76. Мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у
створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського
суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти. Пріоритетними напрямами державної політики щодо розвитку освіти є: особистісна орієнтація освіти; формування національних і загальнолюдських цінностей; створення для громадян рівних можливостей у здобутті освіти; постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та
форм організації навчально-виховного процесу; розвиток системи безперервної освіти та навчання протягом
життя; пропаганда здорового способу життя; розширення україномовного освітнього простору; забезпечення освітніх потреб національних меншин; забезпечення економічних і соціальних гарантій для професійної самореалізації педагогічних, науково-педагогічних працівників, підвищення їх соціального статусу; розвиток дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти у сільській місцевості та професійно-технічної освіти; органічне поєднання освіти і науки, розвиток педагогічної та психологічної науки, дистанційної освіти; запровадження освітніх інновацій, інформаційних технологій; створення індустрії сучасних засобів навчання і виховання, повне забезпечення ними навчальних закладів; створення ринку освітніх послуг та його науково-методичного забезпечення; інтеграція вітчизняної освіти до європейського та світового освітніх просторів.
77. Система освіти: це сукупність закладів освіти, наукових та науково-методичних установ, науково-виробничих підприємств, держ і місцевих органів управління.
Приципи: - доступність для кодного громадянина усіх форм і типів освітніх послуг, - рівність умов кожної людини для повної реалізації здібностей таланту розвтку, - демократизм, гуманізм школи, - органічний зв'язок зі світовою та нац. Історією, - незалежність освіти від політичних партій, громадських та релігійних організацій, - науково-світський х-тер, інтеграція з наукою та виробництвом, - взаємозв’язок з іншими країнами, - гнучнуість системи освіти, - єдність і наступність, - безперервність та різноманітність сист осв.
Струкрура сис осв: дошкільна освіта, загальна середня, позашкільна, професійно-технічна, вища, післядипломна.
78. Типи ЗНЗ: І 1-4 класи, ІІ 5-9, ІІІ 10=11. Загальноосвітня школа інтернат, вечірня змішана школа, спецшкола, гімназія. Гімназія – знз І-ІІІ ступеня з поглибленим вивченням програми окремих предметів відповідно до переважно гуманітарного напрямку. Ліцей – знз ІІІ ступеня з профільним навчанням. Колегіум ІІІ ступеня філологічно-філософського та культурно-естетичного профілю. Спеціальна ЗОШ, санітарно-курортна школа, навчально-реабілітаційний центр. Вищі закл І рів акр технікум, ІІ коледж, ІІІ ІІІІ інститут, унів.
79. Діти йдуть до початкової школи, навчання у якій триває чотири роки, з шестилітнього віку. У більшості федеральних земель діти в перші два роки навчання не отримують оцінок, а лише загальну характеристику успішності, яка дає інформацію про індивідуальні сильні і слабкі сторони у вивченні окремих предметів.
Після чотирьох років у початковій школі учні переходять до іншої форми навчання загально-освітньої школи ─ на перший вторинний ступінь. П’ятий і шостий класи, незалежно від їх організаційної належності за типом школи, є фазою спостереження та орієнтації з огляду на подальший процес навчання з його основними предметами. Ця фаза орієнтації в більшості земель ФРН організована в межах шкіл різного типу, а в окремих федеральних землях як шкільних ступінь, незалежний від типу школи.
Приблизно чверть учнів після закінчення початкової школи переходить до основної школи. Хто залишає її після 10 чи 9 років навчання, здебільшого приступає до професійної освіти (і щонайменш до 18 років паралельно вчиться у професійному училищі).
Успішне закінчення основної школи відкриває шлях до багатьох професій у ремеслі і промисловості. Навчання в основній школі дає грунтовну загальну освіту.
Реальна школа займає проміжне місце між основною школою і гімназією і дає розширену загальну освіту. Як правило, навчання тут триває шість років від 5 до 10 класу, і закінчується здобуттям середньої освіти.
Дев’ятирічна гімназія (від 5 до 13 року навчання) дає поглиблену загальну освіту. ТелеПузікам 209 групи!
