4.2. Технологія суцільного заліснення берегів балок, ярів, крутосхилів

Для суцільного заліснення схилів крутизною до 6 градусів можна проектувати суцільну оранку упоперек схилу; на схилах крутизною 8-12 градусів - обробіток ґрунту смугами (па положистих схилах розорюють смугу шириною 20-30м і залишають пеоброблеггу стрічку шириною 1-2м; із збільшенням крутизни ширина оброблюваної смути зменшується).

Для заліснення схилів і берегів крутизною 8-12 градусів можна запроектувати наорні тераси, а при крутизні більше 12 градусів - виїмково-насипні. Ширина полотна терас становить переважно 2,5 - 5м, із зворотнім нахилом. На терасах зразу ж після їх нарізки потрібно передбачити розпушення ґрунту па глибину 25-27 см у Лісостепу і до 35 см - у Степу.

На щебеневих, кам'янистих крутосхилах, де механізований обробіток ґрунту утруднений, проектують підготовку ґрунту площадками (1-2х2м) із відстанню між їх центрами 3-5м.

На відкосах ярів із закінченим формуванням профілю рівноваги можна запроектувати обробіток ґрунту ямками за допомогою мотобура, а на щебеневих відкосах - підготовку площадок, мікротерасок тощо за допомогою мотики. На дні ярів IV стадії - кінний обробіток ґрунту борознами через 2,5-3.0м упоперек дна.

Садіння і догляди на відкосах ярів переважно ручні.

На середньозмитих і змитих ґрунтах основний обробіток ґрунту повинен проводитись на глибину залишкового гумусового горизонту, а безвідвальне розпушення - на потрібну глибину.

Також необхідно передбачити можливий відпад сіянців і необхідність доповнення посадок (посівів): у Лісостепу -10-15%, у Степу -15-20% початкової густоти.

4.3. Розробка технологічних карт

Виробнича собівартість створення захисних лісових смуг складається з таких основних витрат, як капіталовкладення на закладку і первинне освоєння території під лісові смуги, щорічні витрати на утримання лісових смуг у належному стані, витрати на обробіток ґрунту.

Технологічну карту розробляємо для основних полезахисних смуг (площа - 6,860 га, протяжність - 6,86 км), що показано в табл. 9.

З табл.9 видно, що для створення основних полезахисних смуг і догляду за ними до стадії зімкнення необхідно затратити 93,5 машинозмін і 109,3 людиноднів, асобівартість 1га вищеназваних смуг становитиме: машинозмін – 6,44; людиноднів – 7,53.

Таблиця 9

Розрахунково – технологічна карта на створення основних полезахисних лісових смуг

Технологічні операції	Одиниці виміру	Об’єм робіт	Склад агрегату		Норма виробітку		Потрібна кількість
			тягові машини	марка знаряддя	На агрегат	на людинодень	машинозмін	людиноднів
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1-й рік
Дискування ґрунту на глибину 10-12см	га	14,51			3,1	3,1	4,681	4,681
Оранка	га	14,51	МТЗ-82	ПЛП-3-35	12	12	1,209	1,209
2-й рік
Передсадивна культивація з одночасним боронуванням	га	14,51	МТЗ-82	КПН-4Г+2ЗБЗС-1,0	9,1	9,1	1,595	1,595
Завантаження та розвантаження садивного матеріалу	тис. шт	72,57	вручну		0	159
Перевезення садивного матеріалу	тис. шт	72,57		підвода	212	212	0,342	0,342
Садіння	км	72,57	Т-34	МЛУ-1	5,53	5,53	13,123	13,123
Механізований 4-кратний догляд між рядами і культивація закрайок	га	58,04	МТЗ-82	КУН-4	6,4	6,4	9,069	9,069
Механізований 4-кратний догляд між рядами	га	58,04	МТЗ-82	КУН-4	6,4	6,4	9,069	9,069
Доповнення (10%)	тис. шт	7,257	вручну			0,474		15,310
3-й рік
Механізований 4-кратний догляд між рядами і культивація закрайок	га	58,04	МТЗ-82	КУН-4	6,4	6,4	9,069	9,069

