
- •Міністерство освіти і науки України Український державний лісотехнічний університет
- •Розділ 2. Меліоративна організація території
- •2.1. Теоретичні основи меліоративної організації території
- •2.2. Результати вивчення характеру рельєфу за гіпсометричною картою
- •2.3. Виділ земельних фондів
- •3.1. Меліоративні заходи на привододільному фонді
- •3.2. Меліоративні заходи на присітковому фонді
- •3.3. Меліоративні заходи на гідрографічному фонді
- •3.4. Визначення співвідношення земельних угідь та оптимальної лісистості
- •4.1. Полезахисні, стокорегуяювальиі, частково прибалкові і прияркові (вздовж донних і вершинних ярів) смуги
- •4.2. Технологія суцільного заліснення берегів балок, ярів, крутосхилів
- •4.3. Розробка технологічних карт
- •Список використаної літератури :
Міністерство освіти і науки України Український державний лісотехнічний університет
Кафедра лісових культур та лісової селекції
Курсова робота
з дисципліни „Захисне лісорозведення”
(пояснювальна записка до проекту меліоративних заходів на території землекористування Старобільського району Луганської області)
Виконав: студент групи ЛГ-51
Ільницький Л.М.
Допущено до захисту_____________
Захищено з оцінкою______________
Львів-2004
Зміст
Вступ .......................................................................................................................
Розділ 1. Аналіз природно-кліматичних умов місцерозташування господарства ...........................................................................................................................
Розділ 2. Меліоративна організація території ....................................................
2.1. Теоретичні основи меліоративної організації території .............................
2.2. Результати вивчення характеру рельєфу за гіпсометричною картою.
2.3. Виділ земельних фондів ..........................................................................
Розділ 3. Меліоративні заходи на земельних фондах .......................................................
3.1. Меліоративні заходи на привододільному фонді ...............................................
3.2. Меліоративні заходи на присітковому фонді .......................................................
3.3. Меліоративні заходи на гідрографічному фонді ......................................
3.4. Визначення співвідношення земельних угідь та оптимальної лісистості
Розділ 4. Агротехніка створення захисних лісових насаджень ...........................
4.1. Агротехніка створення полезахисних, стокорегулювальних, прибалкових та прияркових лісових смуг ...............................................................
4.2.Технологія суцільного заліснення берегів балок, ярів, крутосхилів ...
4.3.Розробка технологічних карт ..................................................................
Розділ 5. Екологічне обґрунтування запроектованих заходів .....................
Список літератури ..........................................................................................
План-проект меліоративних заходів ...................................................................
Вступ
На значній території нашої країни земля має високу потенційну родючість і є основою національного багатства. Але чорноземи та інші типи родючих грунтів розташовані в природно-кліматичних зонах ризикованого землеробства, де несприятливі явища руйнують основу аграрного виробництва - родючість грунту, знижують продуктивність земель.
На Україні ерозійними процесами охоплено більше 20 млн. га земель, сільське господарство не добирає з них від 40 і більше відсотків врожаю рослинництва. Головними причинами цього є висока розораність території, яка в лісостепу і степу - головних землеробських регіонах - сягає 75-85%, що в кілька разів є вищою, аніж у середньому в європейських країнах, а також низька лісистість (14,3%) і нерівномірність розміщення лісів на території.
Гарантувати стабільність врожаїв і високу продуктивність сільськогосподарських угідь неможливо без оптимізації лісистості в агроландшафті, без ефективного використання захисних лісових насаджень, тобто захисного лісорозведення.
Захисне лісорозведення передбачає створення різних видів лісових насаджень на безлісних площах з метою позитивного впливу на екологічну ситуацію місцевості. Основне завдання захисного лісорозведення - це захист грунту від руйнування, створення оптимальних умов для прояву його родючості за рахунок послаблення чи ліквідації несприятливого впливу різних негативних факторів навколишнього середовища.
Розділ 1. Аналіз природно-кліматичних умов місцерозташування господарства
Старобільський район Луганської області розташований на території Донецько-Хоперського агромеліоративного округу. Для даної території характерний континентальний клімат. Середня температура липня становить +21˚С січня -10˚С. Сума активних температур складає 2900. Вегетаційний період триває 220 днів. Величина середньорічних опадів становить 415 мм, з яких на зимовий період припадає 95 мм. Запас снігової води весною складає 67 мм. Танення снігу спостерігається протягом близько 15 дня. Інтенсивність сніготанення становить 4,5. Величина літніх зливових опадів складає біля 60 мм. Максимальна кількість опадів за зливу становила 65 мм. Середня інтенсивність літніх зливових опадів 1,6. На даній території величина випаровування становить 350 мм. Коефіцієнт стоку – 0,10. Коефіцієнт зволоження або водного балансу; його потрібно визначити за формулою Г.Т.Селянинова (1937):
К
=
(1)
К
=
= 2,91
Щодо вітрового режиму, то переважаючими вітрами є західні, південно-західні, південні. В середньому за рік спостерігається 22 днів з сильними вітрами. Сильні вітри спостерігаються протягом листопада по травень.Середня швидкість вітру за рік становить 3,1 м/с.
Старобільський район знаходиться на території Середньо-Російської височини на абсолютній висоті 200-220 м над рівнем моря. Глибина місцевого базису ерозії сягає 100-120 м.. Розчленованість території становить близько 1,4 – 1,6 км/км2. Переважаючими типами грунтів є чорноземи звичайні та південні глинисті. Розораність території сягає 73,0 %. Переважаючими видами лісових насаджень є розріджені заплавно байрачні дубові ліси. У сільськогосподарському виробництві переважає зерново-соняшникова, скотарська спрямованість.
Суховійні вітри — потоки повітряних мас південного та південно-східного напрямків, які рухаються зі швидкістю понад 5 м/с, мають низьку (не вище 20-30%) відносну вологість і температуру понад 25-30°С. При суховіях швидкість вітру досягає 20 м/с, а випаровування зростає до 22 мм за добу.
Суховійні вітри призводять до посухи. Посуха - це тривалий, інколи 60 - 70 днів, бездощовий період при підвищеній температурі і низькій вологості повітря навесні або влітку. Посуха призводить до порушення водного балансу в рослинах, зниження врожайності і навіть повної загибелі рослин. Розрізняють ґрунтову, атмосферну і загальну посухи. Ґрунтова посуха настає при нестачі для рослин води в грунті, атмосферна — при високій температурі і низькій відносній вологості повітря, коли рослини не встигають транспірувати вологу і засихають зеленими. Атмосферна посуха призводить до швидкого висушування грунту, і тоді настає загальна посуха.
Хуртовинні та холодні вітри на території спостерігаються дуже рідко Хуртовинні вітри - це вітри зимового періоду швидкістю понад 5-10 м/с. Розрізняють верхову, низову та загальну хуртовини. При верховій хуртовині сніг переноситься вітром і відкладається в затишкових місцях. Низова хуртовина переносить сухий сніг, який випав раніше. При поєднанні верхової та низової хуртовин виникає загальна хуртовина
Змив і розмив грунту. Ці явища називають водяною ерозією і розуміють під ними руйнування і переміщення водою верхнього шару грунту та підстилаючих порід. Водяна ерозія набула таких розмірів, що завдає такої шкоди, що захист від неї став однією із глобальних проблем.
Виходячи з природньо-кліматичних умов та специфіки ведення господарства регіону доцільним буде запроектувати заходи щодо зниження негативного впливу дії природних явищ на навколишнє середовище. До таких слід віднести створення захисних, водорегулюючих, лісових насаджень, встановлення гідротехнічних споруд та ін.