Замість класів тут існує система курсів. На курсах учні вивчають крім обов’язкових в основному ті предмети, які їх особливо цікавлять. Існують мовно-літературно-мистецький, соціологічно-суспільствознавчий та математично-природознавчо-технічний напрямки. До закінчення вищого ступеня мусить вивчатися кожен з трьох напрямків, включно з випускними екзаменами. Обов’язковими предметами є релігія і фізкультура.
Вищий гімназіальний ступінь закінчується випускними іспитами з 4 предметів. склавши екзамени, учень одержує “Атестат зрілості для вступу до вищого навчального закладу” після 13 років шкільного навчання.
Атестат дає право на вивчення всіх спеціальностей у вузах. Проте кількість абітурієнтів настільки зросла, що при прийомі на деякі спеціальності діють федеральні або місцеві обмеження. Критерієм центрального і місцевого відбору є, насамперед, середній бал атестату зрілості та час, який минув від закінчення гімназії до подання заяви на вступ до вузу. При прийомі на медичні спеціальності практикуються співбесіда і вступні тести.
Наступний тип первинного ступеня ─ це загальна школа, у якій навчаються діти від 5 до 10 класу. Деякі загальні школи мають власний вищий ступінь, який створено за зразком гімназійного.
В інтегрованій загальній школі частина предметів (математика, перша іноземна мова, німецька мова, хімія (фізика) викладається, починаючи з 8 класу, за системою курсів.
Спеціальні школи відвідують діти та підлітки, які не можуть отримати достатнього розвитку в загальних школах через інвалідність. Обов’язковість шкільної освіти поширюється і на них.
Вечірні гімназії надають дорослим змогу поряд з їхньою щоденною діяльністю підготуватися до екзамену на атестат зрілості.
80.
81. Загальноосвітній навчальний заклад - це заклад освіти, що
забезпечує потреби громадян у загальній середній освіті. Загальноосвітній навчальний заклад у своїй діяльності
керується Конституцією України ( 254к/96-ВР ), Законами України "Про освіту" ( 1060-12 ), "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ), іншими законодавчими актами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого
самоврядування, цим Положенням та власним статутом. Головним завданням загальноосвітнього навчального закладу
є забезпечення реалізації права громадян на загальну середню освіту, формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, підготовленої до професійного самовизначення, а також створення умов для оволодіння системою
наукових знань про природу, людину і суспільство.
Типи ЗНЗ: І 1-4 класи, ІІ 5-9, ІІІ 10=11. Загальноосвітня школа інтернат, вечірня змішана школа, спецшкола, гімназія. Гімназія – знз І-ІІІ ступеня з поглибленим вивченням програми окремих предметів відповідно до переважно гуманітарного напрямку. Ліцей – знз ІІІ ступеня з профільним навчанням. Колегіум ІІІ ступеня філологічно-філософського та культурно-естетичного профілю. Спеціальна ЗОШ, санітарно-курортна школа, навчально-реабілітаційний центр. Вищі закл І рів акр технікум, ІІ коледж, ІІІ ІІІІ інститут, унів.
82. Вищим органом громадського самоврядування в середньому загальноосвітньому навчально-виховному закладі є загальні збори (конференція) колективу. Делегатів конференції обирають від таких трьох категорій: працівників навчально-виховного закладу, учнів навчально-виховного закладу другого — третього ступеня, батьків, представників громадськості (однакова кількість делегатів від кожної категорії).
Загальні збори (конференція) правомочні, якщо в їх роботі беруть участь не менш як половина делегатів кожної із трьох категорій. Рішення приймається простою більшістю голосів присутніх делегатів. Загальні збори (конференція) скликаються не менш як один раз на рік.Положення визначає такі повноваження загальних зборів (конференції):• обирають раду середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу, її голову, встановлюють термін їх повноважень;• заслуховують звіт директора і голови ради зазначеного закладу про їхню роботу, дають їй оцінку відкритим або таємним голосуванням;• затверджують основні напрями вдосконалення діяльності навчально-виховного закладу, розглядають інші найважливіші питання навчально-виховного процесу;• приймають рішення про стимулювання роботи директора, голови ради навчально-виховного закладу; у разі коли директор не справляється із своїми обов'язками, порушують клопотання перед відповідним структурним підрозділом місцевого органу державної виконавчої влади про його невідповідність посаді.
