Тема 5. Організація виробничого процесу в просторі.

Одиничне виробництво має місце в умовах широкої номенклатури продукції, що випускається, основна частина якої не повторюється. Воно характеризується широкою спеціалізацією робочих місць, застосуванням універсального устаткування і високим рівнем кваліфікації робітників.

Серійне виробництво має місце в умовах обмеженої номенклатури змінно повторюваної продукції, що випускається серіями. Воно характеризується застосуванням спеціалізованих робочих місць і устаткування і середнім рівнем кваліфікації робітників.

Масове виробництво застосовується в умовах випуску постійно повторюваної продукції вузької номенклатури. Для цього типу виробництва характерне застосування вузькоспеціалізованих робочих місць і устаткування (у тому числі спеціального) і, як правило, порівняно невисокий рівень кваліфікації робітників.

Загальна структура підприємства – це склад його виробничих підрозділів, організацій з управління підприємством і обслуговуванню робітників, площі, що займається, їх територіальне розміщення. Виробнича структура – це склад виробничих підрозділів підприємства, взаємовідносини між ними, співвідношення їх за чисельністю працюючих, площі, що займається, їх територіальне розміщення.

Виробнича структура є частиною загальної структури підприємства.

Складові елементи виробничої структури:

підсистема І порядку – виробництво;

підсистеми ІІ порядку – цехи;

підсистема ІІІ порядку – дільниці;

підсистема ІV порядку – робоче місце.

При виборі оптимальної виробничої структури необхідно враховувати:

• масштаби виробництва (виробнича структура великого підприємства відрізняється більшою кількістю цехів основного виробництва, більшою диференціацією виробничого процесу всередині цехів);

• характер продукції, що випускається, її конструктивні особливості (номенклатура продукції, що виготовляється, її конструкції, матеріали, що використовуються, способи отримання заготовок і їх обробки визначають профіль цехів і їх склад);

• рівень і форми спеціалізації та кооперування (з розвитком спеціалізації і кооперування зменшується кількість структурних підрозділів на підприємстві);

• застосовувана техніка (використання високопродуктивного обладнання викликає необхідність створення спеціалізованих дільниць).

Організація виробничого процесу в просторі являє собою закріплення часткових виробничих процесів за окремими виробничими ланками і знаходить своє вираження у виробничій структурі підприємства.

На підприємствах легкої промисловості для формування виробничої структури використовується три принципи: технологічний, предметний і змішаний.

Технологічний принцип передбачає виконання у виробничому підрозділі (цеху, дільниці) певної стадії технологічного процесу. При цьому обробляються всі види продукції.

Предметний принцип передбачає виготовлення у виробничому підрозділі певного виробу або обмеженої кількості однорідних виробів.

Змішаний принцип передбачає виконання певної стадії технологічного процесу в одному цеху (на дільниці) але не за всіма виробами, а за декількома.