Куа за вча венчурних ісі в управлінні 4 кв. 2012

Ранг	Назва КУА	ВЧА в управлінні, грн.	Частка ЧА на ринку венчурних ІСІ, %
1	ПрАТ "КУА "Форум"	6 622 438 286.12	3.69
2	ТОВ "КУА "БудІвельнІ проекти"	4 717 629 005.53	2.63
3	ТОВ"КУА "ХОЛДИНГ ГРУП"	3 595 628 332.02	2.00
4	ТОВ "ФІНТЕХНОЛОГІЇ"	3 327 167 877.57	1.86
5	ТОВ "КУА "КАПІТАЛ ГРУП"	3 296 213 037.05	1.84
6	ТОВ "КУА "ФОЗЗІ КАПІТАЛ"	3 156 757 012.15	1.76
7	ТОВ КУА Омега КапІтал	2 872 061 975.78	1.60
8	ТОВ "ВIП"	2 774 767 458.01	1.55
9	ТОВ "КУА "ІнвестицІйний дІм "МЕГАПОЛІС"	2 496 807 229.06	1.39
10	ТОВ "КУА"ІНВЕСТИЦІЙНІ ПАРТНЕРИ"	2 391 530 083.69	1.33

Дивлячись на табл.. можна зробити висновок, що лідером за ВЧА венчурних ІСІ в управлінні 4 кв. 2012 являється ПрАТ "КУА "Форум".

3. Перспективи розвитку компаній з управління активами та порівняльна характеристика куа і хедж-фондів

Індустрія спільного інвестування завдяки достатньо високій дохідності, перевагам в оподаткуванні, можливостям зниження ризиків за рахунок диверсифікації та використанню професійного управління інвестиційними ресурсами набуває все більш широкого розповсюдження у світі. Сьогодні активи пайових трастів у Великобританії складають близько 150 млн. ф. ст. Спільні активи, якими управляють французькі менеджери, досягають більш півмільярда доларів США. Кожна четверта французька сім’я володіє акціями інвестиційних фондів. Активи публічних фондів Німеччини вже на початок 90-х років складали майже 150 млрд. марок, і зараз цей процес набирає обертів. Особливо різноманітним за формами і масштабним за обсягами є спільне інвестування у США. За статистикою, тут більше 80 млн. осіб, або кожне друге домогосподарство, інвестують в інвестиційні фонди.

Останніми роками значних масштабів набуває спільне інвестування в Китаї. Лише з 1999 по 2002 р. кількість компаній з управління активами в цій країні зросла з 4,5 до 16 тисяч грн. Сьогодні вони управляють майже 50 тис. фондів. У країнах Східної Європи останнім часом також стрімко розвивається спільне інвестування. Зокрема, в Угорщині і Словаччині активи інвестфондів складають 7-8% ВВП.

Все активніше розвивається індустрія колективного інвестування в Росії. Якщо рік тому пайові інвестиційні фонди мали активи розміром близько 100 млрд. руб., то за рік вони зросли втричі. Кількість пайових інвестиційних фондів за останній рік збільшилася з 283 до 401, а компаній з управління активами – зі 177 до 231. При цьому більша частка активів зосереджена у закритих фондах. Випереджаючими темпами зростає капітал фондів нерухомості. Значну частку на цьому ринку складають активи фондів акцій. Останнім часом з’явились нові види фондів – фонди прямих інвестицій і іпотечні фонди.

Порівняльну характеристику хедж-фондів та КУА розглянуто

Хедж-фонд - це приватне інвестиційне партнерство, яке функціонує на принципах колективного інвестування, об’єктами якого можуть виступати класичні цінні папери (акції, державні та приватні облігації і т.п .) і похідні фінансові інструменти (ф’ючерси, опціони і т.д.).

Компанія з управління активами (КУА) - це юридична особа, яка здійснює професійну діяльність з управління активами інститутів спільного інвестування (ІСІ) на підставі ліцензії, яку видає Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, і не може поєднувати цю діяльність з іншими видами професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Назва хедж-фондів може дещо вводити в оману – їх діяльність не обмежується хеджуванням (тобто операціями, що забезпечують зниження ринкового ризику за іншими угодами, операціям або позиціям). У силу того, що хедж-фонди мають можливість роботи на різних ринках (не тільки фінансових, але і на ринках різних груп товарів і послуг), у них з’являється більше потенційних джерел доходів. Крім того, від інших інвестиційних інститутів (від тих же пайових інвестиційних фондів) хедж-фонди вигідно відрізняються тим, що роблять гроші за рахунок абсолютної прибутку і отримують доходи в умовах в першу чергу нестабільності ринку, будь то коливання вгору або вниз. Таким чином,

