
- •30. Прийменник як частина мови. Принципи класифікації та семантичні типи прийменників.
- •31. Відмінності у вживанні прийменника по в російській та українській мовах.
- •32. Сполучник як частина мови. Функціональні різновиди сполучників.
- •33. Поняття про словосполучення. Типи підрядного сполучникового зв’язку.
- •34. Поняття про речення.
- •35. Головні члени речення. Розділові знаки між головними членами речення.
- •36. Різновиди односкладних речень.
- •37. Типи підметів та форми їх вираження.
- •38. Присудок як головний член речення. Типи присудків та форми їх вираження.
- •39. Координація підмета й присудка.
- •40. Другорядні члени речення. Способи вираження додатків.
- •41. Означення як другорядний член речення. Узгоджені та неузгоджені означення.
- •42. Прикладка як різновид означення. Поширена та непоширена прикладка.
- •43. Обставина та способи її вираження.
- •44. Однорідні члени речення та узагальнювальні слова при них. Розділові знаки між однорідними членами речення.
- •45. Просте ускладнене речення.
- •46. Поняття про відокремлені члени речення.
- •47. Відокремлені означення. Умови та засоби виділення відокремлених означень.
- •48. Відокремлені прикладки. Умови та засоби відокремлення прикладок.
- •49. Відокремлені обставині. Розділові знаки у реченнях з відокремленою обставиною.
- •50. Уточнювальні члени речення та засоби їх виділення.
- •51. Речення, ускладнені вставними конструкціями.
- •52. Поняття про вставлені речення та засоби їх виділення на письмі.
- •53. Поняття про складне речення. Класифікація складних речень.
- •54. Складносурядне речення. Розділові знаки в складносурядному реченні.
- •55. Складнопідрядне речення та його різновиди. Розділові знаки в складнопідрядному реченні.
- •56. Складне безсполучникове речення та розділові знаки в ньому.
- •57. Пряма та непряма мова. Розділові знаки при прямій мові.
39. Координація підмета й присудка.
Особливості координації присудка з підметом:
1. Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на один (21, 71,161 тощо), то присудок ставиться у формі однини: 21 студент склав залік; 161 делегат зареєструвався на конференції',
Якщо перед підметом стоять займенники-означення у формі множини (усі, ці, ті, ваші), дієслово узгоджується із займенником у множині: Усі 31 учень вибігли в коридор.
2. Якщо числівник у складі підмета закінчується на два, три, чотири, присудок ставиться у формі множини. Однина можлива тоді, коли повідомлення фіксує певний факт як підсумок або коли повідомленню надається безособового характеру, напр.: Було звільнено три працівники.
3. При підметах із числівниками від п 9яти і більше (сто двадцять робітників, дев ятнадцять депутатів, п ять підприємств тощо) присудок може стояти і в однині, і в множині:
а) однина свідчить про цілісність, внутрішню нерозчленованість предмета, наголошує на кількості виконавців, а не дії (Сімдесят шість студентів взяло участь у конкурсі " Найкращий студент року "); присудок в однині стосується підмета-назви неістоти (П'ять яблунь цього року добре уродило); форму однини зумовлює присудок у препозиції (Прибуло ще десять делегатів); присудок в однині буде тоді, коли складений підмет означає часовий відрізок - вік людини, кількість років, годин (Минуло двадцять років);
б) множина свідчить про активність дії (Кілька бійців стійко тримали оборону); самостійність дії (Шість аспірантів склали іспит достроково); присудок стоїть у постпозиції (Шість учасників пленуму дали прес-конференцію). Якщо до складу підмета входять збірні числівники (двоє, троє, четверо, п 'ятеро та ін.), то можливі обидві форми присудка (Двоє студентів прийшли /Двоє студентів прийшло).
4. Підмети зі словами низка, частина, більшість, меншість, багато, чимало, кілька, декілька, трохи (кількісними іменниками та неозначено-кількісними числівниками) вимагають від присудка форми однини (Більшість студентів нашої групи гарно вчиться; Декілька учасників конференції виступило на пленарному засіданні). Множина вживається тоді, коли підмет чи присудок - однорідні члени (Чимало приватних засновників і потенційних інвесторів чекають на сприятливіший інвестиційний клімат) або коли підмет і присудок відділені підрядним реченням (Частина осіб, які мають початковий рівень підготовки, розпочинають навчання; Багато фірм, які володіють достатніми інвестиційними ресурсами, досягти комерційного успіху).
5. При складеному підметі, вираженому прийменниковим сполученням іменника у називному відмінку з іменником в орудному відмінку, присудок ставиться у множині, якщо вказує на рівність двох осіб (Студенти з викладачами добре підготувалися до зустрічі відомого науковця). Однак, якщо іменник в орудному відмінку супроводить називний, є додатком, тоді присудок узгоджується лише з простим підметом в однині (Він зі своїм товаришем пішов до бібліотеки).
6. При підметі, вираженому займенником хто, присудок ставиться в однині (Усі, хто прибув на конференцію, мають зареєструватися).
7. Коли підметом є словосполучення із займенниками дехто, дещо, ніхто та ін., присудок вживається в однині (Дехто з присутніх участі у голосуванні не брав).
8. Якщо до складу підмета входить прикладка, виражена іменником іншого, ніж підмет, роду, присудок у цих випадках узгоджується в роді з підметом, а не прикладкою (означенням, яке дає предметові іншу назву). Прикладкою є поняття вужче, видове, а підметом - ширше, родове (Музей-садиба письменника відкрився торік; Виставка-про-даж була влаштована у Палаці мистецтв).
9. Коли підмет виражений родовою та власною (умовною) назвою, присудок узгоджують із загальною, родовою назвою (Банк "Надра" /Банк "Мрія " /Банк "Інтелект " оголосив про збільшення видів послуг). У разі відсутності родового поняття, якщо умовна назва відмінювана, присудок узгоджується з нею граматично - за родом, числом ("Аваль" надав кредити), якщо вона невідмінювана, то присудок узгоджується з відсутнім родовим поняттям, напр.: "ІНКО" запропонував нові послуги.
10. Якщо підмет виражений абревіатурою, присудок орієнтується на граматичний рід ключового слова (УНІАН (агентство) оголосило про прес-конференцію; ЛНУ (університет) був заснований 1661 року). Якщо абревіатури морфологізувалися як іменники, присудок узгоджується з їхніми граматичними ознаками роду, числа (ВАК(Вища атестацій на комісія) прийняв ухвалу).