68. Визначення розміру шкоди, заподіяної працівником і порядок її відшкодування.

Визначення розміру шкоди, заподіяної власнику або упов­новаженому ним органу, залежить від ступеня вини заподіювача шкоди, характеру виробничої діяльності підприємства.

Розмір шкоди, заподіяної підприємству, установі, організа­ції, визначається у відповідності до ст. 135-3 КЗпП за фактични­ми втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, вихо­дячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінно­стей з урахуванням ступеня зносу. Вартість майна визначається на день виявлення шкоди, а в разі зміни цін застосовуються ціни, які діяли в день прийняття рішення про відшкодування.

Ст. 135-3 КЗпП України передбачає можливість кратно­го обчислення розміру шкоди, заподіяної підприємству роз­краданням, умисним зіпсуттям, недостачею або втратою окремих видів майна та інших цінностей, а також у випадках, коли фактичний розмір шкоди перевищує її номінальний розмір.

Розмір збитків у гривнях визначають за формулою:

69. Матеріальна відповідальність роботодавця за порушення права працівника на працю.

На роботодавця покладається відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров' я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків (ст. 173 КЗпП).

 Випадки відповідальності роботодавця при обмеженні права працівника на працю:

• при виникненні трудових відносин: а) необгрунтована відмова працівникові у прийнятті на роботу (ст. 22, 232 КЗпП); б) необгрунтована відмова в укладанні трудового договору особі, запрошеній на роботу в порядку переведення (ч. 3 ст. 24, ст. 232 КЗпП);

• при існуванні трудових відносин: а) порушення права працівника на виплату заробітної плати (ст. 115 КЗпП); незаконне відсторонення працівника від роботи (ст. 46 КЗпП);

• при зміні трудових відносин: незаконне переведення працівника на іншу роботу (ст. 235 КЗпП);

• при припиненні трудових відносин: а) неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці, що перешкоджало працевлаштуванню працівника (ч. 3 ст. 235 КЗпП); б) у разі звільнення без законної підстави чи встановленого порядку звільнення працівника (ч. 1 ст. 235 КЗпП); в) у разі затримки видачі трудової книжки з вини роботодавця в день звільнення працівника (ст. 47 КЗпП, ч. 4 ст. 235 КЗпП); г) у разі затримки виконання рішення органу про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника (ст. 236 КЗпП); е) у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум грошей (ст. 117 КЗпП).

70. Матеріальна відповідальність роботодавця в трудових правовідносинах: підстава, умови, розміри.

71. Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров'я на виробництві

Матеріальна компенсація за шкоду, завдану працівникові каліцтвом або ін. ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, а також за моральну шкоду, заподіяну йому власником підприємства. Заг. положення, за якими відшкодовується завдана шкода, сформульовані у Цивільному кодексі України (ст. 440, 440, 455, 456), Кодексі законів про працю України (ст. 173, 173), Законі України «Про охорону праці» (1992, ст. 11 — 13) та у Правилах відшкодування власником підприємства, установи й організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним труд, обов'язків, затверджених КМ України (23.VI 1993), з наступними змінами і доповненнями. В. ш., з. п. у. з., передбачає: а) виплату втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим профес. працездатності; б) виплату одноразової допомоги потерпілому (членам сім'ї та утриманцям померлого); в) компенсацію витрат на медичну та соціальну допомогу (посилене харчування, протезування, сторонній догляд тощо); г) відшкодування моральної шкоди, якщо така завдана потерпілому. Ступінь втрати працездатності визначається медико-соціатьною експертною комісією (МСЕК) у відсотках до профес. працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я. МСЕК також визначає обмеження ступеня життєдіяльності потерпілого, причину, час настання і групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я, встановлює види необхідної мед. та соціальної допомоги. Розмір відшкодування втраченого потерпілим заробітку визначається відповідно до ступеня втрати профес. працездатності і середньоміс. заробітку, який він мав до ушкодження здоров'я. Втрачений заробіток або відповідна його частина виплачується власником або уповноваженим ним органом у повному розмірі, тобто без урахування розміру пенсії по інвалідності, а також незалежно від одержуваних потерпілим ін. видів пенсії, заробітку (доходу) і стипендії.