У період між загальними зборами (конференцією) вищим органом громадського самоврядування є рада середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу. До неї обираються пропорційно представники від працівників цього закладу, учнів школи другого — третього ступенів, батьків і громадськості загальними зборами (конференцією) відкритим або таємним голосуванням. Засідання є правомочним, якщо в ньому бере участь не менш як дві третини її членів. Рішення ради приймаються простою більшістю голосів присутніх на засіданні її членів.
Рада середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу має такі повноваження:
• організовує виконання рішень загальних зборів (конференції);• затверджує режим роботи закладу;• підтримує ініціативи щодо удосконалення системи навчання та виховання, заохочення творчих пошуків, дослідно-експериментальної роботи педагогів;• дає дозвіл на участь у навчально-виховному процесі, керівництві учнівськими об'єднаннями за інтересами діячів науки, культури, членів творчих спілок, працівників підприємств, установ, організацій;• вносить пропозиції директору про стимулювання педагогічних та інших працівників навчально-виховного закладу;• приймає рішення стосовно подання педагогічної ради про нагородження учнів і випускників навчально-виховного закладу за успіхи в навчанні (праці);• у присутності батьків (осіб, які їх замінюють) розглядає пропозиції педагогічної ради про виключення учня із навчально-виховного закладу і за наявності підстав порушує клопотання перед директором про його подальше навчання у відповідному класі;• разом із батьками (особами, які їх замінюють) бере участь у розгляді в державних і громадських організаціях питань, що стосуються їхніх інтересів; разом із засновником або уповноваженим ним органом, громадськими організаціями, директором навчально-виховного закладу створює умови для педагогічної освіти батьків;• розглядає пропозиції, скарги, зауваження учасників навчально-виховного процесу, відповідних структурних підрозділів органів державного управління з питань роботи навчально-виховного закладу і приймає відповідні рішення;• організовує громадський контроль за харчуванням і медичним обслуговуванням учнів;• контролює витрачання бюджетних асигнувань, визначає напрямки використання бюджетних і позабюджетних коштів навчально-виховного закладу для вирішення перспективних проблем удосконалення його діяльності;• розподіляє кошти фонду загального обов 'язкового навчання (фонду всеобучу);• погоджує умови оренди приміщень, споруд і обладнання, створення малих підприємств навчально-виховного закладу та кооперативів;• визначає структуру системи громадського самоврядування навчально-виховного закладу.
.До складу піклувальної ради можуть входити учасники навчально-виховного процесу й інші особи, зацікавлені в удосконаленні діяльності та розвитку школи, у кількості 9 чоловік..Голова піклувальної ради обирається з числа членів піклувальної ради на засіданні піклувальної ради терміном на 2 роки; сприяє залученню позабюджетних засобів для забезпечення діяльності та розвитку школи; сприяє організації і поліпшенню умов праці педагогічних і інших працівників школи; сприяє організації конкурсів, змагань, різноманітних масових позашкільних заходів школи; сприяє удосконаленню матеріально-технічної школи, благоустрою його приміщень і території, здійснює контроль за використанням позабюджетних засобів; розглядає інші питання, віднесені до компетенції піклувальної ради Статутом школи;створює фонд підтримки при піклувальній раді школи, затверджує статут фонду підтримки при піклувальній раді школи.
83. Педагогічна рада розглядає та обговорює:3.1. Заходи щодо виконання навчальним закладом нормативно-правових актів, що регламентують навчальний процес, інструкцій та вказівок вищих організацій про підготовку молодших спеціалістів.3.2. Плани навчально-виховної, методичної роботи, розвитку навчального закладу та зміцнення його матеріальної бази.3.3. Стан і підсумки навчально-виховної та методичної роботи в навчальному закладі.3.4. Удосконалення форм і методів навчання як на денному, так і на заочному відділеннях.3.5.Стан і підсумки роботи відділень, досвід роботи циклових комісій, бібліотеки, інших структурних підрозділів.3.6.Стан практичного навчання в навчальному закладі, посилення зв'язку теоретичного й практичного навчання.3.7. Питання виховання студентів, звіти кураторів груп, стан виховної, культурно-масової та спортивної роботи в навчальному закладі.3.8. Питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників навчального закладу, розвиток творчої ініціативи викладачів.3.9. Впровадження у навчально-виховний процес досягнень науки та кращого педагогічного досвіду.3.10.Стан дослідної роботи, технічної та художньої творчості викладачів і студентів.3.11.Стан профорієнтаційної роботи в навчальному закладі.3.12.Питання охорони праці.3.13.Питання працевлаштування студентів випускних груп, зв'язку з випускниками попередніх років.3.14.Підсумки семестрових, державних екзаменів, захисту дипломних проектів, поточного контролю.3.15.Пропозиції щодо призначення іменних стипендій, нагородження студентів.3.16.Питання відрахування студентів за порушення дисципліни, правил внутрішнього розпорядку гуртожитку, академічні заборгованості, пропуски занять без поважної причини.3.17.Педагогічна рада за необхідності розглядає та обговорює й інші питання роботи навчального закладу.На розгляд педагогічної ради в окремих випадках виносяться питання про відповідність кваліфікації окремих викладачів щодо виконання ними педагогічної й виховної роботи в навчальному закладі.
