- •Факультет ветеринарної медицини Кафедра терапії, фармакології та клінічної діагностики,
- •Щоденник з навчальної практики дисципліна «ветеринарна фармакологія»
- •Факультет ветеринарної медицини Кафедра терапії, фармакології та клінічної діагностики,
- •Щоденник з навчальної практики дисципліна «Ветеринарна фармакологія»
- •Улько л.Г., кандидат ветеринарних наук, доцент кафедра терапії, фармакології та клінічної діагностики, імені професора а.Б.Байдевлятова
- •План практики:
- •Практичне виконання завдань:
- •Терези. Їх види. Техніка зважування. Теоретична частина. Для зважування використовують в основному:
- •Метрологічна характеристика терезів :
- •1.2. Техніка зважування на вагах
- •1. Сипких речовин.
- •Рідкі речовини (можна вимірювати несильнодіючі) :
- •Приблизні дози сипучих речовин (г):
- •Приблизні міри маси рідин (г):
- •Завдання:
- •Виконання завдання:
- •Виготовлення порошків. Теоретична частина.
- •Зважування
- •Здрібнювання
- •Особливості здрібнювання
- •Змішування
- •Просіювання
- •Дозування
- •Стерилізація
- •Упакування та оформлення до видачі
- •2.2. Тритурація (розглянути теоретично, усно, без виготовлення) .
- •1:100 - 1 Г тритурації відповідає 0,01 г отруйної речовини,
- •1:10 - 1 Г тритурації відповідає - 0,1 г.
- •2.2. Завдання:
- •3. Виготовлення простих мазей. Теоретична частина.
- •3.2. Завдання:
- •Виготовлення основних рідких лікарських форм. Теоретична частина.
- •Зверху, що нам потрібно
- •Знизу, що в нас є.
- •Розчинення антибіотиків.
- •1. Дозування антибіотиків буває в:
- •6. Основні препарати – аптечка ветеринарного лікаря. Фармакологічні групи препаратів, що часто використовують на практиці при різних патологіях або загрозливих симптомах:
- •7. Виробничі ситуації з поясненням механізму дії обраних препаратів.
- •Контрольні запитання:
- •Рекомендована література для виконання практики:
- •Ветеринарна фармакологія Технологія виготовлення лікарських форм
Просіювання
Розрізняють 6 номерів сит :
№ 1 – з діаметром отворів 0,12 мм;
№ 2 – з діаметром отворів 0,15 мм;
№ 3 – з діаметром отворів 0,19 мм;
№ 4 – з діаметром отворів 0,33 мм;
№ 5 – з діаметром отворів 0,60 мм;
№ 6 – з діаметром отворів 3,00 мм.
Найдрібніші (p. Subtilissimus) порошки просівають через сито № 1, дрібні (p. Subtilis) - № 2, крупні (p. Grossus) - № 5, а занадто крупні (p. Grossimus) - № 6.
В усіх випадках готування порошків стандартної величини часток у них можна домогтися шляхом просівання здрібненої і змішаної маси через сита. Але у ветеринарній практиці ними користуються не так часто.
Дозування
Після здрібнювання і змішування лікарських речовин порошок висипають на паперову капсулу. Залишки його на стінках ступки і на пестику ретельно зіскрібають целулоїдним шкребком. Треба мати на увазі, що деякі речовини (сірка, терпінгідрат, бутадіон) при розтиранні сильно електризуються і при спробі зіскребти їх з поверхні ступки розпорошуються. Тому їх відразу розтирають разом з іншими, прописаними в рецепті речовинами. Дозовані порошки розділяють на зазначену в рецепті кількість доз методом розважування, а у випадку готування великих за кількістю і масою порошків для тварин (2,0-, 3,0 і більш) методом відмірювання відкаліброваним на дану суміш порошкодозатором При відсутності досвіду зважування і недостатньо ретельному зі зскрібанні маси зі стінок ступки може бути, що при поділі доза останнього порошку виявиться менше.
Стерилізація
Порошки, призначені для нанесення на рану чи ушкоджену шкіру, варто готувати в асептичних умовах, а якщо вони витримують високу температуру (тальк, глина біла, цинку окис та ін.), то піддавати стерилізації гарячим повітрям, вміщуючи в сушильну шафу в невеликих упакуваннях (до 25,0) на 30 хв. При температурі + 180°, чи на 10 хв. При + 200°С. Сульфаніламіди (стрептоцид та ін.) також можна нагрівати в цих умовах до + 150°С. У сушильну шафу вміщують для стерилізації ступки, дозатори та інші прилади, що не деформуються при нагріванні.
Упакування та оформлення до видачі
Розфасовку дозованих порошків роблять найчастіше в капсули:
з гладкого білого паперу (частіше 7,5x10 см) – для внутрішнього застосування і у випадках, якщо в рецепті не зазначено, у чому-їх відпускати;
з жовтого – для зовнішнього застосування (дозовані порошки);
з паперу вощеного (charta cerata) чи парафінованого (раraffinata) – що відволожуються і вивітрюються;
з пергаменту (charta pergamenta) – з леткими речовинами –(камфора, ментол, тимол та ін.);
з крохмалю (capsula amylacea) або облатки чи із желатину – (gelatinosa) – речовини подразливої дії, барвники (метиленовий синій-та ін.), а також ті, що мають неприємний смак;
у глютоїдних капсулах – з метою захисту лікарських речовин від руйнівної дії на них шлункового соку і переходу їх транзитом у кишечник.
Дозовані порошки складають у паперові пакети, картонні коробки, а з вмістом летких речовин або ті, що вивітрюються, - у склянки, що загвинчуються ковпачками, забезпечують прокладкою, етикеткою з білого («Для внутрішнього застосування») або жовтого («Для зовнішнього застосування») паперу, («Зберігати в захищеному від світла місці») («Поводитися з обережністю») тощо і відпускають з аптеки. Порошки з отруйними речовинами опечатують сургучем.
Виготовлення паперових капсул. Дозовані порошки відпускають у паперових капсулах. Це листки розміром 7,5 на 10 см. Капсулу закривають введенням одного кінця її в іншій і укладають по 3 штуки в коробку чи паперовий мішечок. Вміння виготовляти паперові капсули дасть можливість фасувати препарати на вагу тварини, наприклад, антигельмінтики.