
- •Мережі еом
- •Призначення компонентів мережі і їх коротка характеристика.
- •2.Типи кабелів, структура, характеристики.
- •3.Отоволоконні кабелі,структура,типи волокна.
- •4.Багатомодові і одномодові волокна.
- •5.Оптоволоконний кабель, характеристики. Широкополосність.
- •6.Модель osi. Структура. Призначення рівнів.
- •7.Типи мереж. Класифікація. Топологія мереж.
- •8.Архітектура мереж. Характеристики мереж.
- •9.Метод доступу csma/cd. Передача даних.
- •10.Різновиди Ethernet. Архітектура.
- •11.Реалізація Ethernet 10Base2, 10Base5, 10BaseT. Характеристики.
- •12.Token Ring. Склад мережі. Призначення компонентів. Принципи роботи.
- •13.Token Ring. Основні характеристики.
- •14.Ethernet. Типи кадрів.
- •15. Рівні моделі osi.
- •16.Модеми. Основні ат- команди.
- •17.Методи пошука в Internet, индекси, каталоги, гібридний метод.
- •18.Адресація в Internet. Класи мереж.
- •19.Адресація в Internet. Доменна система імен. Динамічні та статичні адреси.
- •20.Internet. Взаємодія підмереж.
- •21.Міжмережний протокол ip. Заголовок протоколу.
- •22.Міжмережний протокол tcp. Заголовок протоколу.
- •23.Міжмережний протокол tcp. Передача повідомлень.
- •24.Міжмережний протокол tcp. З’єднання по протоколу tcp.
- •25.Міжмережний протокол tcp. Передача даних. Розрив з’єднань.
- •26.Протокол тср. Порти та сокети.
- •27.Протокол тср. Призначення.
- •28.Тестування з’єднань. Утиліта Tracert.
- •29.Тестування з’єднань. Утиліта ping.
- •30.Протокол тср. Встановлення з’єднань.
17.Методи пошука в Internet, индекси, каталоги, гібридний метод.
Технологізація інформаційних процесів актуалізує методи й методики пошуку інформації в новому інформаційному середовищі – Інтернеті, які відрізняються від традиційних, і мають іншу класифікацію.
Видами пошуку в Інтернеті є:
повнотекстовий пошук – здійснюється по всьому змісту документа (прикладом такого пошуку може бути будь-яка інформаційно-пошукова система (ІПС): www.yandex.ru, www.google.com, Yahoo!, Baidu, Bing тощо;
пошук за метаданими – пошук за деякими атрибутами документа: назва, дата створення, розмір, автор тощо (наприклад, діалог пошуку в файловій системі MS Windows);
пошук зображень – пошук за змістом зображень (світлин, завантажених користувачем або даних URL зображення), в результаті чого можна одержати подібні зображення (робота ІПС Polar Rose, Picollator тощо).
Ефективність пошуку інформації залежить від чіткого уявлення того, що необхідно робити, тобто ця робота має плануватися. Є процедура пошуку інформації в мережі Інтернет, який здійснюється поетапно. Наводимо алгоритм процесу пошуку інформації в мережі Інтернет:
І етап – визначення предмета пошуку (визначаєте, що конкретно вас цікавить);
ІІ етап – складання списку ключових слів (з’ясовуєте, як може називатися те, що вас цікавить);
ІІІ етап – вибір інформаційного простору (визначаєте, де може знаходитися те, що вас цікавить);
IV етап – визначення інструменту пошуку (приймаєте рішення, як простіше і швидше знайти те, що вас цікавить);
V етап – попередній пошук (спробуйте знайти);
VІ етап – аналіз одержаної інформації (вивчіть одержану інформацію і, в разі необхідності, скоригуйте всі попередні дії);
VІІ етап – додатковий пошук інформації (здійснюйте подальший пошук, доки не отримаєте відповіді на своє питання).
Бажано також визначити час, за який буде здійснюватися пошук інформації, оцінити альтернативні способи одержання інформації і ступень важливості цієї інформації у контексті визначеної проблеми.
Інтернет сьогодні для багатьох фахівців є на першому місці серед джерел інформації, однак насправді все залежить від того, яку саме інформацію необхідно знайти. Принагідно зазначимо, що Інтернет – це велика віртуальна бібліотека, у якій зберігається неймовірне розмаїття інформації з будь-якого питання. Однак ця глобальна мережа не позбавлена недоліків:
може даремно забрати час, якого у керівника завжди обмаль;
деяка інформація цілком свідомо тенденційна або некоректна;
досить неосяжна для здійснення досліджень, якщо не визначитися напевно, як необхідно діяти;
має багато моментів, які можуть відволікати і завести в «глухий кут», заманювати і тим самим додатково заплутувати.
Безперечно, Інтернет є найкращим джерелом інформації, але користуючись ним, не можна ігнорувати інші джерела, а саме:
статистична і бухгалтерська звітність, аудиторські та фінансові звіти, офіційні бюлетені й збірники наказів МОН молоді та спорту;
біографи та історики;
внутрішні бібліотеки ПТНЗ і річні звіти, локальна документація й протоколи засідань і нарад;
друзі, колеги, експерти;
фінансові дайджести, моніторингові огляди ринку праці й ринку освітніх послуг, журнали, підручники, підбірки газет, брошури, періодичні видання, наукові журнали та інша періодика;
видавництва;
національні, міські та університетські бібліотеки (можуть бути в електронному форматі);
інформація конкурентів;
довідники;
спеціалізовані асоціації та професійні корпорації;
центри зайнятості населення;
роботодавці;
місцеві органи самоврядування.