Педагогічна рада є дорадчим органом, створеним для вирішення основних питань діяльності навчального закладу. Педагогічна рада в своїй діяльності керується законами України "Про освіту", "Про вищу освіту", Положенням про навчальний заклад та іншими нормативними документами, що стосуються її діяльності.
Педагогічна рада утворюється в складі директора, заступників директора, завідувачів відділень, голів циклових комісій, викладачів, завідувача бібліотеки, головного бухгалтера, представників органів студентського самоврядування навчального закладу. Головою педагогічної ради є директор, а за його відсутності -заступник директора з навчальної роботи.
84.
85. Учнівське самоврядування не є формальним органом шкільного життя. Це можливість навчитися жити і працювати за законами демократичного суспільства. Діяльність шкільної ради самоврядування різноманітна і насичена. У центрі уваги – різноманітні заходи:навчання лідерів, шефство над учнями початкових класів; благодійні ярмарки;предметні тижні; дні учнівського самоврядування; акції «Я – господар своєї школи», «Живи, книго!»; спортивні змагання, турніри; виховні години; анкетування; загальношкільні лінійки, чергування у школі; свята, конкурси, ігротеки. створення і впровадження у практику роботи школи ефективної моделі учнівського самоврядування. ЗАВДАННЯ* організація колективного пошуку оптимальної структури учнівського самоврядування школи, яка б відповідала потребам сьогодення;* розробка механізму залучення учнівської молоді до активної участі в учнівського самоврядуванні;* визначення сучасного змісту, форм та методів роботи органів учнівського самоврядування;* ініціювання та реалізація соціально значущих проектів, програм, акцій;* реалізація програми навчання лідерів;
86. Методична робота : - спонукає вчителів до( вдосконалення фахового рівня, підвищення науково-теоретичного рівня, удосконалення педагогічної кваліфікації, підвищення загальнокультурного рівня), - сприяє взаємному збагаченню вчителів педагогічними знахідками, - дає можливість молодим вчителям вчитися педагогічній майстерності у більш досвідчених колег, - забезпечує підтримання в педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку.
Зміст: - вивчення держ докум про школу і освіту, - систематичне вивчення і аналіз навч планів, підручників, інструктивних матеріалів, методичних рекомендацій щодо змісту, форм і методів навч., - вивчення і впровадження в практику роботи сучасних досягнень педагогіки, психології, окремих методик передового педагогічного досвіду. – оволодіння новими методами і прийомами навч і вихов.
Форми: - індивідуальні(самоосвіта, стажування, наставництво, індивідуальні консультації), - колективні( методичні комісії та обєднання, конференції, наради вчителів, семінари, педагогічні читання, ред. Виствки, екскурсії, відкриті уроки, взаємовілвідування.
87. Планування – підготовчий етап кожного управлінського циклу, тому йому відводять одне з важливих місць у системі управління школою. Обґрунтований конкретний план — один з показників наукової організації і управління школою. План повинен бути коротким, чітким і зрозумілим.
У практиці роботи кращих шкіл існують такі види планування: ¾ перспективний план роботи школи на 3-5 років;¾ план навчально-виховної роботи школи (річний);¾ графічний план організаційної, методичної і позакласної роботи (на чверть) (витяг з річного плану роботи школи);¾ план-графік шкільного контролю (на чверть);¾ план роботи громадських організацій.
ТелеПузікам 209 групи!