- •Еталонні відповіді з дисципліни «Збалансоване природокористування»
- •1. Охарактеризувати значення та задачі природокористування.
- •2. Охарактеризувати види природних ресурсів.
- •3. Охарактеризувати класифікацію природних ресурсів.
- •4. Проаналізувати мінеральні ресурси.
- •5. Охарактеризувати водні ресурси.
- •6. Охарактеризувати земельні ресурси.
- •7. Охарактеризувати палевно-енергетичні ресурси.
- •8. Охарактеризувати радіоактивні ресурси.
- •9. Проаналізувати нетрадиційні види енергетики (сонячна енергетика).
- •10. Охарактеризувати нетрадиційні види (вітроенергетика).
- •11. Проаналізувати нетрадиційні види енергетики (біоенергетика).
- •12. Охарактеризувати нетрадиційні види енергетики (геотермальна енергетика).
- •13. Охарактеризувати основні види антропогенного впливу на ґрунти.
- •14. Охарактеризувати види утилізації відходів.
- •15. Охарактеризувати класифікацію відходів.
- •16. Охарактеризувати зміни природного середовища під впливом господарської діяльності людини.
- •17. Охарактеризувати зміни компонентів природного середовища на осушуваних територіях.
- •18. Охарактеризувати зміни компонентів природного середовища на зрошуваних територіях.
- •19. Охарактеризувати порушення природного середовища при розробці корисних копалин.
- •20. Проаналізувати забруднення поверхневих вод суші в районах інтенсивного розвитку промисловості.
- •21. Охарактеризувати забруднення поверхневих вод суші в районах інтенсивного розвитку сільського господарства.
- •22. Охарактеризувати забруднення морських вод.
- •23. Охарактеризувати забруднення атмосферного повітря в межах міських агломерацій.
- •24. Охарактеризувати забруднення атмосферного повітря в межах промислових агломерацій.
- •25. Охарактеризувати забруднення підземних вод в сільськогосподарських районах.
- •26. Охарактеризувати підземних вод в промислових районах.
- •27. Охарактеризувати вплив фізичних факторів навколишнього середовища на здоров’я людей.
- •28. Проаналізувати класифікацію та загальну характеристику джерел забруднення навколишнього середовища.
- •29. Визначити природні фактори забруднення атмосферного повітря, водних ресурсів, земельних ресурсів, мінеральних ресурсів, морів та океанів.
- •30. Визначити антропогенні фактори забруднення навколишнього середовища.
17. Охарактеризувати зміни компонентів природного середовища на осушуваних територіях.
Осушувальна система - це комплекс інженерних споруд і пристроїв для регулювання водного режиму перезволожених земель відповідно до потреб сільськогосподарського виробництва.
Основним завданням осушувальних меліорацій є видалення надлишкової вологи з боліт і заболочених земель. Якщо заболочування земель викликається поверхневими водами, то осушення цих земель зводиться до видалення надлишку поверхневих вод шляхом посилення стоку або ж до огорожі осушуваної площі від припливу вод ззовні. При харчуванні боліт і заболочених земель ґрунтовими водами методи осушувальних заходів спрямовані на регулювання відтоку ґрунтових вод та підтримання оптимальної вологості ґрунтів, на огорожу від вступників ззовні на осушуваних ділянку ґрунтових вод або зниження їх напору. У тому випадку, коли заболочування відбувається за рахунок декількох джерел, осушення проводиться змішаним шляхом: відкрита осушувальна мережа може з'єднуватися із закритим дренажем і т.д. на окремих територіях необхідно поєднувати осушення із зволоженням ґрунтів в посушливі періоди року.
До способів осушення відносяться:
1) горизонтальний дренаж (закритий, відкритий, систематичний, вибірковий розріджений);
2) вертикальний дренаж (головний, площинної, вибірковий);
3) комбінований дренаж;огороджувальна система;
4) агромеліоративних заходів і д.р.
18. Охарактеризувати зміни компонентів природного середовища на зрошуваних територіях.
Застосування різних видів зрошення призводить до зміни влагооборота, характеру розподілу температури і вологості в приземному шарі повітря і верхніх шарах ґрунту, створюється специфічний мікроклімат. При цьому неправильні заходи щодо зміни водного та сольового режимів ґрунту часто викликають заболочування і вторинне засолення ґрунту. Для зрошення з природних комплексів вилучаються величезні маси води. У багатьох країнах і районах світу зрошення є основною статтею споживання води і в маловодні роки призводить до дефіциту водних ресурсів. Ці та інші фактори негативного впливу на компоненти природних комплексів багато в чому знижують рівень екологічної безпеки зрошуваних територій.
Вплив зрошення простежується через оцінку його впливу на водно-сольовий баланс в аерованій товщі. Спостерігається, що збільшення вмісту солей у зрошуваних ґрунтах корелює з мінералізацією зрошуваних вод. Вміст у них натрію зумовлює його вміст у складі ґрунтових солей, а інтенсивність солонцюватого процесу залежить від співвідношення Са/Nа у ґрунтовому розчині, яке зумовлюється ним же в ґрунтових водах, і вторинним гідроморфізмом, що супроводжується збільшенням вмісту натрію. Осолонцювання наростає в перші 3-5 років, а потім стабілізується; його інтенсивність за градаціями (пасивна, слабка, середня, сильна, агресивна) залежить від якості зрошувальних вод і фаціальних властивостей ґрунтів.
19. Охарактеризувати порушення природного середовища при розробці корисних копалин.
Гірничопромисловий комплекс, як один із видів економічної діяльності, виступає серйозним забруднювачем навколишнього природного середовища, що проявляється в трьох основних напрямках: порушення земної поверхні, викиди в атмосферне повітря газових та пилових шкідливих речовин забруднення водних ресурсів рідкими відходами гірничих підприємств.
Найбільшим фактором негативного впливу на довкілля є порушення земної поверхні при розробці родовищ корисних копалин, що призводить до зміни структури і погіршення якості, або взагалі зникнення родючого шару, до зміни форм рельєфу, ландшафтних порушень. Це викликає, в свою чергу, загибель або деградацію рослинного та тваринного світу. Території, які порушуються при розробці родовищ корисних копалин, внаслідок чого вони втрачають свою господарську цінність або стають джерелом негативного впливу на природне середовище, називаються порушеними землями.
При відкритій розробці покладів корисних копалин у великих обсягах витрачаються земельні ресурси, придатні для сільськогосподарського виробництва. Земля витрачається для безпосереднього проведення відкритих гірничих виробок, для складування відвалів, для прокладання енергетичних і транспортних комунікацій, для спорудження пром.площадок та для інших потреб. Кар'єри часто досягають глибини 400-600 м, і відповідно велика кількість гірських порід вивозиться на поверхню. Площі, зайняті відвалами, в декілька разів перевищують площу кар'єру.