5. Призначення та особливості педагогічного малюнка на уроках образотворчого мистецтва в школі.

Образотворчу діяльність учителя, пов'язану з ілюструванням навчального матеріалу, що доповнює усне пояснення і здійснюється безпосередньо в ході уроку, прийнято називати педагогічним малюванням.

Ці малюнки можна розділити на 2 основні види по методам їх використання.

1. Малюнки більшого розміру, розраховані на фронтальну демонстрацію всім учням, які знаходяться в класі.

2. Невеликі начерки, виконані вчителем на полях роботи учня або на окремих аркушах паперу з метою ілюстрування індивідуального пояснення навчального матеріалу.

Вимоги до педагогічного малюнку.

Перш за все, малюнок на дошці повинен бути досить великого розміру, щоб всі сидять в класі добре бачили його, він повинен бути також гранично простим, ясним, лаконічним.

Перед початком роботи вчитель пояснює завдання, супроводжуючи бесіду малюванням на дошці.

При цьому не можна, захоплюючись зображенням, забувати про пояснення. У дошки вчителю необхідно стояти обличчям до класу, перериваючи малювання зверненням до учнів. В процесі роботи необхідно відходити від дошки на деяку відстань, з тим, щоб перевірити зображене, тому що лінії можуть бути нерівними. Проміжки часу слід заповнювати поясненням, розповіддю про завдання наступного етапу роботи і т.д.

6. Методична послідовність побудови зображення на уроках образотворчого мистецтва в школі.

Після аналізу форми натури, бесіди про те, як класти аркуш паперу і компонувати малюнок на ньому, вчитель повинен на дошці, намалювавши рамку, яка буде ніби аркушем паперу, що лежить перед кожним учнем, показати послідовність роботи над малюнком. Звичайно, вчитель підкреслює, що рамок учням малювати не потрібно.

Учитель повинен привчати учнів свідомо розбиратись у конструкції форми зображуваних предметів.

Всю роботу над малюнком потрібно робити на окремі етапи і дати можливість дітям зрозуміти послідовність роботи: композиційне розміщення зображення на аркуші паперу. Великий малюнок можна почати з живого, емоційного начерку (за умови, що він стона витиме основну композиційну ідею). Зображення виконується легкими лініями з виправленням без застосування гумки.

Велику увагу вчитель повинне приділяти питанням техніки малюнка: правильному штрихуванню (в формі, косо), роботі пензлем (по сухому, по мокрому) і т.д.

7. Основи кольорознавства на уроках образотворчого мистецтва . Колір та його ознаки.

Поетапність формування знань та вмінь з основ колористики молодших школярів в образотворчій діяльності передбачає розгляд поняття кольору як складного багаторівневого утворення, що формується на різних рівнях її прояву. На кожному з рівнів відбувається взаємодія компонентів діяльності від пізнавального (або когнітивного) до діяльнісного і від афективного до творчого.

Різноманітні предмети навколишньої дійсності відрізняються один від одного не тільки матеріалом, величиною та формою, а й кольором. Отже, колір - це одна з невід'ємних ознак будь-якого предмета, причому дуже мінлива.

Наука, яка вивчає колір та його властивості - кольорознавство, допомагає нам ознайомитися з кольором у природі, його особливостями, закономірностями та ін.

У кольорознавстві є свої закони, які слід вивчати, щоб застосовувати їх в навчанні та житті. З фізики відомо, якщо пропустити білий сонячний промінь через скляну тригранну призму, він розкладеться на білій поверхні на сім кольорів. спектра у такій послідовності: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій і фіолетовий.