1. Обмін речовин і енергії в клітині – енергетичний і пластичний обмін.

2. Основні положення сучасної клітинної теорії, їх значення.

3. Цитотехнології їх можливості та перспективи використання.

4. Віруси, пріони їх будова та життєві цикли.

5. Роль вірусів у природі й житті людини.

6. Небезпечні вірусні хвороби людини, шляхи їх розповсюдження.

7. Профілактика ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших вірусних хвороб людини.

8. Різноманітність бактерій, їх роль у природі та в житті людини.

9. Профілактика бактеріальних хвороб людини.

10. Особливості організації и життєдіяльності одноклітинних еукаріотів.

11. Роль одноклітинних організмів у природі та житті людини.

12. Профілактика хвороб людини, які спричинюються паразитичними одноклітинними еукаріотами.

13. Особливості організації і життєдіяльності багатоклітинних організмів.

14. Статеве і нестатеве розмноження багатоклітинних організмів.

15. Будова і утворення статевих клітин.

16. Регуляція функцій у багатоклітинних організмів.

17. Перший закон Менделя. Генетична термінологія та символіка.

18. Другий закон Менделя. Явище не повного домінування.

19. Третій закон Менделя. Цитологічні основи незалежного комбінування алелей.

20. Статистичний характер і цитологічні основи законів Г. Менделя.

21. Хромосомна теорія спадковості.

22. Зчеплене успадкування.

23. Позаядерна спадковість.

24. Мутаційна мінливість. Види мутацій.

25. Модифікаційна мінливість.

26. Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу.

27. Генетика людини і її значення для медицини і охорони здоров’я.

28. Досягнення в селекції рослин і тварин в Україні.

29. Основні напрями сучасної біотехнології.

30. Трансгенні організми. Проблеми, які пов’язані з генетично-модифікованими організмами і застосуванням отриманих від них продуктів.

ТРАНСГЕННІ ОРГАНІЗМИ рослини і тварини, що містять у своїх клітинах ген чужого організму, включений у хромосоми; т.о. отримують, використовуючи методи генної інженерії; можуть мати вел. значення для розведення домашніх тварин і вирощування рослин, при дослідженнях у галузі молекулярної біології.

Ген вводиться в геном господаря у формі так званої «генетичної конструкції» - послідовності ДНК, що несе ділянка, що кодує білок, і регуляторні елементи (промотор, енхансер і пр.), а також у деяких випадках елементи, що забезпечують специфічне вбудовування в геном (наприклад, т. зв. «липкі кінці»). Генетична конструкція може нести кілька генів, часто вона являє собою бактеріальну плазміду або її фрагмент.

Метою створення трансгенних організмів є отримання організму з новими властивостями. Клітини трансгенного організму виробляють білок, ген якого був впроваджений в геном. Новий білок можуть виробляти всі клітини організму (неспецифічна експресія нового гена), або певні клітинні типи (специфічна експресія нового гена).

Створення трансгенних організмів використовують:

в науковому експерименті для розвитку технології створення трансгенних організмів, для вивчення ролі певних генів і білків, для вивчення багатьох біологічних процесів; величезне значення в науковому експерименті одержали трансгенні організми з маркерними генами (продукти цих генів з легкістю визначаються приладами, наприклад зелений флуоресцентний білок, візуалізують за допомогою мікроскопа, так легко можна визначити походження клітин, їх долю в організмі і т. д.);

в сільському господарстві для отримання нових сортів рослин і порід тварин;

в біотехнологічному виробництві плазмід і білків.

Останнім часом, деякі вчені та екологічні організації вказують на небезпеку вживання продуктів, отриманих з генетично модифікованих організмів. Дійсно, такі продукти можуть за певних умов становити небезпеку. Так відомо, що організм багатьох людей не сприймає деякі речовини, реагуючи на них алергічною реакцією. У такому випадку перенос гену певного алергогенного білка, від однієї рослини до іншої може зумовити алергічну реакцію у людини, що не здогадується про таку маніпуляцію. Наприклад, перенос гену бразильського горіха до сої, виконаний з метою підвищення вмісту у ній білка, призвів до розвитку алергічних реакцій у людей, що не сприймають білків горіхів. Єдиний вихід в такому випадку – маркування усіх продуктів, в яких мав місце генетичний перенос. Кожен споживач має право бути впевненим в тому, що те що він сприймає як “сою”, не виявиться “горіхом”. Іншою побічною дією застосування ГМ-продуктів може стати посилення стійкості до антибіотиків природних патогенів людини. Справа в тому, що при трансформації певного організму біотехнолог має якимось чином довідатись в яких саме з піддослідних організмів трансформація виявилась успішною. Зазвичай для такого відбору застосовується ген стійкості до антибіотику зчеплений з власне трансформуючим геном ознаки. В разі вдалої трансформації, ГМ-організм отримує разом з геном ознаки і ген стійкості і тому здатен виживати на середовищі з відповідним антибіотиком. Вказаний механізм добору застосовується, як правило, в біотехнології мікроорганізмів. Разом з тим саме їм притаманний обмін різними генами, у тому числі і генами стійкості до антибіотиків. Зрозуміло, що в цьому випадку випадкове проникнення таких ГМ-мікроорганізмів в природу може передати гени стійкості людським патогенним мікроорганізмам, та й не тільки людським. Зараз ми є свідками глобального експерименту над природою і навколишнім середовищем, результати якого неможливо передбачити. Неадекватні тести та законодавство такі, що потенціальні негативні наслідки розповсюдження ГМО можуть бути виявлені тільки тоді, коли вже буде пізно.

З огляду на це хотілося б подякувати громадськості і тим вченим, які не оглядаючись на короткочасні економічні інтереси з холодною головою підходять до прийняття рішень відносно ГМО. Хотілося би також сподіватися, що усі вчені-творці безумовно дуже цінних для людства розробок з більшою відповідальністю поставляться до тієї небезпеки, яку може становити недостатньо перевірене і науково обгрунтоване їх використання – використання кероване суто фінансовими інтересами біотехнологічних комапаній. Розплата за такий поспіх може бути дуже гіркою. Пам’ятаймо, що в природи немає своїх адвокатів. Захист її інтересів є захистом інтересів майбутніх людських поколінь.