27. Охарактеризувати пункти спостереження за якістю поверхневих вод.

Пункт спостереження за якістю поверхневих вод - місце на водоймищі або водотоці, де проводять комплекс робіт для одержання даних про якісні й кількісні характеристики води.

Пункти стаціонарної мережі спостереження поділяють на чотири категорії. Пункти спостережень першої категорії розміщують на водотоках і водоймищах, що мають особливо важливе народногосподарське значення, коли існує ймовірність перевищення концентрації певних показників. Пункти спостереження другої категорії розташовують на водних об'єктах, які знаходяться в районах промислових міст, селищ з централізованим водопостачанням, у місцях відпочинку населення, в місцях скиду колекторно-дренажних вод з сільськогосподарських полів, на граничних і кінцевих створах рік. Пункти спостереження третьої категорії розміщують на водних об'єктах, що характеризуються помірним або слабким навантаженням (в районах невеликих населених пунктів та промислових підприємств). Пункти спостереження четвертої категорії формують на незабруднених водних об'єктах (фонових ділянках).

28. Дати визначення поняттю про моніторинг ґрунтового покриву.

Ґрунтовий мо­ніторинг - складова загального екологічного моніторингу, якому приділяють велику увагу в розвинутих країнах.

Моніторинг ґрунтового покриву - система стійких спостере­жень, діагностування, прогнозування та вироблення рекоменда­цій щодо управління станом ґрунтів з метою збереження і відтво­рення їх родючості.

За масштабами спостережень та узагальненнями от­риманої інформації виділяють локальний, регіональний і глобальний види моніторингу ґрунтів. Контролювання їх стану дає змогу отримати дані про середовище або конкретну його складову в зонах активної виробничої ді­яльності людини.

29. Охарактеризувати основні принципи спостереження за станом ґрунтів.

Залежно від завдань, які необхідно виконати, виокремлюють такі види спостережень:

1. Режимні спостереження (систематичні спостереження за рівнем вмісту хімічних речовин в ґрунтах протягом визначеного часу).

2. Комплексні спостереження (охоплюють дослідження процесів міграції забруднюючих речовин в системі «атмосферне повітря» - «грунт», «грунт - рослина», «грунт - вода», «грунт - відклади дна»).

3. Вивчення вертикальної міграції забруднюючих речовин в ґрунтах.

4. Спостереження за рівнем забруднення ґрунтів у визначених відповідно до запитів певних організацій пунктах.

На підставі спостереження за рівнем забруднення ґрунтів одержують інформацію не тільки про ступінь їх хімічного забруднення, а й з'ясовують тенденції розвитку процесів і прогнозують зміни забруднення під дією різноманітних факторів.

30. Охарактеризувати Критерії оцінювання грунтово-екологічного моніторингу

Як ознака виконуваної оцінки, мірило для оцін­ки предмета чи явища, вони мають бути порівнюваними у часі й просторі і сприяти управлінню ґрунтовими процеса­ми з метою створення оптимальних умов росту та розвитку сільськогосподарських культур. Це зумовлює низку обме­жень при доборі критеріїв оцінки при моніторингу ґрунтів. Найважливішими умовами обрання певних критеріїв є незначна мінливість за відносно довгий проміжок часу під впливом природних факторів при одночасній можливості встановити коливання показників внаслідок дії антропо­генних і техногенних факторів; наявність простої і зручної методики, що дає змогу визначити і кількісно оцінити по­казник; наявність функціональної залежності між крите­рієм і дією антропогенних факторів; просторово-часову йо­го симетричність (ізотропність).