26.Музика як вид мистецтва.Музичні жанри,стилі,напрями

• Твори мистецтва — кожний своєю мовою — відображають навколишній світ, настрої, емоції. Музика – мистецтво, у якому дійсність відображається засобами звукових художніх образів. Воно спрямоване, перш за все, на емоційну і чуттєву сферу людини. В наш час розвиток усіх засобів комунікації сприяв поширенню музики: радіо, телебачення, різноманітні засоби механічного запису ввели її в буквальному значенні слова в кожен будинок. І як і раніше вона залишається з усіх мистецтв не тільки найбільш всеосяжною і розповсюдженою, але і найбільш складною, найбільш важкою для осягнення.

Музичні жанри. У музиці, як і в інших мистецтва за час їхнього існування, склалися різні види творів - вокальні, інструментальні, театральні. Музичні жанри. У музиці, як і в інших мистецтва за час їхнього існування, склалися різні види творів - вокальні, інструментальні, театральні. Таким чином, музичні жанри як види мистецтва поділяються на:

• вокальні (камерні: пісня, романс, дует, тріо, ноктюрн…, хорові: кантата, ораторія);

• інструментальні (камерні: ноктюрн, прелюдія, пісня без слів, баркарола, балада, етюд, токата, скерцо, каприс тощо, симфонічні: сюїта, симфонія, концерт..)

• ;театральні (опера, балет, оперета, мюзикл).

27. Місце музики у християнській культурі. Київський знамений спів.

Протягом багатьох віків музика на Україні була тісно пов'язана з релігійним культом. Церковний спів посідав одне з найважливіших місць як за своєю поширеністю і суспільно-громадською роллю, так і за силою впливу на людей. Разом з архітектурою і живописом музика відігравала важливу роль у церковному обряді.

При всіх найтісніших зв'язках зі словом, яке було здебільшого звернене до Бога, музика за своїм характером і змістом нерідко виходила за межі церковних канонів і відтворювала суто людські почуття, страждання, прагнення, ідеали, смаки. В ній відображено особливості художнього стилю найдавнішої епохи.

Як свідчать літописи, поширення християнства на Русі відбувалося одночасно з введенням відповідного письма. Про те, що там у IX ст. існувало досить досконале письмо, підтверджують повідомлення Чорноризця Храбра про віднайдення Кирилом - творцем слов'янської азбуки - під час відвідання ним у 60-х рр. IX ст. Корсуня писаних руськими буквами євангелія і псалтиря. Цей факт говорить і про те, що вже тоді, тобто більш як за сто років до введення християнства, існували руські тексти (псалми), які використовувалися при богослужінні для проголошення і співу.

Візантійська музична культура мала великий вплив на розвиток як Східної, так і Західної християнської богослужбової музики.

Найбільш ранньою формою християнської гімнографії є псалмодії — повільні речетативні молитви, східного походження.

В 4 столітті поширюються пісенно-поетичні імпровізації на біблійні сюжети або апокрифічні тексти — тропарі. Тропарі виконувалися звичайно хорами хлопчиків і відрізнялися наспівністю, орнаментальною мелодією, світлим колоритом і мали варіаційну будову — первісний наспів, «ірмос», варіювався у наступних «тропах».

Найбільший вплив візантійська музика мала на ті країни, де був прийнятий східний обряд богослужіння, в в тому числі на Русі. Надалі, однак, розвиток церковної музики в цих країнах пішов своїми шляхами, що привів до розвитку своєрідних її форм, зокрема на Русі такою формою став знаменний спів.

Знаменний спів — спочатку одноголосний, потім ампельний хоровий, розвивався в межах системи осьмогласія; мелодика суто діатонічна, заснована на побутовому звукоряді, спирається на рівномірний поступальний рух в межах кварти або квінти; ритм несиметричний, визначений текстом .

Існувало декілька типів знаменного співу: так званий стовповий, малий і великий. Типологічними відгалуженнями знаменого розспіву вважаються київський розспів

До Знаменного співу в своїх творах зверталися М. Балакирєв, Д. Бортнянський, О. Гречанінов, О. Кастальський, О. Кошиць, М. Леонтович, С. Рахманінов, М. Римський-Корсаков, К. Стеценко, П. Чайковський, П. Чесноков та ін.

По знаменних нотах до сих пір співають в російській старообрядницькій церкві, існують також ентузіасти, що бажають відродити знаменний розспів у РПЦ.