25.Модифікаційна мінливість

Модифікаційна мінливість – це мінливість. Яка виникає внаслідок впливу факторів зовнішнього середовища. При цьому в той чи інший бік змінюється (модифікує) фенотип. Генотип при цьому залишається незмінним.

1) Сила та ступінь прояву модифікацій залежить від інтенсивності та тривалості дії модифікуючого фактора (засмага), який викликає дану модифікацію.

2) У більшості випадків модифікації мають адаптивний характер. Це корисна реакція організму на той чи інший зовнішній фактор.

3) Адаптивними є ті модифікації, які виникають під впливом звичайних змін природніх умов, з якими особини данного виду багато разів зустрічались протягом свого еволюційного розвитку.

4) Не мають пристосувальг=ного значення модифікації, які виникають під впливом умов, з якими особини данного виду раніше не зустрічались. Такі модифікації називаються морфозами. Морфози, які зовнішньо нагадують фенотип відомих мутацій називаютьфенокопіями.

5) ступінь стійкості модифікацій має різний характер варіювання.

Існують довготривалі модифікації, що можуть зберігатися протягом багатьох вегетативних поколінь.

Основна відмінність модифікацій від мутацій: неспадковий характер.

Норма реакції – це межі варіювання даної ознаки під впливом зміни зовнішніх умов. Норма реакції визначається генотипом.

Людина, загалом, здавна використовувала знання модифікаційної мінливості, наприклад, у господарстві. При знанні певних індивідуальних особливостей кожної рослини (наприклад, потреба у світлі, воді, температурні умови) можна спланувати максимальний рівень використання (у межах норми реакції) цієї рослини — досягнути найвищої плодоносності. Тому різні види рослин люди розміщують для їх формування у різних умовах — у різних сезонах тощо. Схожа ситуація і з тваринами — знання про потреби, наприклад, корів зумовлює посилене створення молока і, як наслідок, підвищення удою.

Оскільки у людини функціональна асиметрія півкуль головного мозку формується з досягненням певного віку і у неграмотних неосвічених людей вона менша, можна допустити, що асиметрія є наслідком модифікаційної мінливості. Тому на етапах навчання дуже доцільно виявити здібності дитини, щоб найповніше реалізувати її фенотип.

Графічне відображення прояву модифікаційної мінливості — варіаційна крива — відображає як діапазон варіації властивостей, так і частоту зустрічальності окремих варіант.

Після побудови кривої видно, що найбільш часто зустрічаються середні варіанти прояву властивості (закон Кетле). Причиною цього є дія факторів навколишнього середовища на хід онтогенезу. Деякі фактори пригнічують експресію генів, інші посилюють. Майже завжди ці фактори, однаково діючи на онтогенез, нейтралізують один одного, тобто крайні вияви ознаки мінімізуються за частотою зустрічальності. Це і є причиною більшої зустрічальності особин з середнім виявом ознаки. Наприклад, середній зріст чоловіка — 175 см — зустрічається найчастіше.

Фенокопії — зміни фенотипу під дією несприятливих факторів навколишнього середовища, що схожі на мутації.

Морфози — це зміни у фенотипі під дією екстремальних факторів навколишнього середовища.