53. Загальні риси синтаксису у ділових паперах.

Синтаксис – розділ мовознавства, що вивчає будову словосполучень та речень, їх значення, способи зв’язку слів у словосполучення та реченні.

Дотримання синтаксичних норм забезпечує стрункість та логічність побудови тексту. У діловому стилі переважають речення прості, розповідні, характерний прямий порядок слів, який полягає в тому, що підмет стоїть перед присудком, узгоджене означення перед означуваним словом, а неузгоджене відразу після нього. Широко вживаються віддієслівні іменники , які створюють загальне уявлення про дію, а не просто її називають: зміцнення, створення, здійснення, підвищення, покращення тощо. Проте слід уникати нанизування цих іменників у ланцюжки, бо це робить речення громіздким. Характерною ознакою ділового стилю є також вживання розщеплених присудків, які заміняють однослівні присудки двослівними: оглянути – провести огляд, перевірити – провести перевірку, допомогти – надати допомогу тощо. Широко використовуються в діловому мовленні дієприкметникові та дієприслівникові звороти, які надають документам стислості, та вставні конструкції( слова, словосполучення), які можуть пом’якшувати відмову, вказувати на послідовність викладу думки: на жаль, по-перше, по-друге тощо. Через недостатній рівень володіння мовою часто трапляються порушення зв’язку керування в побудові словосполучень, речень.

54. Мовні помилки, їх види.

Мовна помилка - невдало обраний слово, неправильно побудоване пропозицію, перекручена морфологічна форма. Мовна помилка - будь-які випадки відхилення від діючих мовних норм. Культура мовлення вимагає від мовця доброго знання і дотримання норм літературної мови. Але в процесі спілкування люди допускають помилки. Для правильного спілкування, попередження і виправлення помилок треба пам'ятати, що кожна помилка - це порушення якоїсь мовної норми. Оскільки існують норми вимови, слововживання, граматичні, стилістичні, орфографічні і пунктуаційні, то й помилки відповідають цим нормам. Помилки у змісті висловлювання трапляються в усних відповідях на уроках і в творчих роботах, повсякденному спілкуванні, оформленні документів тощо. Чимало змістових помилок пов'язано із побудовою тексту: безсистемність викладу, смислові розриви у викладі змісту, невдалий початок і кінець висловлювання, незавершеність, необгрунтованість виражених думок, відсутність смислового зв'язку, безпідставне виділення абзаців та ін. Лексичні, фразеологічні та стилістичні помилки прийнято називати мовленнєвими. Лексичні помилки виявляються в перекрученні слів, вживанні їх у невластивому значенні. До мовленнєвих помилок відноситься порушення у вживанні фразеологізмів (перекручення, змішування фразеологізмів, уживання в невластивому значення). Стилістичні недоліки теж належать до мовленнєвих. Найпоширеніші з них такі: неправильне вживання слів з переносними значеннями. Граматичними помилками вважаються порушення граматичних норм - творення частин мови, відмінювання і дієвідмінювання, побудови словосполучень і речень. Розрізняють морфологічні і синтаксичні помилки. Морфологічні помилки - неправильно утворені слова, неправильні форми або змішування форм слів.

Синтаксичні помилки - порушення норм узгодження, керування, неправильна побудова речень з однорідними, відокремленими частинами, складних речень. Запобігання мовним і мовленнєвим помилкам та їх усунення спирається на досконале знання норм літературної мови. Інші види помилок (орфоепічні, орфографічні, пунктуаційні) пов'язані з порушеннями правил вимови і написання слів, інтонування речень і розстановки розділових знаків.