8. Критерії оцінювання учнівських робіт в школі з врахуванням вікових особливостей дітей.

Оцінювання навчальних досягнень учнів відбувається відповідно до рівня засвоєння навчального матеріалу:

— І рівень — початковий (пізнавальний), на якому учень розпізнає та відтворює окремі факти, елементи об'єктів при повторному сприйнятті раніше засвоєної інформації про них, або дій з ними. Оцінювання на цьому рівні відбувається в межах від 1 до 3 балів;

— II рівень — середній (репродуктивний), на якому учнем здійснюється репродуктивна дія (копія) шляхом самостійного відтворення і застосування інформації про раніш засвоєну основу для виконання відомої дії у типовій ситуації. На цьому рівні учень може одержати від 4 до 6 балів;

— III рівень — достатній (конструктивно-варіативний). У цьому випадку відбувається суб'єктивно нова інформація в процесі самостійної побудови або трансформації відомої основи для виконання нової дії у нетиповій ситуації. Оцінка навчальних досягнень учнів визначається від 7 до 9 балів;

— IV рівень — високий (творчий). Результатом діяльності на цьому рівні є самостійне конструювання орієнтаційної основи дії (знання-трансформації), в процесі цієї діяльності створюється об'єктивно нова інформація. Відповідна оцінка на цьому рівні — від 10 до 12 балів.

При оцінюванні практичних робіт необхідна комплексна оцінка, яка містить такі критерії за якістю:

— розкриття та відповідності теми, що вивчається;

— наявність ідеї та образу, що розкривається;

— якість композиції, відповідно до вивчених правил та закономірностей;

— якість володіння засобами та техніками образотворчого мистецтва, на які був націлений навчальний матеріал.

Наслідком правильно організованої перевірки знань є об'єктивне оцінювання, яке є міцним засобом стимулювання навчально-пізнавальної діяльності учнів. Головною умовою позитивного стимулювання є успіх у діяльності. Основним об'єктом стимулювання є потреби і пов'язані з ними мотиви самовираження, самоствердження, спілкування, одержання позитивних вражень, пізнання себе у діяльності та ін. Тому всяка оцінка виступає ще і мірою стимулювання чи антистимулювання, в залежності від того, спонукає вона до успіху чи веде до невдачі і небажання навчатися.

9. Клас кабінет з образотворчого мистецтва. Його організація.

В умовах школи об'єктом спеціально організованого художньо-естетичного середовища може стати предметний кабінет образотворчого мистецтва, який доречно використовувати для уроків образотворчого мистецтва як у початкових, так і в інших класах. Частіше за все добре оснащений та естетично оформлений шкільний кабінет образотворчого мистецтва є результатом спільної праці вчителя, учнів, їхніх батьків та безпосередньо адміністрації школи Навіть часткове оснащення та оформлення будь-якого класного приміщення, з огляду на проведення в ньому тільки уроків образотворчого мистецтва, позитивно впливає на процес залучення молодших школярів до світу прекрасного загалом та художньо-творчої діяльності зокрема.

Найбільш бажаним варіантом достатнього обладнання кабінету образотворчого мистецтва є наявнісгь в ньому декількох функціональних зон: місця дія роботи вчителя. місць для діяльності учнів, гігієнічного куточка та простору для експонування і вберігання спеціального оснащення, технічних засобів навчання, художніх матеріалів та приладдя.

Для кабінету образотворчого мистецтва доцільніше виділяти велику світлу, теплу, добре провітрювану кімнату, що має додаткове т.зв. "підсобне" приміщення (для натурно-методичного фонду, ТЗН та іншого).

В зв'язку з тим, що в кабінеті образотворчого мистецтва діяльність школярів пов'язана з додатковим напруженням зору, слід звернути особливу увагу на організацію освітлення та колірне оформлення кабінету. Достатнє освітлення та гармонійне пофарбування (краще в світлій ахроматичній гамі) кабінету образотворчого мистецтва не лише сприятимуть успішній образотворчості дітей, але й запобігатимуть їх передчасній втомі.

Художньо-декоративне оформлення кабінету має бути обмеженим як за розмірами, так і за кількістю елементів постійного та тимчасового оздоблення. Для постійного оформлення слід використовувати: композиції у формі настінного розпису або мозаїки, зразки справжніх мистецьких творів, декілька стендів за тематикою образотворчої грамоти та систему "затемнення" приміщення.

Тимчасове оформлення може мати суто навчальне спрямування: виставки дитячих художніх робіт, наочні посібники до певної навчальної теми уроку тощо.

Кабінет слід обладнати комплектом відповідних меблів, найкраще спеціальними шафами, стелажами, стільцями та партами, що мають змінний кут нахилу робочої поверхні, підставками для натурних композицій. Але в основному меблі мають відповідати функціональному призначенню, тобто бути зручними у створенні найсприятливіших умов для навчальної та образотворчої діяльності молодших школярів.

Незайвим, а навіть необхідним є у кабінеті "санітарний куточок" (з однією або двома мийками та обов'язковою системою зливу води).

Важливою ланкою в обладнанні та оснащенні шкільного кабінету образотворчого мистецтва виступають сучасні технічні засоби навчання. Тому поряд з перевіреними часом екранно-проекційними та аудіовізуальними технічними засобами (типу кіноапарата, епідіаскопа, діапроектора, кодоскопа, магнітофона, телевізора, відеомагнітофона та ін.) можна використовувати й різні комп'ютерні технології.

В предметному кабінеті необхідно зосередити й систематизувати достатній обсяг навчально-методичних посібників (таблиці, репродукції, зразки дитячих робіт, науково-методичні посібники, сенсорні еталони та іншу наочність з кольорознавства, конструювання, композиції, малювання з натури тощо) та відповідний натурний фонд (муляжі овочів та фруктів, моделі людської голови та тіла, різні предмети побуту та мистецькі твори, особливо зразки виробів декоративно-ужиткового мистецтва). Можна зберігати в кабінеті й необхідні художні матеріали та приладдя (фарби, пензлі, папір, ножиці, клей, різці, пера, крейду, глину, пластилін та інші).

Та головним у створенні, оснащенні та оформленні шкільного кабінету образотворчого мистецтва залишається те, щоб він був зручним місцем для образотворчості дітей та методичним центром для удосконалення педагогічної майстерності вчителів.