
- •Цільові показники глікемічного контролю
- •Діагностичні значення орального тесту на толерантність до глюкози (глюкози до тесту – 1,75 г/кг маси тіла дитини, але не більше, ніж 75г)
- •Цукровий діабет і
- •Типи препаратів інсуліну і тривалість їхньої дії, які використовують для лікування дітей хворих на цукровий діабет
- •Цукровий діабет типу 2
- •Протокол надання медичної допомоги дітям із хронічними ускладненнями цукрового діабету
- •Діабетична ретинопатія
- •Діабетична нефропатія
- •Алгоритм лікування дн
- •Діабетична невропатія
- •1. Периферична:
- •Інші уточнені ускладнення
- •V. Синдром сомоджі
- •VI. Синдром моріака
- •VII. Синдром нобекура
- •Гіперосмолярна некетоацидотична кома (гок)
- •Гіпоглікемія
- •Протокол надання медичної допомоги дітям, хворим на зоб простий нетоксичний (ендемічний і спорадичний) дифузний нетоксичний зоб
- •Ендемічний зоб
- •Епідеміологічні критерії оцінки ступеня йодного дефіциту
- •Протокол надання медичної допомоги дітям, хворим на гіпотиреоз
- •Протокол надання медичноі допомоги дітям із синдромом тиреотоксикозу
- •Дифузний токсичний зоб
- •Протокол надання медичної допомоги дітям, хворим на гострий тиреоїдит
- •Диспансерне спостереження:
- •Протокол надання медичної допомоги дітям, хворим на підгострий тиреоїдит
- •Протокол надання медичної допомоги дітям, хворим на хронічний аутоімунний тиреоїдит
- •Протокол надання медичної допомоги дітям з вродженою гіперплазією кори надниркових залоз (адрено-генітальний синдром)
- •1. Сільвтрачаюча форма
- •2. Проста вірильна форма
- •3. Гіпертонічна форма
- •Протокол надання медичної допомоги дітям із хронічною недостатністю надниркових залоз
- •Протокол надання медичної допомоги дітям, хворим на нецукровий діабет
- •Препарати десмопрессину, що зареєстровані в Україні
- •Протокол надання медичної допомоги дітям, хворим на гіпопітуїтаризм
- •Протокол надання медичної допомоги дітям із затримкою росту
- •Сімейно-конституційна затримка росту
- •Гіпофізарний нанізм
- •Ізольована недостатність стг
- •Церебральний нанізм
- •Диспансерне спостереження – довічне.
- •Протокол надання медичної допомоги дітям із синдромом шерешевського-тернера
- •Протокол надання медичної допомоги дітям із гігантизмом та високорослістю
- •Конституційна, сімейна високорослість.
- •Гіпоталамо-гіпофізарний гігантизм та акромегалія
- •Протокол надання медичної допомоги дітям іх хворобою іценка-кушинга
- •Протокол надання медичної допомоги дітям, хворим на ожиріння
- •Протокол надання медичної допомоги хлопчикам із криптозхізмом
- •Протокол надання медичної допомоги дітям із передчасним статевим розвитком
- •Справжній передчасний статевий розвиток (пср)
- •1. Справжній пср у дівчаток
- •2. Справжній пср у хлопчиків
- •1. Несправжній пср у дівчаток
- •2. Несправжній пср у хлопчиків
- •Неповні форми пср
Диспансерне спостереження:
Дослідження, спеціаліст |
Частота |
Диспансерний нагляд |
Ендокринолог |
Щоденно, при покращенні – 1 раз на 3 місяці і при необхідності. |
Через 1 рік після повного клінічного одужання – зняття з обліку. |
Аналіз крові |
1 раз на 3 дні, при покращенні – 1 раз на 3 місяці. |
|
УЗД ЩЗ |
За показами, але не менше 1 разу на тиждень. |
|
Консультація хірурга |
1 раз на тиждень, і при необхідності. |
|
ТТГ |
1 раз на 3 місяці. |
|
Пункційна біопсія ЩЗ |
1 раз, далі – при необхідності. |
Протокол надання медичної допомоги дітям, хворим на підгострий тиреоїдит
Код МКХ 10 – Е 06.1
Визначення: Підгострий тиреоїдит – запальне захворювання ЩЗ, що проявляється синдромом тиреотоксикозу, а також локальною та загальною інфекційно-запальною симптоматикою.
