Десятий клас

Геометричний матеріал

I четверть

Дії з відрізками. Додавання та віднімання відрізків.

Положення у просторі: горизонтальне, вертикальне, похиле.

Взаємне положення прямих на площині: перетина­ються (в тому числі, перпендикулярні), не перетинають­ся (паралельні).

Креслення паралельних прямих на зазначеній від­стані одна від одної.

Лінії в крузі. Сектор. Сегмент.

II четверть

Види кутів. Вимірювання та креслення кутів за допо­могою транспортира.

Лінійні, стовпчикові, кругові діаграми.

III четверть

Об'єм. Міри об'єму. Співвідношен­ня лінійних, квадратних і кубічних мір.

Розв'язування простих і складених арифметичних задач на обчислення об'єму прямокутного паралелепіпе­да, куба.

IV четверть

Знаходження периметра, площі прямокутника (квад­рата), об'єму прямокутного паралелепіпеда, куба.

Розв'язування простих і складених арифметичних задач на знаходження об'єму прямокутного парале­лепіпеда, куба.

Розв'язування складених арифметичних задач усіх типів, вивчених у попередніх класах.

Основні вимоги до знань і вмінь учнів

із більшими пізнавальними можливостями

Учні повинні знати:

- назви та позначення одиниць наступних величин:

вартості, довжини, маси, часу, площі, об'єму;

- співвідношення між одиницями вартості, довжи­ни, маси, часу;

вміти:

- вимірювати відрізок, ламану, сторони многокут­ника;

- будувати відрізки заданої довжини, прямокутник (квадрат) за поданою довжиною сторін за допомогою креслярського трикутника;

- креслити коло за допомогою циркуля за поданим радіусом, діаметром;

- вимірювати кути, креслити кути за поданими розмірами за допомогою транспортира;

- обчислювати периметр, площу прямокутника, об'єм прямокутного паралелепіпеда.

Основні вимоги до знань і вмінь учнів

із меншими пізнавальними можливостями

Учні повинні знати:

- назви та позначення одиниць довжини, маси, площі;

- співвідношення між одиницями, довжи­ни, маси.

вміти:

- вимірювати відрізок, ламану, сторони многокут­ника;

- будувати відрізки за поданою довжиною;

- креслити коло за допомогою циркуля за поданим радіусом;

- вимірювати кути за допомогою транспортира;

- обчислювати периметр, площу прямокутника, квадрата.

Отже, розділ «Математика» «Програм для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей» забезпечує отримання знань з геометрії розумово відсталими учнями як з більшими пізнавальними можливостями (І від­ділення), так і з меншими пізнавальними мож­ливостями (II відділення); оскільки зміст програмних вимог з приводу знань і вмінь учнів щодо геометричного матеріалу подано в двох варіантах для кожного з відділень.

У процесі вивчення геометричного матеріалу дана програма передбачає одержання учнями уявлень про площинні та об'ємні геометричні фігури, їх властивості, основні величини (довжина, площа, об'єм); отримання знань про метричну систему мір, про користування ви­мірювальними та креслярськими приладами.

1.3. Розвиток просторового орієнтування як одна з умов успішного вивчення геометричного матеріалу.

Одним з елементів геометричної пропедевтики є розвиток просторового орієнтування.

Просторове орієнтування – це складний системний механізм в основі якого лежать процеси сприймання, уявлення та беруть участь аналізатори (зоровий, слуховий тощо), завдяки яким визначаються просторові ознаки та відношення між об’єктами, що включають в себе форму, положення, розміри тощо в просторових зв'язках і відношеннях.

Компонентами просторового орієнтування є орієнтування у схемі власного тіла, у напрямках простору, у визначенні просторових відношень між предметами, відображення віддаленості предмета та його місцезнаходження. Просторові характеристики предметів універсальні за своїм застосуванням для опису багатьох явищ і подій навколишнього середовища.

Сприймання простору передбачає сприймання відстані, на якій предмети розміщені від нас і один від одного, напряму, в якому вони перебувають, величини та форми предметів.

Навчальна діяльність, в процесі якої діти оволодівають геометричним матеріалом, охоплює такі варіанти робіт: організоване вчителем спостереження різних геометричних форм і відношень; практика дітей у вимірюванні, побудові, конструюванні, малюванні; практика розв'язування задач з геометричним змістом.

Через спостереження починається ознайомлення дітей з геометричними формами, їх істотними ознаками, положенням у просторі і на площині. Важливо, щоб учні не лише сприймали готові образи, що їх дає вчитель, а й самі відтворювали геометричні форми в процесі моделювання, креслення, вирізування, малювання. Тому центральне місце у формуванні геометричних понять займає практика самих школярів.

Розглянемо деякі вимоги до системи методів розвитку просторового орієнтування школярів, які б дозволили керувати цим процесом. Така система методів повинна: забезпечити формування усіх компонентів просторових явлень формування в учнів єдиного і цілісного уявлення про виучувані геометричні об’єкти, забезпечити можливість поступового досягнення учнями більш високого рівня розвитку просторових уявлень; враховувати індивідуальні особливості учнів і конкретні умови навчання.

Процес формування просторових уявлень характеризується певною етапністю: створення цілісного образу на наочній основі або абстрактно-логічній основі шляхом спирання на раніше засвоєні поняття; оперування образом в односкладних зв'язках в дещо змінених умовах, закріплення його істотних ознак шляхом варіювання неістотних ознак; оперування образом в дуже змінених умовах внутрішньопредметних і міжпредметних зв'язків і взаємностей; творче конструювання нових образів і відношень на основі раніше узагальнених, рухливих і дійових образів.