
- •Розділ 1. Аналіз природно-кліматичних умов місцерозташування господарства
- •Розділ 2. Меліоративна організація території
- •2.1. Теоретичні основи меліоративної організації території
- •2.2. Результати вивчення характеру рельєфу за гіпсометричною картою
- •2.3. Виділ земельних фондів
- •Розділ 3. Меліоративні заходи на земельних фондах
- •3.1. Меліоративні заходи на привододільному фонді
- •3.2. Меліоративні заходи на присітковому фонді
- •Розрахунок потреби садивного матеріалу для створення стокорегулюючої смуги
- •3.3. Меліоративні заходи на гідрографічному фонді
- •3.4. Визначення співвідношення земельних угідь та оптимальної лісистості
- •4.1. Полезахисні, стокорегулюючі і прияркові смуги
- •4.2. Технологія суцільного заліснення берегів балок, ярів, крутосхилів
- •4.3. Розробка технологічних карт
- •Література
3.2. Меліоративні заходи на присітковому фонді
Присітковий фонд - це нижні частини привододільних схилів, де внаслідок їх значної крутизни може формуватись інтенсивний змив ґрунту (площинний, дрібнострумковий, струмковий). Меліоративні заходи тут спрямовані на розпилення поверхневого стоку води, переведення його у внутрішньоґрунтовий, покращення фізико-механічних властивостей ґрунту, підвищення його родючості.
Спочатку потрібно визначити можливі втрати ґрунту від змиву для умов господарства за формулою:
Р = 0,001
(5),
де Р – змив ґрунту, м /га;
V – каламутність суспензії стоку, г/л;
L – довжина ліній водотоку, м;
Н – шар поверхневого стоку, мм;
е – інтенсивність (модуль) стоку, л/га;
d – об'ємна маса ґрунту, м/м3.
Показники V, Н, е перебувають у тісному зв'язку з характером ґрунтового покриву (зернові, багаторічні трави чорний пар, пори року тощо). Тому втрати ґрунту від змиву визначаємо для весняного стоку талих вод та для літнього стоку зливових вод.
Весняний стік талих вод
Р
= 0,001
= 15,0
м3/га
Літній стік зливових вод
Р = 0,001
= 2,1 м3/га
Із розрахунків видно, що інтенсивність (ступінь) змиву ґрунту при весняному стоці талих вод оцінюється як сильна, а при літньому стоці зливових вод – слабка.
З метою захисту схилів при сіткового фонду проектуємо створити стокорегулюючу смугу, розрахунок ширини якої здійснюємо за формулою Г.О.Харитонова (1938):
В
=
(6),
де В – ширина стокорегулювальної смуги, м;
1 – модуль стоку, л/га; (у Лісостепу для весняного стоку приблизно 11 л/с, для зливового - 32 л/с);
L – протяжність лінії водотоку від вододілу чи від останньої полезахисної смуги до стокорегулювальної смути, м;
і – кут нахилу вздовж лінії водотоку:
К – коефіцієнт поглинання Ґрунтом рідкого поверхневого стоку, мм/хв. (для весняного стоку - 0,7-1,0 мм, для зливового - 10 мм);
Таким чином ширина стокорегулюючої смуги для весняного стоку становитиме:
В
=
=
10,5 м,
А для літнього зливового стоку:
В
=
= 2,5 м
Отже стокорегулювальні смуги приймаємо шириною 10,5 м. Оскільки вона повинна забезпечити більш-менш рівномірне сніговідкладення, то конструкцію їх приймаємо ажурною. Для кращого розпилення і поглинання поверхневого стоку узлісковий верхній ряд створюють з кущів.(рис. 3).
2,0
2,0
2,0
2,0
1,25
1,25
10,5
Яс Д Д Яс См
Яс Д Д Яс См
Яс Д Д Яс См
Рис. 3. Схема стокорегулювальної смуги ажурної конструкції на вилужених чорноземах: Яс – ясен зелений; Д – дуб звичайний; См – смородина золотиста.
Потреба садивного матеріалу для створення водорегулюючих смуг показано в табл. 4.
Таблиця 4
Розрахунок потреби садивного матеріалу для створення стокорегулюючої смуги
Номери смуг |
Протяжність, км |
Площа, га |
Потрібна кількість садивного матеріалу, тис. шт |
|||
Всього |
У тому числі по породах |
|||||
Ясен |
Дуб |
Смородина |
||||
Основні |
||||||
1 |
1,5 |
2,25 |
10000 |
4000 |
4000 |
2000 |
2 |
4,84 |
7,26 |
32267 |
12907 |
12907 |
6453 |
3 |
3,62 |
5,43 |
24133 |
9653 |
9653 |
4827 |
Разом |
9,96 |
14,94 |
66400 |
26560 |
26560 |
13280 |
Враховуючи той факт, що в нашому випадку при сітковий фонд дуже вузький, тобто крутість схилу значна він об'єднується з гідрографічним. Оскільки експозиція схилу південна ми використовуємо ці землі під створення виноградника.