
- •Національний університет харчових технологій кафедра біотехнології і мікробіології курсова робота
- •Реферат
- •1.2.3. Фізіолого-біохімічні властивості ………………………………11
- •Розділ 1 характеристика бактерій Corynebacterium diphtheriae
- •1.1. Загальна характеристика роду Corynebacterium
- •1.2. Характеристика виду Corynebacterium diphtheriae
- •Місце Corуnebacterium diphtheriae у філогенетичній класифікації
- •1.2.1. Морфологія Corynebacterium diphtheriae
- •1.2.2. Культуральні властивості Corynebacterium diphtheriae
- •1.2.3. Фізіолого-біохімічні властивості Corynebacterium diphtheriae
- •Розділ 2 екологія Corynebacterium diphtheriae
- •2.1. Ферментативна активність та резистентність
- •2.2. Особливості епідеміології дифтерії
- •Розділ 3 практичне значення Corynebacterium diphtheriae
- •3.1. Отримання імуномодулятора
- •ВИсновки
- •Список ЛітературИ
Національний університет харчових технологій кафедра біотехнології і мікробіології курсова робота
з дисципліни «Біологія клітин»
на тему: «Морфолого-культуральні ознаки, екологія та практичне значення
бактерій Corynebacterium diphtheriae»
Студента І курсу 4 групи
напряму підготовки 6.051401 «Біотехнологія»
Чайки Є. В.
Керівник доцент кафедри біотехнології і мікробіології, кандидат технічних наук Красінько В. О.
Національна шкала ________________
Кількість балів: __________ Оцінка: ECTS _____
Члени комісії ____________________________________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
______________________________________________ (підпис) (прізвище та ініціали)
м. Київ – 2013 рік
Реферат
Дана курсова робота виконана згідно отриманого завдання. Структура курсової роботи відповідає вимогам щодо порядку оформлення курсових робіт, вказаних в «Методичних рекомендаціях до виконання курсової роботи з дисципліни «Біологія клітин »для студентів напряму підготовки 6.051401 «Біотехнологія» денної та заочної форм навчання».
Зміст даної курсової роботи викладений на 19 сторінках. Курсова робота містить 1 таблицю і 2 рисунки, 10 літературних джерел, не містить схем і графіків.
У загальній частині курсової роботи представлена характеристика бактерій Corynebacterium diphtheriae, що використовується для отримання безпечного імуномодулятора.
У розділі «Характеристика бактерій Corynebacterium diphtheriae» проаналізовано морфологічні ознаки, у тому числі: особливості будови клітини, культуральні та фізіологічні ознаки, у тому числі: особливості росту на поживних середовищах та історія одержання мутантного штаму.
У розділі «Практичне значення Corynebacterium diphtheriae» описано отримання препарату імуномодулятора та його використання.
Ключові слова: Corynebacterium diphtheriae, екзотоксин, антитоксична сироватка, анатоксин, імуномодулятор.
ЗМІСТ
стор.
РЕФЕРАТ.................................................................................................................2
ВСТУП…………………………………………………………………………….4
РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА БАКТЕРІЙ Corynebacterium diphtheriae.....6
1.1Загальна характеристика роду Corynebacterium………………………..7
1.2Характеристика виду Corynebacterium diphtheriae……………………..7
1.2.1. Морфологічні ознаки………………………………………………8
1.2.2. Культуральні властивості …………………………………………9
1.2.3. Фізіолого-біохімічні властивості ………………………………11
РОЗДІЛ 2. ЕКОЛОГІЯ Corynebacterium diphtheriae………………………….12
2.1. Ферментативна активність та резистентність …...……………...……13
2.2. Особливості епідеміології……………………..…………………….…15
РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ Corynebacterium diphtheriae…………15
3.1. Отримання імуномодулятора …...…………………………..…………15
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...18
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………………...19
Вступ
Біотехнологія - промислове використання біологічних агентів (мікроорганізми, рослинні клітини, тваринні клітини, частини клітин: клітинні мембрани, рибосоми, мітохондрії, хлоропласти) для одержання цінних продуктів і здійснення цільових перетворень. У біотехнологічних процесах також використовуються такі біологічні макромолекули як рибонуклеїнові кислоти (ДНК, РНК), білки – найчастіше ферменти. ДНК чи РНК необхідна для переносу чужорідних генів у клітини [1].
Люди виступали в ролі біотехнологів тисячі років: пекли хліб, варили пиво, робили сир, інші молочнокислі продукти, використовуючи різні мікроорганізми і навіть не підозрюючи про їхнє існування. Власне сам термін "біотехнологія" з'явилася в нашій мові не дуже давно, замість нього вживалися слова "промислова мікробіологія", "технічна біохімія" і ін. Імовірно, найдавнішим біотехнологічним процесом було бродіння. На користь цього свідчить опис процесу приготування пива, виявлений у 1981 р. при розкопках Вавілону на дощечці, що датується приблизно 6-м тисячоріччям до н.е. У 3-м тисячоріччі до н.е. шумери виготовляли до двох десятків видів пива. Не менш древніми біотехнологічними процесами є виноробство, хлібопечення й одержання молочнокислих продуктів [8].
У традиційному, класичному, розумінні біотехнологія — це наука про методи і технології виробництва різних речовин і продуктів з використанням природних біологічних об'єктів і процесів [2].
Термін "нова" біотехнологія на противагу "старої" біотехнології застосовують для позначення біопроцесів, що використовують методи генної інженерії, нову біопроцесорну техніку, і більш традиційні форми. Так, звичайне виробництво спирту в процесі бродіння - "стара" біотехнологія, але використання в цьому процесі дріжджів, поліпшених методами генної інженерії з метою збільшення виходу спирту - "нова" біотехнологія.
Законом України «Про ветеринарну медицину» визначені основні задачі ветеринарної медицини «в області наукових знань і практичної діяльності, спрямовані на попередження хвороб тварин і їх лікування, випуск повноцінних і безпечних у ветеринарному відношенні продуктів тваринництва і захист населення від хвороб, загальних для людини і тварин»[6].
Вирішення цих задач здійснюється методами біотехнології.
Так, використання у ветеринарії симбіонтного штаму Corynebacterium diphtheria tox–108 дозволить знизити захворюваність у сільськогосподарських тварин, скоротити застосування інших лікувальних препаратів, в тому числі реактогенних вакцин та антибіотиків, що призводять до сенсибілізації організму, вторинним імунодефіцитів, порушень мікроекології кишечника (дисбіози) і до збільшення щільності циркуляції високопатогенних штамів мікроорганізмів [10].