1.Зміст та види занять з образотворчого мистецтва.

Образотво́рче мисте́цтво — мистецтво відображення сущого у вигляді різних образів, зокрема таких як художні образи на площині (графіка, малярство тощо) та в просторі (скульптура).

Образотворче мистецтво відображає дійсність у наочних образах, відтворює об'єктивно наявні властивості реального світу: об'єм, колір, просторовість, матеріальну форму предмета, світлоповітряне середовище тощо. Проте образотворче мистецтво зображує не тільки те, що доступне безпосередньому зоровому сприйняттю, але й передає розвиток подій у часі, певну фабулу, розгорнуту оповідь. Воно розкриває духовний склад людини, її психологію.

Види занять

1.Види занять за матеріалами:

Малювання

Ліплення (аплікація)

Конструювання

Види занять за способом зображення:

за уявленням;

- за уявою.

- за показом педагога

- з пам'яті;

- з натури.

Види занять за кількістю дітей.

Види занять за характером відображення теми.

2. Перспектива на уроках образотворчого мистецтва в школі.

Будь-який малюнок виконується за допомогою ліній та тону. Передача зображає мого предмета здійснюється завдяки знанням закономірностей перспективи та світлотіні.

Перспектива – наука, яка вивчає закономірності зображення предметного світу у відповідності з його зоровим сприйняттям.

Леонардо да Вінчі писав: "Перспектива, поскольку она распространяется на живопись, делится на три главные части: первая из них – это уменьшение, которое претерпевают величины тел на различных расстояниях; вторая часть – это та, которая трактует об уменьшении цветов этих тел; третье – это та, которая уменьшает отчетливость фигур и границ этих тел на разных расстояниях".

Для правильної передачі глибини простору необхідно знати і явища повітряної перспективи, яке заключається в тому, що чим далі віддаляється предмет від глядача в глибину простору, тим менше чітким стає контрастність світлотіні та яскравість кольору. Тобто на великій відстані ми бачимо предмет не тільки зменшеним, але і менш чітким. Це пояснюється етапом атмосфери – повітряне середовище не зовсім прозоре, в ній багато частинок пилу та вологи. Доречі, при віддалені предмети зорово зменшуються як по висоті так і поширені, так і в третьому (глибинному) вимірі, тобто виглядають більш плоскими.

При вивчені основ зображення пейзажу треба навчати дітей розрізняти декілька планів, які характеризують явища повітряної перспективи в конкретному випадку та, в свою чергу, зумовлених цими явищами. На передньому плані предмети видно більш об’ємними, з контрастною світлотінню. На наступному плані, при незначному віддалені тіні здаються набагато світлішими, а яскраво освітлені місця – більших тьмяними. По мірі подальшого віддалення та наближення до горизонту контрасти темного і світлого все більше пом’якшується та на більшому віддалені "зливаються" в світлій думці.

З метою вивчення повітряної перспективи добре ознайомити учнів з творами І. І. Шишкіна, Ф. О. Васильєва, І. І. Левітана, Кюїнджи та інших.

Необхідно мати на увазі, що явища повітряної перспективи треба враховувати не тільки при зображенні далей в природі, але і при зображені невеликих, близьких до рисувальника "фрагментів" природи, при зображенні інтер’єрів, і навіть натюрмортів.