
- •30. Прийменник як частина мови. Принципи класифікації та семантичні типи прийменників.
- •31. Відмінності у вживанні прийменника по в російській та українській мовах.
- •32. Сполучник як частина мови. Функціональні різновиди сполучників.
- •33. Поняття про словосполучення. Типи підрядного сполучникового зв’язку.
- •34. Поняття про речення.
- •35. Головні члени речення. Розділові знаки між головними членами речення.
- •36. Різновиди односкладних речень.
- •37. Типи підметів та форми їх вираження.
- •38. Присудок як головний член речення. Типи присудків та форми їх вираження.
- •39. Координація підмета й присудка.
- •40. Другорядні члени речення. Способи вираження додатків.
- •41. Означення як другорядний член речення. Узгоджені та неузгоджені означення.
- •42. Прикладка як різновид означення. Поширена та непоширена прикладка.
- •43. Обставина та способи її вираження.
- •44. Однорідні члени речення та узагальнювальні слова при них. Розділові знаки між однорідними членами речення.
- •45. Просте ускладнене речення.
- •46. Поняття про відокремлені члени речення.
- •47. Відокремлені означення. Умови та засоби виділення відокремлених означень.
- •48. Відокремлені прикладки. Умови та засоби відокремлення прикладок.
- •49. Відокремлені обставині. Розділові знаки у реченнях з відокремленою обставиною.
- •50. Уточнювальні члени речення та засоби їх виділення.
- •51. Речення, ускладнені вставними конструкціями.
- •52. Поняття про вставлені речення та засоби їх виділення на письмі.
- •53. Поняття про складне речення. Класифікація складних речень.
- •54. Складносурядне речення. Розділові знаки в складносурядному реченні.
- •55. Складнопідрядне речення та його різновиди. Розділові знаки в складнопідрядному реченні.
- •56. Складне безсполучникове речення та розділові знаки в ньому.
- •57. Пряма та непряма мова. Розділові знаки при прямій мові.
30. Прийменник як частина мови. Принципи класифікації та семантичні типи прийменників.
Прийме́нник — незмінна частина мови, що виражає залежність іменника, прикметника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні та реченні.
Прийменник з іншими частинами мови може вказувати на:
об'єкт дії: подарунок (для кого?) для сестри, писати (про кого?) про брата;
напрямок: їхати (куди?) на море, йти (куди?) до лісу;
місце: росте (де?) біля криниці;
причину: заспівав (з якої причини?) від радості;
мету: зібратися (з якою метою?) для роботи;
час: залишити (на скільки?) до завтра.
Один і той самий прийменник може виражати різні смислові відношення: росте за хатою (місце) — прийти за годину (час) — купив за гривню (об'єкт).
Одне й те саме значення може бути виражене за допомогою різних прийменників: росте біля дороги, росте при дорозі, росте край дороги, росте поблизу дороги.
Прийменники можуть вступати в синонімічні й антонімічні зв'язки: при, біля, поблизу, край, неподалік (синоніми), в — з, під — над (антоніми).
СЕМАНТИЧНІ ТИПИ ПРИЙМЕННИКІВ
Семантика прийменника ґрунтується на значенні відношення, характер якого випливає із взаємодії лексичних значень повнозначних частин мови у контексті. Набуваючи прислівникових функцій, прийменники виступають у структурі речень засобами вираження обставин:
причини (з, за, від, через, перед, завдяки, у результаті, під впливом, внаслідок, у зв’язку з, у силу, з огляду на, зважаючи на);
мети (для, на, за, по, задля, ради, заради, з метою, в інтересах, з нагоди, з приводу, на випадок, на (у) знак, у справах, у справі, в ім’я, на честь);
умови (у(в), з, без, при, у випадку, у разі, за умови, при умові);
допустовості (всупереч, наперекір, на(у) противагу, незважаючи на, незалежно від, у розріз з);
способу дії, міри ступеня вияву дії та стану (розмовляти з акцентом, писати без помилок, дихати на повні груди, іти під звуки маршу, викладати у дусі нових вимог).
31. Відмінності у вживанні прийменника по в російській та українській мовах.
У російській мові цей прийменник вживається надзвичайно широко й має дуже багато значень. У науково-технічному та діловому стилях української мови його вживання істотно обмежено. У таблиці 1 подано українські ПК, які передають його основні значення.
