
- •1.Структура і форми культури. Смислові підходи до вивчення культури.
- •2.Діалектика матеріального та духовного в культурі
- •3. Сутність понять «світова», «національна», «етнічна» культура.
- •4. Форми культури (масова, елітна, народна). Функції культури
- •5. «Масова культура» та її основні жанри.
- •6. Вплив культури на розвиток особистості.
- •7. Роль освіти в сучасній культурі.
- •8. Історія культури українського народу як один із ланцюгів історії світової культури.
- •9. Виникнення культури людства. Етани розвитку людського суспільства.
- •10 . Особливості культури стародавніх слов'ян. Міфологія східних слов’ян.
- •11. Язичництво та причини його виникнення
- •12. Первісне мистецтво та його особливості
- •13. Історичні передумови виникнення української культури.
- •14. Трипільська культура та її особливості
- •15. Черняхівська культура та її особливості
- •16. Культура міст - держав Північного Причорномор’я
- •17. Східні слов’яни і антична культура
- •18. Середньовіччя як культурна епоха в історії Європи та України
- •19. Культура Київської Русі
- •20. Вплив культури Візантії на культуру Київської Русі
- •21. Розвиток писемності та освіти в Київській Русі.
- •22. Літературні пам’ятки Київської Русі.
- •23. Софія Київська як світоглядна ідея і художній шедевр
- •24. Особливості та роль культури в Галицько-Волинському князівстві.
- •25. Освіта і наука в Галицько-Волинському князівстві.
- •26. Епоха Відродження в Європі і Україні. Вплив Ренесансу на культуру України.
- •27. Україна в культурно-політичній системі Польсько-Литовської держави
- •28. Культурне значення полемічної літератури хvi – поч. Хvii ст.
- •29. Козаччина як культурне явище
- •30. Культура Козацько-Гетьманської держави
- •31. Братські школи як осередки української культури.
- •32. Києво-Могилянська академія як осередок духовної культури.
- •33. Культурна діяльність першого друкаря Івана Федорова в Україні.
- •34. Українська література та мистецтво хvii-XVIII ст.
- •35. Мистецтва українського бароко.
- •36. Культура епохи Просвітництва в Європі та Україні.
- •37. Українське Просвітництво та його особливості.
- •38. Творчість Котляревського і.П. Як засновника нової української літератури.
- •39. Культурний процес в Україні в хіх ст.
- •42. Романтизм в літературі та живописі хіх ст.
- •43. Українська культура довоєнного періоду.
- •44. Становлення українського професійного театру.
- •45.Культура України в роки війни та у повоєнний час.
- •47. Авангардне мистецтво 20-30 рр. Хх ст..
- •48. Культура України в умовах кризи радянської системи
- •49. Шляхи розвитку української культури в хх ст.
- •50. Українська культура: історія і сучасність.
- •51. Особливості національно-культурного відродження в 80-90х рр. Хх ст.
- •52. Культура в часи перебудови та становлення незалежності України.
- •53.Проблеми духовності сучасного українського суспільства
- •54. Історичні етапи розвитку української культури
- •55.Кризові явища сучасного суспільства і культури.
- •56. Реалістичний український живопис та його жанрова різноманітність.
- •57.Гуманістичні традиції європейської культури та їх роль в духовному відродженні в Україні.
- •58.Загальноєвропейські цінності культури та їх значення для розвитку культури Україні.
- •59. Український авангард.
- •60.Постмодерністська модель світу в українській і світовій інтерпретаціях
- •1. Структура і форми культури. Смислові підходи до вивчення культури.
10 . Особливості культури стародавніх слов'ян. Міфологія східних слов’ян.
Предки українців проживали на досить обширній території, яка має давню історію. Стародавні слов'яни мали тісні зв'язки з різними народами стародавнього світу та їх культурами. Сучасна наука розрізняє такі основні етапи розвитку культури стародавніх слов'ян: мізинський, трипільський і черняхівський.
У період мезоліту (близько 15 тис. років до н. е.) тодішня людина здатна була вдосконалювати знаряддя праці, появились кам'яні сокири, молоти, долота, ножі, було виготовлено лук і стріли, приручено собаку. Розвивається рибальство, житлові споруди з'являються на берегах річок і озер. У ті часи вдосконалюються форми організації первісної племінної спільноти людей, формується матріархат, який стає основою суспільного розвитку. Виникають більш досконалі релігійні вірування, зокрема тотемізм і землеробські культи.
Для доби неоліту (близько 7 тис. років до н. е.) був характерним перехід людини від збирання і полювання до хліборобства та скотарства, вдосконалюються знаряддя праці, розвиваються гончарне мистецтво і ткацтво, появляється елементарна культура обробітку землі і сіяння зерна. Все це істотно полегшувало життя тодішніх людей. У цю епоху значно розвинулось орнаментальне шнурове мистецтво, коли керамічні вироби прикрашалися прямими лініями у вигляді шнурів, розмальованих білим, чорним і червоним кольорами. Столовий посуд прикрашався жолобковими рисунками і пишно розмальовувався.
В Україні вищого рівня розвитку в добу неоліту набула трипільська культура (V—III тисячоліття до н. е.). Її назва походить від села Трипілля біля Києва, де київський археолог В. Хвойка провів свої знамениті розкопки. Розвиток цієї культури тривав понад дві тисячі років і охоплював не лише новокам'яну, але й бронзову та залізну епохи.
Наступним етапом розвитку культури стародавніх слов'ян була так звана черняхівська культура, яку археологи датують від II до V ст. н. е. Цей період в історії України характеризу-ється вченими як культура антів. Вперше на історичній арені анти з'явилися в період наступу тюрксько-монгольських племен на Європу. Розгромивши готів (375 p.), анти заволоділи Україною і розселилися по всій її етнографічній території в нинішніх кордонах. Анти займалися хлібороб-ством. Вони жили окремими родами, які утворювали "город" для спільного обробітку землі і боротьби з ворогами.
Міфологія східних слов’ян
Вірування усіх давніх народів були тісно пов'язані з їх повсякденним життям, навколишнім світом, природою. Древні люди намагались пояснити зміни, явища і сили в природі і суспільстві (невидимий світ) використовуючи наявні у них на той час поняття про стосунки між людьми (видимий світ). Таким чином сили природи уподібнювались людям, набували певних людських рис і в такому вигляді потрапляли у казки. Таким чином з'явилися поняття богів, янголів, демонів, чортів, водяників, мавок, русалок тощо. Люди відкрили невидимий світ, пов'язаний зі світом видимим. Поява цих вірувань мала велике значення для людства, зокрема вона підготувала людей до сприйняття поняття Всевишнього, єдиного Бога, Сущого, Сили, яка управляє всесвітом (світом видимим і невидимим). Поява цього поняття означало появу нової віри — єдинобожжя, монотеїзму, яка прийшла на зміну багатобожжю і поширилась по всьому світу у складі основних світових віросповідань- іудаїзму, християнства, ісламу, буддизму, а також посіла важливе місце у індуїзмі, японських і китайських віруваннях (культ Неба).