Розділ 3. Меліоративні заходи на земельних фондах

3.1. Меліоративні заходи на привододільному фонді

Привододільний фонд включає вододільні плато і прилеглі до них верхні частини привододільних схилів крутістю до 3°. Головним несприятливим фактором тут є дія шкідливих вітрів. Цю територію можна проектувати для вирощування різних сільськогосподарських культур у системі основних польових сівозмін.

На площі привододільного фонду необхідно запроектувати розміщення полезахисних (снігорозподілювальних, вітроломних) лісових смуг. Основне їх призначення – зменшення швидкості вітру і зниження тим самим шкідливого впливу хуртовинних і суховійних вітрів.

Основні лісові смуги розміщують упоперек напрямку шкідливих вітрів чи поверхневого стоку вод (наприклад у Лісостепу), а допоміжні розміщують перпендикулярно до основних для посилення їх захисного впливу.

Відстань між основними смугами встановлюється з таким розрахунком, щоб простір між двома сусідніми смугами був у зоні ефективного впливу смуг на вітер. Протяжність такої зони залежить від висоти смуг, а висота смуг - від біологічних особливостей головних порід, ґрунтово-кліматичних умов цього регіону і конструкції смуг. На темно-каштанових ґрунтах вона становитиме 300 м.

Розташування основних полезахисних смуг збігається з довгими краями полів сівозмін. Полезахисні смуги запроектовані також вздовж кордонів землекористування.

На стиках основних і допоміжних лісових смуг для проїзду аграрної техніки проектуємо у головних смугах проміжки шириною 10 м.

Ажурність лісової смуги – відношення площі просвітів у поздовжньому профілі лісової смуги в облистненому стані до загальної площі. Конструкції лісових смуг. Виділяють три основні та дві допоміжні конструкції лісових смуг. Основні – продувна, ажурна, щільна (непродувна); проміжні - ажурно-продувна, ажурно-щільна.

При цьому в районах з переважанням несприятливих холодних хуртовинних вітрів потрібно створювати лісові смуги продувної конструкції; у лісостепу – ажурної чи ажурно-продувної з більшою ажурністю; у cтепу проти суховійних вітрів – ажурні з невеликою вітропроникністю; у районах прояву дефляції, чорних пилових бур – також ажурні, але більшої вітропроникності. Цього можна досягти шляхом певного підбору асортименту деревно-кущових порід, їх змішування, ширини смуги тощо.

Оптимальну ажурність смуги розраховуємо за формулою:

P = (3),

де, Р – ажурність смуги, у відсотках;

L – відстань від смуги, на якій спостерігається зниження швидкості вітру, м;

Н – висота смуги, м;

V – швидкість вітру, м;

α – кут між напрямком вітрового потоку і лісовою смугою, град.

P = = 52%

Ажурність у 52 % відповідає ажурній конструкції полезахисної смуги.

Виходячи із обрахованої ажурності крони, враховуючи район розташування даної території проектуємо смуги ажурної конструкції.

Ажурна конструкція характеризується наявністю просвітів середньої величини, що розміщені рівномірно по всьому профілю і у кронах і між стовбурами. Ця конструкція належить до вузьких смуг. Рівномірний розподіл просвітів забезпечується наявністю деревних порід різної інтенсивності росту, що утворюють два яруси. Підлісок із високих кущів рівномірно заповнює просвіти між стовбурами дерев.

Протяжність зони захисного впливу смуги залежить від кута підходу вітрового потоку до лісової смуги. Захисний вплив найбільш ефективний, якщо кут між напрямом вітру і лісосмугою становить. 90°. При відхиленні напряму вітру протяжність зони впливу зменшується, при цьому ступінь зменшення пропорційний значенню відхилення напряму вітру від перпендикулярного. Отже, зона впливу лісової смуги на зниження швидкості вітру залежить від висоти і ступеня ажурності смуги, швидкості,вітру, кута набігання вітрового потоку.

Відносна та абсолютна вологість під захистом лісових смуг усіх конструкцій збільшується. На міжсмугових ділянках відносна вологість повітря в середньому підвищується на 2-3%, а абсолютна – на 0,5-1,0 мм.

Транспірація рослин під захистом лісових насаджень змінюється позитивно: інтенсивність її у сільськогосподарських культурах на захищених лісовими смугами полях значно зменшується що сприяє більш економному витрачанню ґрунтової вологи.

Випаровування на міжсмугових ділянках внаслідок підвищення відносної вологості повітря і зниження швидкості вітру зменшується на 15-45% залежно від початкової швидкості вітру і відстані ділянки поля від лісової смуги.

Лісові смуги чинять позитивний санітарно-гігієнічний вплив. Вони регулюють вітровий режим, температуру, відносну вологість повітря, поглинають вуглекислоту, виділяють кисень.

Породи, з яких формуються захисні лісонасадження, за своїм функціональним призначенням поділяються на три групи: головні, супутні та кущові.

До головних належать породи, які відіграють функціональну роль у насадженні. Ці породи утворюють верхній ярус насаджень (дуб звичайний). Вони найбільш високі, стійкі й довговічні за даних екологічних умов.

Супутні породи забезпечують кращий ріст головної породи. Вони займають другий ярус насадження, тіневитривалі, мають щільну крону, що сприяє затіненню ґрунту, а також формуванню стовбурів і крон дерев головної породи (яблуня лісова).

Кущові породи сприяють притіненню ґрунту, що запобігає задернінню, особливо в узліскових рядах. Крім того сприяють рівномірному вертикальному зімкнені, що особливо актуально для ажурної конструкції.