Продовження табл. 9

1	2	3	4	5	6	7	8	9
4-й рік
Механізований 4-кратний догляд між рядами і культивація закрайок	га	58,04	МТЗ-82	КУН-4	6,4	6,4	9,069	9,069
Механізований 4-кратний догляд між рядами	га	58,04	МТЗ-82	КУН-4	6,4	6,4	9,069	9,069
5-й рік
Механізований 4-кратний догляд між рядами і культивація закрайок	га	58,04	МТЗ-82	КУН-4	6,4	6,4	9,069	9,069
6-й рік
Механізований 4-кратний догляд між рядами і культивація закрайок	га	58,04	МТЗ-82	КУН-4	6,4	6,4	9,069	9,069
7-й рік
Механізований 4-кратний догляд між рядами і культивація закрайок	га	58,04	МТЗ-82	КУН-4	6,4	6,4	9,069	9,069
Разом							93,500	109,266

РОЗДІЛ 5. Екологічне обґрунтування запроектованих заходів

Захисні лісові насадження впливають на вітровий режим, мікроклімат, ґрунт, поверхневий стік, гідрологічні та ерозійні процеси, врожайність сільськогосподарських культур.

Відносна та абсолютна вологість під захистом лісових смуг усіх конструкцій збільшується. На міжсмугових ділянках відносна вологість повітря в середньому підвищується на 2—3%, а абсолютна — на 0,5—1,0 мм. У суховійні дні можливе збільшення відносної вологості повітря на 8—10%, а абсолютної — до 1,5—3,0 мм. У холодну погоду різниці у вологості повітря відкритого поля і міжсмугових ділянок не спостерігається.

Випаровування на міжсмугових ділянках внаслідок підвищення відносної вологості повітря і зниження швидкості вітру зменшується на 15—45% залежно від початкової швидкості вітру і відстані ділянки поля від лісової смуги. Транспірація рослин під захистом лісових насаджень змінюється позитивно: інтенсивність її у сільськогосподарських культурах на захищених лісовими смугами полях значно зменшується, що сприяє більш економному витрачанню ґрунтової вологи.

Сніговідкладення під впливом лісових смуг усіх конструкцій загалом поліпшується тому, що на відкритій місцевості сніг здувається у мікропониження, в гідрографічну сітку, яри. Лісові смуги запобігають здуванню снігу з полів у низини і сприяють накопиченню його в зоні свого живлення. Характер сніговідкладення у цій зоні безпосередньо залежить від аеродинамічних властивостей смуг. Під впливом ажурних смуг сніг відкладається у вигляді пологих заметів, а під впливом продуктивних – порівняно рівномірно

Позитивний вплив лісових смуг на сніговідкладення, полягає у зменшенні глибини промерзання ґрунту, прискоренні відтанення там, де більш потужний сніговий покрив, ґрунт відтає до появи таловин і швидше поглинає талі води.

Вологість ґрунту на полях у системі лісових смуг через рівномірне сніговідкладення, зменшення втрат вологи на випаровування і поверхневий стік на 10—30% більше, ніж у відкритому полі навіть у кінці літа. На міжсмугових полях спостерігається підняття рівня ґрунтових вод, а під лісосмугами, навпаки, опускання на глибину до 3 м. Запаси ґрунтових вод на захищених смугами полях збільшуються.

Вплив на ґрунт. У результаті підвищення зволоження в міжсмугових полях спостерігається вилуження ґрунту, що небажане для північних районів (перехід звичайних чорноземів у вилужені) і необхідне для південних, де відбувається розсолення ґрунту. В ґрунті зростає вміст гумусу (особливо інтенсивно в дерново-підзолистих і менш ефективно в чорноземах). Якісний склад (підвищуються сума поглинених основ, вміст рухомих форм азоту, фосфору та калію).

Під впливом лісових смуг знижується об'ємна маса і зростають загальна шпаруватість та зв'язність ґрунту, поліпшуються його вологоємність і водопроникність, що різко зменшує чи навіть повністю виключає поверхневий стік води. У цьому насамперед виявляється позитивна протиерозійна роль лісу.

Вплив на врожайність сільськогосподарських культур. Лісові смуги, поліпшуючи мікроклімат, водний, повітряний режим ґрунту, створюють сприятливі умови для росту і розвитку сільськогосподарських культур. Урожайність основних зернових культур у зоні впливу лісових смуг зростає на 20-40%, або 2-3 ц/га, овочевих – на 45-70%, сіяних трав – удвічі. Збільшення приросту врожаю прямо залежить від висоти лісових смуг або дальності їх захисного впливу, а також погодних умов. У посушливі роки приріст більший, і навпаки.

Лісові смуги чинять позитивний екологічний вплив. Вони регулюють вітровий режим, температуру, відносну вологість повітря, поглинають вуглекислоту, виділяють чистий кисень. Один гектар лісових насаджень виділяє стільки кисню, скільки потрібно для дихання 200 чоловік.