Синоніми: підгострий гранульоматозний тиреоїдит, тиреоїдит де Кервена.
Формулювання діагнозу: Підгострий тиреоїдит, тиреотоксикоз.
Критерії діагностики:
Клінічні:
а. Анамнез
зв’язок з перенесеною 1-2 тижні тому вірусною інфекцією
б. Клініка
біль в проекції ЩЗ з іррадіацією в шию, вухо, нижню щелепу, потилицю, біль при ковтанні, можлива дисфагія
помірне збільшення ЩЗ, частіше асиметричне, тканина залози щільна, болюча при пальпації
підвищення температури тіла, частіше до субфебрильних цифр
клінічні ознаки тиреотоксикозу легкого або середнього ступеня (слабкість, відчуття серцебиття, пітливість, емоційна лабільність, тахікардія тощо). Тиреотоксикоз носить транзиторний, деструктивний характер і триває зазвичай протягом перших 1-4 тижнів.
надалі, протягом 2-9 місяців, можлива зміна тиреоїдної функції: від легкого гіпотиреозу, до еутиреозу.
можуть виникати рецидиви тиреоїдиту протягом 3-6 міс. зі зміною локалізації больового синдрому.
Параклінічні:
а. Обов’язкові:
підвищення ШОЕ, при відсутності або помірно вираженому нейтрофільному лейкоцитозі або лімфоцитові
при УЗД ЩЗ – ділянки зниженої ехогенності без чітких меж, що змінюється у розмірах та локалізації при повторних дослідженнях
у стадії транзиторного тиреотоксикозу: рівень ТТГ помірно знижений, вТ3 і вТ4 – підвищені
б. Додаткові:
підвищення рівня α-2-глобуліна
підвищення рівня фібриногена
при сцинтиграфії ЩЗ Тс99m – зниження накопичення радіофарм препарату залозою
Диференційна діагностика – див. протокол лікування гострого тиреоїдиту.
Лікування.
При легкому перебігу хвороби – нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), наприклад, аспірин 65 мг/кг/добу кожні 6 годин, індометацин, ібупрофен, тощо.
Глюкокортикоїди (у гострій фазі хвороби і при неефективності НПЗП), наприклад, преднізолон – 1мг/кг/добу з поступовим повільним зниженням дози по 5мг кожні 10 днів до підтримуючої (2,5-5мг/добу).
Тривалість лікування 1-1,5 – іноді 3 місяці.
У разі наявності симптомів тиреотоксикозу – β-адреноблокатори. Тиреостатичні препарати не призначаються, оскільки тиреотоксикоз є транзиторним.
У разі рецидивуючого перебігу тиреоїдину і за наявності противірусних антитіл – противірусні препарати.
Показання до госпіталізації в ендокринологічне відділення: Гострий період хвороби.
Контроль ефективності лікування:
одужання: відсутність симптомів хвороби, нормалізація формули крові, ШОЕ, даних УЗД.
відсутність рецидиву хвороби.
Результат захворювання:
Як правило, видужання.
Можливий рецидив захворювання.
Первинний набутий стійкий гіпотиреоз (при значній деструкції ЩЗ)
Спонтанна ремісія протягом 6міс. – у ⅔ випадків, навіть у разі відсутності лікування.
Профілактика: Санація первинних вогнищ інфекції.
Диспансерне спостереження:
Дослідження, спеціаліст |
Частота |
Диспансерний нагляд |
Ендокринолог |
1 раз на 3 дні, після одужання 1 раз на 2-3 місяці |
Через 1 рік після повного клінічного одужання – зняття з обліку |
Педіатр (сімейний лікар) |
За потребою |
|
Аналіз крові |
1 раз на 7 днів, при покращенні – 1 раз на місяць |
|
УЗД ЩЗ |
1 раз на тиждень та за показами |
|
Консультація хірурга |
За показами |
|
ТТГ |
1 раз на 6 місяців |
|
Пункцій на біопсія ЩЗ |
За показами |