Параметри (ширина) полезахисної лісової смуги зумовлюються кількістю рядів і шириною міжрядь, для нашого регіону це шестирядні смуги з відстанню між рядами 2,5 м, з крайніми рядами з скумпії, центральні 2 ряди з акації білої, а між ними смуги з абрикоса звичайного. Допоміжні смуги 3-рядні із однієї головної породи (акації білої). У ширину смуги включаються закраїни з обох сторін, вони приймаються рівними ширині міжряддя (кожний – половині міжряддя), у нашому випадку – 1,25 м. Крок садіння 0,75 м. Схеми полезахисних лісових смуг показані на рис. 1. і 2.

2,5

2,5

2,5

2,5

2,5

1,255

1,25

15 м

Ск Аб Ак Ак Аб Ск

Ск Аб Ак Ак Аб Ск

Ск Аб Ак Ак Аб Ск

Рис. 1. Схема основної полезахисної лісової смуги ажурної конструкції:

Ск – Скумпія звичайна; Аб – Абрикос звичайний; Ак – Акація біла.

2,5

2,5

1,25

1,25

7,5 м

Ак Ак Ак

Ак Ак Ак

Ак Ак Ак

Рис. 2. Схема допоміжної полезахисної лісової смуги:

Ак – Акація біла.

Кількість садивного матеріалу, що необхідна для створення полезахисних смуг подано в табл. 3.

Таблиця 3

Розрахунок потреби садивного матеріалу для створення полезахисних лісових смуг

Номери смуг	Протяжність, км	Площа, га	Потрібна кількість садивного матеріалу, тис. шт.
			Всього	У тому числі по породах
				Акація біла	Абрикос	Скумпія
Основні смуги
1	1,86	2,79	14880	4960	4960	4960
2	2,46	3,69	19680	6560	6560	6560
3	3,09	4,64	24720	8240	8240	8240
4	3,71	5,57	29680	9893	9893	9893
5	4,33	6,50	34640	11547	11547	11547
6	4,68	7,02	37440	12480	12480	12480
7	4,7	7,05	37600	12533	12533	12533
8	4,72	7,08	37760	12587	12587	12587
9	4,74	7,11	37920	12640	12640	12640
10	4,76	7,14	38080	12693	12693	12693
11	4,77	7,16	38160	12720	12720	12720
12	2,29	3,44	18320	6107	6107	6107
13	1,27	1,91	10160	3387	3387	3387
14	2,8	4,20	22400	7467	7467	7467
15	1,93	2,90	15440	5147	5147	5147
16	1,1	1,65	8800	2933	2933	2933
Разом	53,21	79,82	425680	141893	141893	141893
Допоміжні смуги
1	0,30	0,225	1200	1200
2	0,30	0,225	1200	1200
3	0,30	0,225	1200	1200
4	0,30	0,225	1200	1200
5	0,30	0,225	1200	1200
6	0,30	0,225	1200	1200
7	0,30	0,225	1200	1200
8	0,30	0,225	1200	1200
9	0,30	0,225	1200	1200
10	0,30	0,225	1200	1200
11	0,30	0,225	1200	1200
12	0,30	0,225	1200	1200
13	0,30	0,225	1200	1200
14	0,30	0,225	1200	1200
15	0,30	0,225	1200	1200
16	0,30	0,225	1200	1200
17	0,30	0,225	1200	1200
18	0,30	0,225	1200	1200
19	0,30	0,225	1200	1200
20	0,30	0,225	1200	1200
21	0,30	0,225	1200	1200
22	0,30	0,225	1200	1200
23	0,30	0,225	1200	1200
24	0,30	0,225	1200	1200
25	0,30	0,225	1200	1200
26	0,30	0,225	1200	1200
27	0,30	0,225	1200	1200
28	0,30	0,225	1200	1200
29	0,30	0,225	1200	1200
30	0,30	0,225	1200	1200
31	0,30	0,225	1200	1200
32	0,30	0,225	1200	1200
33	0,30	0,225	1200	1200
34	0,30	0,225	1200	1200
35	0,30	0,225	1200	1200
36	0,30	0,225	1200	1200
37	0,32	0,240	1280	1280
38	0,24	0,180	960	960
39	0,28	0,210	1120	1120
40	0,30	0,225	1200	1200
41	0,20	0,150	800	800
42	0,28	0,210	1120	1120
43	0,30	0,225	1200	1200
44	0,30	0,225	1200	1200
45	0,30	0,225	1200	1200
Разом	13,32	9,990	53280	53280
Всього	66,53	89,81	478960	195173	141893	141893

Оптимальність розміщення полезахисних лісових смуг потрібно перевірити шляхом визначення коефіцієнта захисної дії смуг за формулою:

К = (4),

де К – коефіцієнт корисної дії смуг;

L – сумарна протяжність основних лісових смуг, км;

l – зона ефективного впливу смуги на вітер, тобто відстань між головними смугами, м;

S – площа привододільного фонду.

К = = 0,91

Оскільки коефіцієнт (К) більший від 0,9, поля достатньо захищені від шкідливого впливу вітрів, тому таке розміщення полезахисних смуг можна вважати задовільним.

Крім лісомеліоративних, на привододільному фонді слід запроектувати й агротехнічні заходи, які, не потребуючи великих додаткових, витрат, сприятимуть більшій ефективності дії полезахисних лісових смуг, підвищенню врожайності аграрних культур.

Оскільки господарство розташоване в районі прояву, хоч і незначної, дефляції, то доцільно запроектувати без відвальний обробіток ґрунту із збереженням стерні, перехресний посів створення одно-двометрових куліс через 30-50 метрів із високо стеблових культур (кукурудзи, соняшника тощо) на парах, полях зернових тощо смугове розміщення аграрних культур.