20. Мовні штампи та кліше у фаховому мовленні податківців, юристів, економістів.

Кліше — звичний зворот, регулярно повторюваний у певних умовах і контекстах для тотожного позначення адекватних ситуацій, стосунків між людьми тощо.

Штампи — це утерті від частого невмотивованого вживання вирази, які втратили свою інформативність. Штампи най­частіше трапляються в діловому мовленні, у газетних статтях: дати путівку в життя, біле золото (про бавовну), чорне золото (про вугілля), люди в білих халатах (про лікарів), мати велике значення, відігравати важливу роль, являти значний інтерес, приділяти значну увагу, необхідно відзначити.

Штамп - своєрідний шаблон, заяложена форма вираження, що надає промові потьмянілих емоційно-експресну профарбу і завдає шкоди думкам. Бездумно повторення вирази можна віднести до психологічного явища.

На відміну від мовних кліше, які є основним будівельним матеріалом мови і становлять схему, закріплену за відповідною ситуацією, мовні штампи – це стерті, колись образні вислови, зайві слова, неточні вислови, безкінечні, стилістично не вмотивовані словесні повтори, які створюють негативний стилістико-смисловий ефект. Наприклад: ”При впровадженні внутрігосподарського розрахунку ефективність колективного підряду підвищується, оскільки головне завдання останнього - забезпечення отримання максимальної кількості продукції при найменших затратах” (газ.).

Штампи трапляються в мовленні на всіх рівнях – фонетичному, лексичному, фразеологічному, словотворчому, морфологічному і синтаксичному, тому їх виявлення і боротьбу з ними потрібно розглядати в кожному конкретному випадку.

21. Основи вчення про термін і термінологію: вихідні поняття і терміни. Терміноло́гія — це сукупність термінів, тобто слів або словосполучень, що висловлюють специфічні поняття з певної галузі науки, техніки чи мистецтва, а також сукупність усіх термінів, наявних у тій чи іншій мові. Від звичайних слів терміни відрізняються точністю семантичних меж.

Розділ лексикології, який вивчає терміни різних галузей знань.

Основні способи творення термінів: зміна значення слова звичайної мови; творення неологізмів шляхом словотвору з коренів та інших морфологічних елементів звичайної мови, що часто набирає форми кальок з іноземних мов; запозичення з іноземних мов (етранжизми). Переважання перших двох способів пов'язане з тенденцією до пуризму. Для практичних цілей термінологія укладається в галузевих термінологічних словниках. Те́рмін (від лат. terminus — межа, кордон) — слово або словосполучення, яке точно і однозначно визначає чітко окреслене спеціальне поняття будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо і його співвідношення з іншими поняттями в межах спеціальної сфери.

На відміну від слів загальної лексики, які часто є багатозначними та мають емоційний відтінок, терміни в межах сфери застосування є однозначними і позбавлені експресії.

1. Термін повинен володіти абсолютною однозначністю (в будь-якому контексті він повинен виражати лише одне поняття).

2. Формальна структура термінів повинна виражати зв’язки між поняттями. Це допоможе у ряді випадків знаходити в текстах інформацію про ті класи предметів, які прямо ніде не названі.

3. Повинна бути передбачена також можливість формальних перетворень термінів з метою отримання нових термінів для позначення новоутворених понять.

4. Також повинна бути передбачена можливість автоматичного перекладу термінів з природних мов на інформаційну мову і навпаки.

5. Термін повинен бути коротким.

22. Загальновживана лексика. Професійна лексика. Термінологія. Номенклатура. Загальновживана лексика – це слова, які використовують усі носії мови незалежно від рівня освіти, фаху, місця проживання тощо. Насамперед це назви життєво необхідних для кожної людини понять, які зв’язані з побутом, суспільним життям, виробничою діяльністю тощо. Загальновживана лексика стилістично нейтральна, тому вільно, без всяких обмежень вживається в усіх функціональних стилях мови.

Мова професійного спілкування, зокрема фахівців з економіки, фінансової справи, передбачає широке використання виробничо-професійної та науково-термінологічної лексики.

