Відповідальність роботодавця та працівника щодо порушення вимог з охорони праці.

За порушення нормативно-правових актів з охорони праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів дер­жавного нагляду за охороною праці винні особи притягаються до відповідальності згідно законів.

Робітники, у разі невиконання ними вимог безпеки, викладе­них в інструкціях з безпечних методів робіт за професіями, залежно від характеру порушень, несуть відповідальність у ди­сциплінарному, адміністративному або кримінальному порядку.

Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення.

Адміністративна відповідальність регулюється Кодексом про адміністративні правопорушення і передбачає накладення на службових осіб, громадян-власників штрафів у розмірі від 2 до 14 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Матеріальною відповідальністю передбачено відшкодування збит­ків, завданих підприємствами працівникам (або членам їх сімей), які постраждали від нещасного випадку або профзахворювання.

Посадові особи підприємств або громадяни — суб'єкти під­приємницької діяльності, винні у порушенні вимог законодавства про охорону праці, якщо це порушення заподіяло шкоду здо­ров'ю потерпілого, притягаються до кримінальної відповідаль­ності: штрафом до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на термін до 2-х років. А якщо ці пору­шення спричинили загибель людей, то посадові особи можуть бути позбавлені волі на термін до 7-ми років.

За порушення нормативно-правових актів з охорони праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб органів дер­жавного нагляду за охороною праці, а також уповноважених най­маними працівниками осіб з питань охорони праці винні осо­би притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріа­льної, кримінальної відповідальності згідно із законами.

Соціальне страхування працівників.

Усі працівники підлягають обов'язковому державному со­ціальному страхуванню.

Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Обов’язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:

1. особи, які працюють на умовах трудового договору;

2. учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, коли вони набувають професійних навичок, у період проходження виробничої практики, виконання робіт на підприємствах;

3. особи яку утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві за спеціальними договорами.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає ма­теріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробіт­ної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездат­ності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних з народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимча­сової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним орга­ном, громадянами, а також за рахунок інших джерел, перед­бачених Законом, що здійснюється Фондом соціального стра­хування з тимчасової втрати працездатності.