
- •Охарактеризувати основні завдання моніторингу довкілля.
- •Проаналізувати предмет вивчення моніторингу навколишнього середовища.
- •Охарактеризувати об'єкт дослідження моніторингу.
- •Охарактеризувати методи отримання первинної інформації при виконанні функцій моніторингу довкілля.
- •Охарактеризувати методи отримання вторинної інформації при виконанні функцій моніторингу довкілля.
- •Охарактеризувати методи, які використовуються для оброблення бази даних.
- •Проаналізувати блок-схему системи моніторингу.
- •Охарактеризувати критерії, які використовуються при оцінюванні стану навколишнього середовища.
- •Дати визначення поняттю про державний моніторинг навколишнього природного середовища.
- •Проаналізувати регіональні системи екологічного моніторингу.
- •Охарактеризувати прямі та непрямі види спостереження за навколишнім середовищем.
- •Дати визначення поняттю про тест-полігон.
- •Дати визначення поняттю про забруднення атмосферного повітря.
- •Дати характеристику природному забрудненню навколишнього середовища.
- •Дати характеристику антропогенному забрудненню навколишнього середовища.
- •Охарактеризувати систему спостережень за станом навколишнього середовища.
- •Охарактеризувати систему контролю за станом навколишнього середовища.
- •Охарактеризувати стаціонарний пост спостереження.
- •Охарактеризувати маршрутний пост спостереження.
- •Проаналізувати хімічне забруднення води.
- •Проаналізувати фізичне забруднення води.
- •Проаналізувати теплове забруднення води.
- •Проаналізувати біологічне забруднення води.
- •Дати визначення поняттю про моніторинг поверхневих вод.
- •Охарактеризувати пункти спостереження за якістю поверхневих вод.
- •Дати визначення поняттю про моніторинг ґрунтового покриву.
- •Охарактеризувати основні принципи спостереження за станом ґрунтів.
- •Охарактеризувати Критерії оцінювання грунтово-екологічного моніторингу
Охарактеризувати систему контролю за станом навколишнього середовища.
Комплекс завдань, пов'язаних зі збором цієї інформації, виконує спеціальна служба спостережень, яку формують система спостережень і система контролю.
Система контролю здійснює спостереження і контроль за джерелами забруднення, викидами шкідливих речовин в атмосферу. З цією метою Міністерство екології та природних ресурсів організовує спостереження за джерелами промислових викидів в атмосферу та дотриманням норм гранично допустимих викидів, контролює реалізацію заходів з охорони атмосферного повітря, дотримання відповідних вимог при розміщенні, проектуванні, будівництві та введенні в експлуатацію нових підприємств.
Охарактеризувати стаціонарний пост спостереження.
Якість повітря в населених пунктах контролюють стаціонарні, маршрутні і пересувні (підфакельні) пости спостереження.
Стаціонарний пост спостереження призначений для регулярного відбору проб повітря з метою подальшого лабораторного аналізу, безперервного реєстрування вмісту забруднюючих речовин автоматичними газоаналізаторами. Мережа стаціонарних постів обладнана приміщеннями типу «ПОСТ» - утепленими дюралевими павільйонами, в яких встановлені комплекти приладів та обладнання для відбору проб повітря і вимірювання метеорологічних параметрів: температури, вологості, швидкості та напрямку вітру. Діючі типи павільйонів «ПОСТ-1», «ПОСТ-2», «ПОСТ-2а» відрізняються продуктивністю та ступенем автоматизації. Найпоширенішими є лабораторії типу «Пост-2».
Стаціонарні пости спостережень можуть встановлюватись в житловій, промисловій, змішаній зонах та біля автомагістралей.
Охарактеризувати маршрутний пост спостереження.
Якість повітря в населених пунктах контролюють стаціонарні, маршрутні і пересувні (підфакельні) пости спостереження.
Маршрутний пост спостереження призначений для регулярного відбору проб повітря у фіксованих точках місцевості за допомогою спеціально обладнаної автолабораторії. Маршрут щомісячно змінюється з таким розрахунком, щоб відбір проб повітря у кожному пункті проводився в різний час доби. Наприклад, протягом першого місяця машина об'їжджає пости в порядку зростання номерів, другого - в порядку їх спадання, третього - з середини маршруту до кінця і з початку до середини. Розміщення маршрутних постів повинно бути таким, щоб виявляти максимальні концентрації забруднюючих речовин, які формуються джерелом викиду. Визначаючи місця відбору проб, приймають до уваги висоту джерела викиду (Н) і максимально можливу зону забруднення ним атмосферного повітря (R), яка дорівнює 20Н. Складають схему, центром якої є джерело викиду, навколо котрого будують кола з радіусами 0,5R; 1R; 1,5R (R=20Н, Н - висота джерела викиду). У точках перетину кіл з проведеними з центра лініями, що позначають сторони світу, відбирають проби повітря.
Проаналізувати хімічне забруднення води.
Господарсько-побутові, промислові сільськогосподарські скиди зумовлюють хімічне, фізичне, біологічне і теплове забруднення гідросфери.
Хімічне забруднення води відбувається внаслідок надходження у водойми зі стічними водами шкідливих домішок неорганічного та органічного походження: сполук миш'яку, свинцю, ртуті, міді, кадмію, хрому, фтору тощо. Вони поглинаються фітопланктоном і передаються далі харчовим ланцюжком більш високоорганізованим організмам, що супроводжується кумулятивним (лат. cumulo - нагромаджую) ефектом, який полягає в прогресуючому збільшенні вмісту шкідливих сполук у кожній наступній ланці харчового ланцюжка. Більшість цих домішок є токсичними для мешканців водойм.
Згубно впливають на стан водойм стічні води, що містять розчинені органічні речовини або суспензії органічного походження, оскільки сприяють зниженню вмісту кисню у воді.
Вода стічна - вода, що утворюється у процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім дренажної і скидної вод), а також при відведенні із забудованої території стоку атмосферних опадів.