Таблиця 1
№ - Українська прийменникова конструкція - Значення вживання прийменникової конструкції: приклади
1. - по + (Д.в.) - Місце, де щось відбувається: по поверхні, по річці.
Роздільно-порційному значення: по зернятку, по частці.
Напрям, за яким щось відбувається: (йти) по сліду.
У деяких усталених висловах, наприклад, по можливості, по змозі, по черзі.
2. - б/п + (О.в.) - Місце, де щось відбувається: поверхнею, річкою, морями, дротами.
Напрям, за яким щось відбувається: (йти) слідом, (йти) слідами.
3. - по + (М.в.) - Місця, де щось відбувається: по річках, по поверхнях, по морях, по дротах.
4. - по + (З.в.) - Межі того, що відбувається: по обидва боки, по самісінькі вуха.
Мета дії: (посилати) по секретарку, (їхати) по товари.
5. – уздовж; (вздовж) + (Р.в.) - Поруч з чим, вздовж чого: уздовж лінії, вздовж кордону.
6. - з + (О.в.) - Напрям, за яким щось відбувається: плисти за течією, рухатися за вітром.
У сфері якоїсь діяльності, по відношенню до чогось: лікар за фахом, національний за змістом.
7. - у + (М.в.) - Напрям, за яким щось відбувається: у напрямі руху, у всі боки.
У сфері якоїсь діяльності: у справах
8. - у + (М.в.) - Предмет, як об’єкт дії: стріляти у мішені, влучити у натовп
9. - з + (Р.в.) - По відношенню до чогось: залік з математики, підручник з фізики, з причини чого, фахівець з металознавства.
10. - щодо, до, Б/П + (Р.в.) - По відношенню до чогось: дії щодо поширення (досвіду), заходи дальшого поліпшення, рекомендації до здійснення;
11. - на + (З.в.) - На підставі чогось: на смак і на колір, на замовлення, на мій погляд, на виплат.
12. - через + (З.в.) - З причини або внаслідок: через неуважність, через помилку.
13. - після + (Р.в.) - Після когось або чогось: після закінчення засідання, після розгляду доповіді.
14. - згідно з + (О.в.) - Відповідність до чогось: згідно з теоремою, згідно з ухвалою.
1 та 3 На відміну від російської у прийменникових конструкціях з прийменником по у просторовому значенні у множині вживаються іменники2) в місцевому відмінку2) (неправильно: по поверхням, по річкам, по морям, по дротам). Таким чином, в українській мові уніфіковано відмінки іменників2) з боку просторових прийменників у, на, по: у приміщеннях, на столах, по трубах.
1 та 2 Для українській мови рівнобіжне вживання в просторовому значенні прийменника по та безприйменникової конструкції є більш властивим, порівняно з російською.
1 та 6 Коли мова йде про вказування напряму, за яким щось відбувається, слід пам’ятати, що, на відміну від прийменника по, прийменник за показує, що дія відбувається за рахунок чогось або когось.
5 Українська ПК уздовж (вздовж) + (Р.в.) застосовується тоді, коли в російському тексті прийменник "по" можна замінити на "вдоль".
4 та 6 Часто в ПК з дієсловами3) іти, їхати, заходити, приходити, посилати неточно вживають прийменники по та за. Тут слід користуватись таким правилом: коли треба передати послідовність дій або порядок пересування людей чи предметів, слід застосовувати прийменник за; якщо йдеться про мету якоїсь дії, то краще використати прийменник по.
6, 9, 11 Різницю між уживанням прийменників за, з і на пояснити дуже важко. Можна лише порадити у разі, коли треба вказати на причину, привід або підставу якоїсь дії, вживати прийменника з або на. Наприклад, значно краще звучить з наказу, на бажання, на рахунок замість часто вживаних за наказом, за бажанням або за рахунком (останнє взагалі неправильно).
9 та 10 Легко бачити, що ПК, наведені в рядку 10, за змістом збігаються зі значенням прийменника з. Їх застосування дає змогу уникнути повторів при перекладі.
12 Іноді для вказування на причину чи обставини здійснення чогось, замість прийменника через помилково вживають завдяки. Наприклад, російську фразу "Он сделал это по ошибке" українською слід перекласти "Він зробив це через помилку". Переклад "Він зробив це завдяки помилці" є хибним, оскільки прийменник завдяки може вказувати тільки на сприятливі умови, до яких помилка, зрозуміло, аж ніяк не належить.