КУА здійснює управління активами ІСІ за винагороду, розмір якої встановлюється відповідно до регламенту фонду. КУА може одночасно здійснювати управління активами кількох ІСІ. Діяльність КУА жорстко регулюється і обмежується законодавством та контролюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Основні функції компанії з управління активами: • створення пайових інвестиційних фондів; • випуск, розміщення та викуп цінних паперів ІСІ; залучення агентів, які розміщують/викуповують цінні папери ІСІ серед інвесторів; • управління активами ІСІ: після надходження грошових коштів на рахунок ІСІ, КУА спрямовує їх на придбання активів для формування структури портфелю даного ІСІ, яка вказана в Інвестиційній декларації; • аналіз ринку цінних паперів, нерухомості та інших ринків, інструменти яких перебувають у складі активів ІСІ; • пошук нових об'єктів для інвестицій; • регулярна переоцінка активів, оформлення договорів придбання і продажу активів, підготовка звітності до державних контролюючих органів; • забезпечення поточної діяльності ІСІ.

. На жаль, Україна досить пізно включилася в процеси спільного інвестування, а умови, в яких відбувається становлення ІСІ і НПФ, не завжди сприяють переходу кількісних показників у якісні. Внаслідок цього, хоча темпи створення інститутів спільного інвестування, недержавних пенсійних фондів та компаній з управління активами є досить високими, обсяги активів, залучених через ІСІ, залишаються досить низькими, як і участь населення у цих процесах. Це можна проілюструвати такими прикладами.

Якщо у 2003 р. в Україні налічувалося всього 5 КУА, то на кінець 2005 р. працювало вже майже 160 компаній, а станом на початок ІІ кварталу 2006 р. – 178 компаній. Активи, якими управляють ці компанії, також зростають досить високими темпами. Однак слід відзначити, що база, з якої розпочався цей процес у 2004 р., була фактично нульовою.

У І кварталі 2005 р. сумарна вартість зареєстрованої емісії цінних паперів ІСІ складала 3,5 млрд. грн. Станом на кінець року вона збільшилася в 7,5 раза і досягла 26,3 млрд. грн., а на початок ІІ кварталу 2006 р. – майже 28 млрд. грн.

Дещо скромніше виглядає ситуація з реальним залученням інвестицій. Загальний обсяг активів ІСІ на початок 2006 р. становив 6,1 млрд. грн., що дорівнює лише 8% депозитних вкладів населення і 1,5% ВВП. Загальна чиста вартість активів складає 4,9 млрд. грн., у тому числі венчурних фондів – 4,5 млрд. грн., невенчурних – 400 млн. грн.

Аналіз розвитку інститутів спільного інвестування показує, що 77% їх загальної кількості припадає на венчурні фонди, які працюють виключно з інвесторами–юридичними особами. Кількість фондів, які потенційно можуть працювати з фізичними особами, дорівнює 46. З них фактично працює з населенням 21 фонд, у тому числі 4 відкритих. Готуються до реєстрації регламенти ще чотирьох фондів. Тобто переважна частина ринку спільного інвестування орієнтована лише на юридичних осіб.

Одним із найбільш популярних фінансових інструментів в світі є інститути спільного інвестування, які акумулюють кошти інвесторів та вкладають їх на ринку цінних паперів таким чином стимулюючи і розвиваючи економіку. Сьогодні в Україні існує велика кількість інвестиційних фондів та компаній, проте умов для максимального використання їх потенціалу немає.

Інститути спільного інвестування (ІСІ) – це окремий, самостійний сегмент фінансового ринку, що є:

сферою прояву економічних відносин при розподілі доданої вартості та її реалізації шляхом обміну грошей на різного роду фінансові активи, грошові зобов’язання, інвестиційні цінності (гроші, депозити, цінні папери, зобов’язання та борги, валютні цінності, нерухомість та ін);

сферою прояву економічних відносин між продавцями та покупцями фінансових активів, причому при збігу інтересів відбувається акт купівлі-продажу, тобто реалізація вартості і споживчої вартості, що є складовими даних активів[2, c.10].

Протягом останніх 5 років свого розвитку ринок вітчизняних інститутів спільного інвестування демонстрував позитивну динаміку зростання та забезпечував інвесторам достатньо високий рівень інвестиційного доходу, який перевищував доходність банківських депозитів. Звісно, буде нелогічним порівнювати 150-літній досвід діяльності ІСІ в розвинутих країнах з результатами діяльності вітчизняних інвестиційних фондів, практика функціонування яких не перевищує і 15 років. Саме тому діяльність українських ІСІ має велику кількість прогалин в процесі формування та становлення, що спричиняє недовіру населення та повільний розвиток інвестиційної діяльності в Україні[4].

