Організаційна структура управління фоп Фішер ю.Б.

Ця організаційна структура управління підприємства ФОП Фішер Ю.Б. відноситься до лінійного типу організаційних структур.

За лінійної структури управління всі функції управління нижчестоячими підрозділами (об'єктами управління) зосереджуються в одній ланці.

Кожний працівник підпорядкований і підзвітний тільки одному керівнику і зв'язаний з вищестоячою організацією тільки через нього. Цей тип структури характеризується простотою, ясністю і чіткістю взаємозв'язків між ланками і працівниками, ефективністю взаємодії. Недоліком лінійної структури управління є те, що керівник повинен бути універсальним висококваліфікованим спеціалістом, здатним вирішувати будь-які питання підпорядкованих йому ланок. Тому в чистому вигляді лінійна структура може застосовуватися лише для простої по змісту управлінської діяльності на малих підприємствах або окремих підрозділах.

3. Майно і власність підприємства

Господарська діяльність здійснюється з використанням не лише організаційних та управлінських зусиль суб'єктів такої діяльності, а й з використанням майна. Наявність майна є необхідною умовою діяльності підприємства. Майно підприємства та джерела його утворення показуються в бухгалтерському балансі. В узагальненому вигляді склад майна та джерела його утворення представлені на схемі.

Майно підприємства та джерела його утворення
Вид майна	Джерела утворення майна
1. Основний капітал (основні засоби): - Будівлі; - Споруди; - Машини та обладнання. 2. Нематеріальні активи. 3. Оборотний капітал (оборотні кошти): - Грошові кошти; - Цінні папери; - Дебіторська заборгованість; - Товарно-матеріальні запаси.	1. Джерела власних коштів: - Статутний (акціонерний) капітал; - Додатковий капітал; - Резервний капітал; - Фонди накопичення; - Фонд соціальної сфери; - Цільове фінансування; - Надходження; - Орендні зобов'язання; - Нерозподілений прибуток. 2. Позиковий капітал: - Короткострокові зобов'язання; - Довгострокові зобов'язання.

Майно підприємства відображається в активі, а джерела його відображаються в пасиві балансу.

Специфічною особливістю засобів праці основного капіталу є їх функціонування протягом декількох виробничих циклів. Тому кошти праці переносять свою вартість на продукт частинами, у міру зносу, і у витрати виробництва включаються амортизаційні відрахування, які є грошовим вираженням зносу (знос буває фізичним і моральним). До основних засобів відносяться предмети праці, термін служби яких більше року, а вартість не менше одного мільйона рублів за одиницю вартості. Поступивши на підприємство, основні засоби передаються в експлуатацію. Багато підприємств (особливо новостворювані) не мають фінансової можливості для придбання будівель, транспортних засобів. Такі труднощі долаються за рахунок орендних відносин.

До складу нематеріальних активів включаються: - Витрати на заснування та розширення; - Продукти НДДКР; - Права на об'єкти інтелектуальної та промислової власності, у тому числі на винаходи, патенти, ліцензії, промислові зразки, торгові марки, фірмові найменування, продукти програмного забезпечення; - Ноу-хау, в тому числі технічні, комерційні, фінансові та ін ; - Авторські права.

Нематеріальні активи відображаються в обліку і звітності в сумі витрат на придбання, виготовлення і витрат за їх доведення до стану, в якому вони придатні до використання.

Оборотний капітал складається з активів, які перебувають у постійному циклі перетворення в грошові кошти. Наприклад, готова продукція після продажу перетворюється у дебіторську заборгованість; після оплати дебіторських зобов'язань підприємство має грошові кошти, які використовуються для погашення боргів і оплати поточних витрат. Тому ці активи отримали назву оборотні кошти.

Оборотний капітал являє собою поточні активи (мобільні засоби); основний капітал і необоротні активи - іммобілізовані кошти. Разом основний і оборотний капітал утворюють активи підприємства.

Для забезпечення відтворення основних виробничих засобів важливе значення має вивчення їхнього стану та використання. Стан і використання основних виробничих засобів є важливим фактором підвищення ефективної діяльності підприємства. До основних показників, які характеризують забезпеченість підприємства основними засобами, належать: фондомісткість і фондовіддача.

Фондовіддача — показник ефективного використання основних виробничих засобів. Розраховується за формулою Фв= Q /Sсер,

де Sсер – середньорічна вартість основних фондів підприємства, грн;

Q – обсяг товарної (валової, чистої) продукції підприємства за рік, грн.

Фондомісткість характеризує потребу в основних виробничих засобах для виробництва одиниці продукції промисловості. Визначається як показник, обернений фондовіддачі:

Фм=Sсер/Q.

Для розрахунку показників підприємства ФОП Фішер Ю.Б. необхідно розрахувати Sсер. Для цього потрібно (основні фонди на початок періоду (ряд. 080 гр. З ф. № 1) + основні фонди на кінець періоду (ряд. 080 гр.4ф.М1)):2 і отримуємо (4,3+4,3)/2=4,3. Отже, основні фонди на протязі року були незмінні. Замість Q беремо Чистий дохід (виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)) ряд. 030 ф. №2) і маємо показники на початок звітного року   1 875,7, а на кінець –   1 639,9.

Фв п.п.=1875,7/4,3=436,21

Фв к.п.=1639,9/4,3=381,37

Фм п.п.=4,3/1875,7=0,0023

Фм к.п.=4,3/1639,9=0,0026

Відносний показник фондовіддачі зменшився протягом періоду з 436,21 до 381,37, що свідчить про зменшення рівня використання основних фондів.

Фондомісткість протягом періоду збільшилась зі значення 0,0023 до 0,0026 грн., тобто на кожну гривню виробленої продукції припадає 0,23, а на кінець періоду 0,26, копійок основних виробничих засобів.

На діяльність підприємства великою мірою впливає його форма власності. За цією ознакою всі підприємства поділяються на приватні, колективні, державні.

Підприємство ФОП Фішер Ю.Б. основане на приватній формі власності. Приватне підприємство передбачає ведення бізнесу від імені однієї особи, яка є повним його власником. Приватний підприємець несе повну відповідальність перед споживачами, діловими партнерами і державою за боргові зобов'язання, якість товару, завдані збитки не лише майном підприємства, а й власним майном, яке за рішенням суду може бути конфісковане у разі банкрутства чи неповернення боргів, кредитів тощо. Проте ці недоліки успішно компенсуються повною свободою дій, швидкою їх реалізацією і одноосібним отриманням прибутку. Саме через це приватне підприємство к найпоширенішою формою у світі. Через свою масовість малі підприємства забезпечують вдвічі більшу зайнятість населення на нових робочих місцях, ніж великі підприємства, що значно знижує напруженість у суспільстві, пов'язану з безробіттям.