99.Структура здібностей.

Здібності – це індивідуально-психологічні особливості особистості, які забезпечують успіх діяльності, можливість та ефективність оволодіння нею.

Розрізняють два рівні здібностей: репродуктивний (забезпечує вміння засвоювати відомі знання, оволодівати типовими видами діяльності), творчий (забезпечує створення нового, оригінального, неповторного).

Види здібностей: загальні здібності (забезпечують відносну легкість та продуктивність в оволодінні знаннями та здійсненні різних видів діяльності. Такі загальні здібності визначають інтелект), спеціальні здібності (допомагають досягнути високих результатів в окремих областях чи сферах діяльності, наприклад, музичні, математичні, психологічні, комунікативні).

Кожна здібність має таку структуру: 1) провідні здібності, які є базовими та необхідними для виконання певного виду діяльності; 2) допоміжні здібності, які не є обов’язковими, але їх наявність забезпечить більшу ефективність виконуваної діяльності.

100.Формування та розвиток здібностей.

Умови:

1. Врахування сензитивних (найбільш чутливих) періодів розвитку різних функцій.

2. Наявність сприятливого соціального середовища. Це оточення, яке має необхідні знання, вміння, навички.

3. Оптимальний рівень складності діяльності. Занадто проста діяльність знижує інтерес і гальмує розвиток здібностей, занадто складна – знижує мотивацію, темп і також гальмує розвиток здібностей.

Фактори, що впливають на розвиток здібностей:

1. Вроджені задатки.

2. Час вияву.

3. Розвиток здібностей до діяльності, до якої дитина проявляє інтерес.

4. Співробітництво та суперництво.

5. Методика навчання.