприятные соц.и экономические условия, кот. обеспечивают её передачу. 3)готовность и способность принимающей стороны использовать и применить технологию. В индустриальных странах сложные технологич. процессы экономически оправданы, а специалисты этих стран способны решать проблемы, кот. возникают. Производственные мощности должны быть применены в произ-ве маленькими сериями ; оборудование и операции должны быть гранично упрощены из-за недостаточности кфалифиц. и подгототовленного персонала. Технологический трансферт растёт вместе с ростом индустриализации, кот. будет создавать не только потребность в новых технологиях, но и усложнять процессы и технологии в уже существующих секторах экономики.
20.Наслідки піі.
21.Поняття «спільні підприємства».
Спільні підприємства — це такі господарські підприємницькі структури, які утворюються різнонаціональними засновниками та характеризуються наявністю спільного майна, спільним управлінням та спільним розподілом прибутку й ризику. У міжнародній практиці відомі чотири головні типи СП, які пов’язані з рухом інвестиційного капіталу. Ними є: • акціонерне товариство (підприємство, капітал якого складається з внесків акціонерів; засновники такого товариства емітують акції); • товариство з обмеженою відповідальністю (об’єднання осіб, які беруть участь у діяльності фірми, причому відповідальність кожного з учасників за зобов’язаннями цієї фірми обмежується його внеском до статутного фонду підприємства в однаковій для всіх учасників пропорції до суми внеску); • командитне товариство (різновид господарської організації у сфері виробництва та торгівлі, учасники якої поділяються на таких, що беруть на себе ризик щодо діяльності підприємства усім своїм майном (як правило, йдеться про одного такого учасника) та командитистів або вкладників, які відповідають за зобов’язаннями тільки внесеним ними капіталом та отримують відповідну частку прибутку); • холдинг (акціонерне товариство, яке володіє контрольним пакетом акцій юридично самостійних організацій (банків, підприємств) з метою здійснення контролю над їхніми операціями).