Виробничо-професійна лексика вживається при визначенні спеціальних виробничих процесів, знарядь, продуктів виробництва. Кожна професія має своє коло виробничо-професійної лексики. Спеціальні слова та вислови, притаманні мові певної групи, називають професіоналізмами.Науково-термінологічна обслуговує сферу науки й наукової й професійно-виробничої діяльності. Терміноло́гія — це сукупність термінів, тобто слів або словосполучень, що висловлюють специфічні поняття з певної галузі науки, техніки чи мистецтва, а також сукупність усіх термінів, наявних у тій чи іншій мові. Від звичайних слів терміни відрізняються точністю семантичних меж. Номенклатура: 1)сукупність номенів або назв; 2)Сукупність умовних символів, графічних позначок, що нерідко складаються з цифр та букв; 3)сукупність термінів без дефініцій; 4)сукупність міжнародних назв на позначення видів та елементів у біології, хімії, медицині тощо.

23. Термінознавство та термінографія. Термінозна́вство — наука, яка займається вивченням термінів та терміносистем. Термінознавство вивчає спеціальну лексику з точки зору її типології, походження, форми, значення і функціонування, а також використання, упорядкування і творення. Початок термінознавства пов'язаний з іменами австрійського вченого Ойгена Вюстера Нубасова і російського термінознавця Д.С.Лотте, які опублікували свої перші роботи в 1930р. На початку ХХІ ст. роботою з теоретичних проблем термінознавства займається ряд національних шкіл – австрійсько-німецька, франко-канадська, російська, чеська, українська.

Термінознавство тісно пов’язане з термінографією.

Термінографія – це наука, що займається складанням словників спеціальної лексики. Ряд вчених навіть розглядає термінографію як розділ термінознавства.

24. Джерела української термінології. Реформування економіки країни, впровадження ринкових відносин зумовило актуалізацію суспільних потреб на інформацію про новий поняттєво-термінологічний апарат. Саме блок тлумачних словників з економіки, підприємництва, менеджменту є найчисленнішим - 38 словників, з яких 11 охоплюють фінансову й банківську термінологію. Дослідники української термінології намагаються осягнути тенденції розвитку сучасної спеціальної мови, виходячи зі столітніх національних традицій термінотворення. Дослідити походження термінів, їх співвідношення з поняттями в різні епохи розвитку науки, різноманітних сфер суспільного життя дають змогу словники історичних та народних термінів. Народні джерела української термінології зафіксовано у словниках Є.І.Шевченка “Народна деревообробка в Україні”. Серед термінологічних лексикографічних праць 90-х років можна виокремити такі види за структурою видань: серійні, однотомні, багатотомні.

Широкий розмах словникарської праці в Україні протягом першого десятиріччя незалежності, творчі зв'язки з науковими осередками діаспори свідчать, що українська термінологічна лексикографія активно і плідно розвивається, вдосконалюються методологічні засади термінографічної роботи, розширюється коло лексикографічно опрацьованих галузей знань. Незважаючи на труднощі й суперечності розвитку упродовж другої половини ХХ століття, термінологічна лексикографія прагне до очищення української мови від невластивих їй елементів і відновлення її питомих рис, виступає потужним чинником формування та утвердження української фахової мови.

25. Класифікація термінологічних одиниць. Кожна галузь науки, техніки, виробництва, мистецтва має свою термінологію. Загалом серед термінологічної лексики можна виділити: суспільно-політичну, науково-технічну, природничу, адміністративно-ділову тощо. Кожна з них має свої підсистеми: політичну, юридичну, фінансову, військову, філософську, біологічну, геологічну, лінгвістичну, літературознавчу, електротехнічну, радіотехнічну, фізичну, математичну, хімічну, медичну, музичну, морську, спортивну.

Терміни також поділяються на загальнонаукові, вузькоспеціальні. Загальнонаукові терміни – це звичайні слова, які набули значного поширення, найменування предметів, якостей, ознак, дій, явищ, які однаково використовуються в побутовій хімії, художній літературі, ділових документах. Вузькоспеціалізовані терміни – це слова чи словосполучення, які позначають поняття, що відображають специфіку конкретної галузі.