Одна з основних проблем, яка не дозволяє в повній мірі використовувати інвестиційний потенціал ринку ІСІ – низький рівень поінформованості населення про переваги ІСІ. Більшість населення не сприймає ІСІ як окремий альтернативний довгостроковий інструмент збереження та примноження капіталу. Зважаючи на те, що операції на фондовому ринку для переважної більшості населення є новим видом діяльності, проблемою є недостатня кількість консалтингових та інформаційних центрів, маркетингових фірм, які б надавали консультаційні послуги щодо розвитку фондового ринку в цілому та переваг ІСІ зокрема.

Крім того, важливим стимулюючим чинником розвитку небанківських фінансових установ загалом та ІСІ зокрема є недостатність на внутрішньому ринку надійних фінансових інструментів, в які можуть вкласти залучені кошти компанії з управління активами. Зокрема, державні облігації залишаються непривабливим інвестиційним інструментом через низькі ліквідність та доходність (нижчу за рівень інфляції)[1, c.12].

Суттєвою проблемою залишається методика коректної оцінки вартості чистих активів ІСІ. Діюче положення ДКЦПФР, що врегульовує дане питання, дозволяє компаніям досить довільно оцінювати чисті активи ІСІ, що знаходяться у них в управлінні. Це призводить до викривлення інформації, що ще більше підриває довіру населення.

Невирішеним залишається питання оподаткування доходу від інвестицій в різні фінансові установи. Так, наприклад, відсотки, які нараховані по банківських депозитах, не підлягають оподаткуванню, в той же час доходи, отримані громадянами від владання коштів в ІСІ, обкладаються податками[3, c.139].

Чи не найбільша проблема, яка гальмує розвиток інституційних інвесторів в Україні в цілому та ІСІ зокрема – загальний стан розвитку фондового ринку, його інституційна незрілість. В даному контексті доцільно виділити наступні негативні властивості фондового ринку: превалювання неорганізованого ринку над організованим; наявність кількох торгівельних майданчиків, на яких здійснюються торги цінними паперами, що ускладнює контроль за цими операціями; низька ліквідність фондового ринку; мала кількість цінних паперів, якими торгують на біржі, обмежена кількість інструментів фондового ринку; маніпуляції учасників ринку з метою завищення вартості чистих активів інвестиційних фондів та інше.

Таким чином, незавершеність процесу інституційного формування ринку ІСІ дає підстави припустити неефективність, а за певними напрямками – й неможливість використання потенціалу цієї інституційної форми у після кризовому відновленні фінансового сектору України. Але з іншого боку, загальне падіння зацікавленості в фінансових інвестиціях та різке підвищення їх ризикованості може бути використане для модернізації цієї складової фінансової системи. Для цього політика держави повинна спрямовуватися на планомірний розвиток ринку ІСІ та його інфраструктури з метою усунення загальної недорозвиненості та покращення якісних параметрів[4,].

Відповідно, можна виділити основні напрями удосконалення та розвитку ринку спільного інвестування в Україні, а саме:

забезпечення прозорого та якісного регулювання фондового ринку, через прийняття законодавчо закріплених норм та нормативів у сфері спільного інвестування, які нададуть рівні можливості розвитку та діяльності усім учасникам даного ринку;

підвищення рівня корпоративної культури ІСІ за рахунок впровадження сучасних систем управління;

підвищення рівня мобільності та готовності учасників ринку спільного інвестування працювати з короткостроковими інструментами;

вирішення проблеми розробки загального механізму формування інвестиційного портфеля ІСІ відповідно до їх класифікаційних ознак;

лібералізація структури активів інвестиційних фондів;

перехід від кількісної до якісної оцінки інвестиційних фондів;

проведення компанії популяризації ІСІ через інформування населення про можливості даних фондів[1, c.12].

ВИСНОВКИ

Компанії з управління активами (КУА) здійснюють професійну і ліцензовану діяльність з управління активами своїх клієнтів на території України. Вони відрізняються як агресивністю інвестиційної стратегії, так і рекомендованим строком інвестування. Як правило, кошти клієнтів розміщуються в портфелі цінних паперів, що знижує ризик і дає можливість інвестору придбати частину цього портфеля. Таким чином, основні переваги КУА перед самостійним інвестуванням на ринку фондовому ринку - економія часу інвестора і низький поріг входу в готовий портфель цінних паперів. В даний час український ринок цінних паперів має величезний потенціал. Однак для його реалізації мало ініціативи тільки професійних учасників. Інвестори прийдуть на фондовий ринок лише за умови стабільності економіки. Саме від цього чинника в найближчій перспективі будуть залежати темпи розвитку українського ринку цінних паперів в цілому і ринку КУА зокрема