
- •Охарактеризувати основні завдання моніторингу довкілля.
- •Проаналізувати предмет вивчення моніторингу навколишнього середовища.
- •Охарактеризувати об'єкт дослідження моніторингу.
- •Охарактеризувати методи отримання первинної інформації при виконанні функцій моніторингу довкілля.
- •Охарактеризувати методи отримання вторинної інформації при виконанні функцій моніторингу довкілля.
- •Охарактеризувати методи, які використовуються для оброблення бази даних.
- •Проаналізувати блок-схему системи моніторингу.
- •Охарактеризувати критерії, які використовуються при оцінюванні стану навколишнього середовища.
- •Дати визначення поняттю про державний моніторинг навколишнього природного середовища.
- •Проаналізувати регіональні системи екологічного моніторингу.
- •Охарактеризувати прямі та непрямі види спостереження за навколишнім середовищем.
- •Дати визначення поняттю про тест-полігон.
- •Дати визначення поняттю про забруднення атмосферного повітря.
- •Дати характеристику природному забрудненню навколишнього середовища.
- •Дати характеристику антропогенному забрудненню навколишнього середовища.
- •Охарактеризувати систему спостережень за станом навколишнього середовища.
- •Охарактеризувати систему контролю за станом навколишнього середовища.
- •Охарактеризувати стаціонарний пост спостереження.
- •Охарактеризувати маршрутний пост спостереження.
- •Проаналізувати хімічне забруднення води.
- •Проаналізувати фізичне забруднення води.
- •Проаналізувати теплове забруднення води.
- •Проаналізувати біологічне забруднення води.
- •Дати визначення поняттю про моніторинг поверхневих вод.
- •Охарактеризувати пункти спостереження за якістю поверхневих вод.
- •Дати визначення поняттю про моніторинг ґрунтового покриву.
- •Охарактеризувати основні принципи спостереження за станом ґрунтів.
- •Охарактеризувати Критерії оцінювання грунтово-екологічного моніторингу
Проаналізувати фізичне забруднення води.
Господарсько-побутові, промислові сільськогосподарські скиди зумовлюють хімічне, фізичне, біологічне і теплове забруднення гідросфери.
Фізичне забруднення води зумовлює зміни фізич¬них властивостей - прозорості, вмісту суспензій та інших нерозчинних домішок, радіоактивності і температури тощо. Суспензії (пісок, намул, глинисті частки) потрапляють у водойми здебільшого внаслідок поверхневого змиву дощовими водами із сільськогосподарських полів, особливо тоді, коли розорюються водозахисні смуги вздовж річок і орні ділянки набли¬жаються до самої межі води. Багато суспензій з діючих підприємств гірничодобувної промисловості заносять у водойми сильні вітри (пил). Тверді частки знижують прозорість води, пригнічуючи процеси фотосинтезу водяних рослин, забиваючи зябра риб, органи дихання водних тварин, погіршують смакові якості води. Особливу небезпеку для всього живого становлять радіоактивні відходи, які потрапляють у водойми внаслідок викидів з АЕС, з частками золи від працюючих ТЕС тощо. Саме вони найбільше загрожують природним водам і живим організмам. Тому при оцінюванні впливу господарської діяльності на водні ресурси необхідно враховувати не тільки їх кількісні, а й якісні зміни.
Проаналізувати теплове забруднення води.
Господарсько-побутові, промислові сільськогосподарські скиди зумовлюють хімічне, фізичне, біологічне і теплове забруднення гідросфери.
Теплове забруднення водойм є окремим видом забруднення гідросфери, яке спричинене спусканням у водойми теплих вод з різних енергетичних установок. Тепло, що надходить з такими водами в ріки й озера, істотно змінює їх термічний і біологічний режими. Основними тепловими забруднювачами є АЕС. Як свідчать спостереження, у ріках, розташованих нижче діючих ТЕС та АЕС, порушуються умови нересту риб, гине зоопланктон, риби уражуються хворобами і паразитами.
Проаналізувати біологічне забруднення води.
Господарсько-побутові, промислові сільськогосподарські скиди зумовлюють хімічне, фізичне, біологічне і теплове забруднення гідросфери.
Біологічне забруднення водного середовища полягає у надходженні зі стічними водами до водойм різних видів мікроорганізмів, рослин і тварин (віруси, бактерії, грибки, черви), невластивих водній екосистемі, яка забруднюється. Більшість з них хвороботворні для людей, рослин і тварин. Найшкідливішими є комунально-побутові стоки, особливо коли вони надходять у водойми без очищення. Проте навіть за наявності очисних споруд певна кількість бактерій, вірусів тощо не затримується фільтрами і потрапляє у водойми. Промисловими біологічними забруднювачами є підприємства шкірообробної промисловості, м'ясокомбінати, цукрові заводи.
Дати визначення поняттю про моніторинг поверхневих вод.
Моніторинг поверхневих вод - система послідовних спостережень, збирання, оброблення даних про стан водних об'єктів, прогнозування їх змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень, які можуть позначитися на стані вод.
Служба спостереження та контролювання (моніторингу) розв'язує такі завдання:
- спостереження і контролювання рівня забруднення водного середовища за хімічними, фізичними та гідробіологічними показниками;
- вивчення динаміки вмісту забруднюючих речовин і виявлення умов, за яких відбуваються коливання рівня забруднення;
- дослідження закономірностей процесів самоочищення та накопичення забруднюючих речовин у донних відкладеннях;
- вивчення закономірностей виносу речовин через гирлові створи річок у водойми.