3.3. Меліоративні заходи на гідрографічному фонді
Гідрографічний земельний фонд об'єднує береги і дно давньої гідрографічної сітки з прилеглими до них схилами крутизною понад 9 градусів. Землі цього фонду характеризуються різними несприятливими умовами. Тут найбільш змиті ґрунти. Інтенсивно проявляється площинна і особливо гостро – лінійна ерозія. Через значну стрімкість ухилів має місце недостатнє зволоження, місцями на берегах спостерігається близький вихід на поверхню чи відшаровування третинних відкладів та інших ґрунтоутворюючих порід, утворення зсувів, карстів, наявність намитих ґрунтів чи заболоченості на днищах балок, вплив експозиції на мікроклімат тощо.
Оскільки в нашому випадку присітковий фонд не вділяється то дія стокорегулюючої смуги поширюється і територію гідрографічного фонду. Окрім цього на південній експозиції крутосхилу долини проектуеться створити сад, який закріплень відкоси схилу і припинить ерозію ґрунту на ньому, частина цього схилу, Північний схил підлягає суцільному залісненю.
Враховуючи вище наведене створення прибалкової смуги не проектуємо.
На одному з берегів древньої гідрографічної сітки утворився яр ІІ стадії розвитку, з метою запобігти збільшенню його площі плануємо створити прияркові смуги з обох його берегів. Призначення прияркових смуг - послаблення росту діючих ярів шляхом скріплення ґрунтів на їх відкосах за допомогою кореневих систем дерев, попередження знесення снігу в яри, покращення режиму зволоженя відкосів, сприяння швидшому їх заростанню.
Оскільки відкоси яру ще не .прийняли кут природного ухилу, відстань від прияркової смуги до бровки яру визначається за формулою:
Дно гідрографічної сітки в нашому випадку нерозмите ярами вкрите луговою рослинністю, томи ми запроектуємо його під покращені випаси.
L
= h(ctg
-ctg
)+b
(7),
де L - відстань від бровки яру до першого ряду прияркової лісової смуги, м;
h - глибина яру, м;
b-ширина міжрядь у приярковій смузі, м;
- крутизна природного відкосу, град;
- крутизна відкосу у період створення лісової смуги, град.
LІІІ = 20*(ctg 33˚-ctg 55˚)+2,5 = 6,8 м.
Отже, створювати прияркові смуги необхідно на відстані не менше, ніж 7 м від бровки яру.
Прияркові смуги проектуємо щільної конструкції шириною 15 м, щоб запобігти здуванню снігу в яр, у прибровкові ряди висаджуємо коренепаросткові породи (терен, обліпиха, акація). Загальна кількість рядів 5 відснь між ними – 2,5м, розміщення садивних місць у ряду – 0,75м.
Закріплення діючих ярів приярковими смугами .неможливе, без затримання або відведення стоку, що потрапляє у вершину яру. А тому одночасно зі створенням прияружних смуг влаштовуємо найпростіші гідротехнічні споруди – водоспуск, а у верхів'ї яру проводимо задерновування. Схему прияркових смуг показано на рис. 4.
0,75
Тр Ак С С Об -----
Тр Ак С С Об
Рис. 4. Схема прияркової лісової смуги щільної конструкції:
Тр– терен звичайний, Ак – акація біла, С – сосна звичайна, Об - обліпиха).
Розрахунок потреби садивного матеріалу для створення прияркових лісових смуг наведено в табл. 5.
Таблиця 5
Розрахунок потреби садивного матеріалу для створення прияркових лісових смуг
Номери смуг |
Протяжність, км |
Площа, га |
Потрібна кількість садивного матеріалу, тис. шт. |
||||
Всього |
У тому числі по породах |
||||||
Терен |
Акація |
Сосна зв. |
Обліпиха |
||||
1 |
0,22 |
0,33 |
1467 |
293 |
293 |
587 |
293 |
2 |
0,14 |
0,21 |
933 |
187 |
187 |
373 |
187 |
Разом |
0,36 |
0,54 |
2400 |
480 |
480 |
960 |
480 |
Загалом для створення приярових захисних лісових смуг потрібно 2,4 тис. шт. сіянців і саджанців.